Рішення № 135990332, 23.04.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/482/26

Номер провадження 2-др/555/8/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

при секретарі судового засідання Оксенюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 555/482/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

13 квітня 2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. У заяві зазначено, що разом із позовною заявою позивачем було подано попередній розрахунок судових витрат, до якого включено 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат позивач ТОВ «Споживчий центр» подав договір № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас», звіт про виконану роботу, довіреність, а також платіжну інструкцію про оплату послуг правничої допомоги. Згідно з умовами договору вартість послуг визначена у фіксованому розмірі 6 000 грн за один позов.

Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі та письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, відповідач посилалася на те, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та фактичним обсягом наданих послуг, а також зазначала, що представник позивача перебуває у трудових відносинах із ТОВ «Споживчий центр».

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у рішенні суду від 06 квітня 2026 року не було вирішено, у зв`язку з чим наявні процесуальні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат,

які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Разом із позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» зазначило попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, до якого включило витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, що підтверджується змістом заяви про ухвалення додаткового рішення.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 про пропуск позивачем строку подання заяви суд зазначає, що рішення у справі ухвалено 06 квітня 2026 року, а заява про ухвалення додаткового рішення сформована та подана через систему «Електронний суд» 13 квітня 2026 року.

Отже, заява подана в межах десятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 270 ЦПК України. Тому підстав для відмови у розгляді заяви з мотивів пропуску строку суд не вбачає.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач ТОВ «Споживчий центр» подав договір № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас».

За умовами пункту 1.2 договору виконавець зобов`язується складати позови до фізичних осіб-боржників про стягнення боргу та передавати їх замовнику для подання до суду, а також надавати супутні консалтингові послуги щодо проведення претензійно-позовної роботи. При цьому сторони погодили, що подання позовів здійснюється виключно через підсистему «Електронний суд» замовника, а позовні заяви підписуються безпосередньо замовником.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили фіксовану вартість послуг у розмірі 6000 грн за один позов без урахування поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно. Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

Із наданого звіту про виконану роботу вбачається, що в межах договору виконавцем зазначено такі послуги: формування запиту на складання розрахунку ціни позову та отримання необхідних доказів; складення позову на підставі отриманих документів; роздрукування позову, додатків до позову та передання одного примірника замовнику для направлення відповідачу; замовлення сплати судового збору; надання консультацій замовнику щодо дій після відкриття провадження у справі та інших консалтингових послуг у межах претензійно-позовної роботи.

Також позивачем ТОВ «Споживчий центр» надано платіжну інструкцію № СЦ00095038 від 09.04.2026, згідно з якою платником є ТОВ «Споживчий центр», отримувачем АО «Лекс Верітас», а призначенням платежу зазначено оплату за надання правничої допомоги згідно з додатковою угодою № 1 до договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025 за позовом до ОСОБА_1 .

Оцінюючи наведені докази у сукупності, суд виходить із того, що сам факт укладення договору про надання правничої допомоги та здійснення оплати на користь адвокатського об`єднання підтверджує наявність договірних правовідносин між позивачем ТОВ «Споживчий центр» і АО «Лекс Верітас».

Разом із тим погоджений сторонами договору фіксований розмір гонорару не є безумовною підставою для автоматичного покладення всієї суми таких витрат на відповідача, оскільки суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат зобов`язаний перевірити їх реальність, необхідність, розумність та співмірність із характером спору, складністю справи, ціною позову та обсягом фактично наданих послуг.

Суд враховує, що справа стосувалася стягнення заборгованості за кредитним договором, є типовою для позивача ТОВ «Споживчий центр» як фінансової установи, не відзначалася особливою складністю правових чи фактичних питань, не потребувала проведення експертизи, допиту свідків, значного обсягу доказування або вчинення складних процесуальних дій.

При цьому частина зазначених у звіті дій, зокрема роздрукування позову та додатків, замовлення сплати судового збору, формування внутрішнього запиту на складання розрахунку ціни позову, мають переважно технічний або організаційний характер і не можуть у повному обсязі прирівнюватися до складної професійної правничої допомоги, яка обґрунтовує покладення на відповідача всієї заявленої суми витрат.

Суд бере до уваги заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо того, що заявлений розмір витрат є неспівмірним із характером спору, обсягом фактично виконаних робіт та ціною позову.

Водночас доводи відповідача про необхідність повної відмови у стягненні витрат суд оцінює критично, оскільки позивачем ТОВ «Споживчий центр» подано договір про надання правничої допомоги, звіт про виконані роботи та платіжний документ, які підтверджують наявність відповідних витрат.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, характером виконаних робіт, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Споживчий центр»

витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що відповідає фактичному обсягу необхідної правничої допомоги у цій справі та не становитиме надмірного процесуального тягаря для відповідача.

В іншій частині заява ТОВ «Споживчий центр» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 13, 133, 137, 141, 259, 263265, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення є складовою частиною рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року у справі № 555/482/26.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Собчук