Рішення № 135988959, 22.04.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/61/26

Провадження № 2/355/493/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю секретаря судового засідання Білоног В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» (надалі також позивач, ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ», новий кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 , клієнт, позичальник).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.12.2019 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (надалі також банк, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/9408/82/776754 (надалі також кредитний договір, договір №010/9408/82/776754 від 28.12.2019, договір), шляхом підписання кредитного договору власноручним підписом відповідача.

Відповідно до умов кредитного договору Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» зобов`язалося надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

На виконання умов вказаного договору АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

09.04.2020 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відступило ТОВ «Фінансовій компанії «ЕЛ.ЕН.ГРУП» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019.

13.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» укладено договір відступлення права вимоги №13-06/24, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019.

01.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» та ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» укладено договір відступлення права вимоги №010425, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» відступило ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 , відповідно до розрахунку заборгованості, становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення коштів, позивач ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором на загальну суму 34060,89 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, що складаються із суми 3028,00 грн сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти позову не подав, у судові засідання не з`явився. Жодних клопотань та/або заяв від відповідача не надходило.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

14 січня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ», за підписом представника позивача Пех Максима Валерійовича (а.с. 2-6).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 19.01.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 18.02.2026 (а.с. 63-64).

Крім того, ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 19.01.2026 судом витребувано докази із банківської установи (а.с. 65).

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 6).

16.02.2026 представником позивача Пех Максимом Валерійовичем через систему «Електронний суд» подана заява про розгляд справи без участі представника позивача, просить позовну заяву задовольнити на підставі наявних документів та врахувати все, що було вказано в заявах по суті.

З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання представник позивача не з`явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

25.02.2026 та 03.03.2026 до суду від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» поштою надійшов лист вих. №81-15-9/3153-БТ від 20.02.2026, у якому банківська установа надала інформацію на запит суду, із додатками на CD-диску (зокрема, випискою по рахунку, розрахунком заборгованості та ін.).

09.02.2026, 10.03.2026 та 06.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надійшли зави, за підписом представника Сапіги Миколи Миколайовича, про розгляд справи без участі третьої особи.

Про дати, час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із судовими повістками відповідачу повернулись до суду із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою» (проставленими 14.03.2026 та 01.04.2026), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач викликався до суду також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судові засідання 18.02.2026, 23.03.2026, 22.04.2026 відповідач не з`явився, про причини неявки не повідомляв, клопотань не надходило.

Судові засідання 18.02.2026 та 23.03.2026 відкладалися, в тому числі, з огляду на неявку відповідача та надання йому можливості висловити заперечення проти позову та/або свою позицію стосовно заявленого позову.

У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 22.04.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 28.12.2019 ОСОБА_1 подав до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» власноручно підписану заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/9408/82/776754 (а.с. 7).

Відповідно до п. 1.4.1 означеної заяви розмір поточного ліміту на дату початку кредитування становить 10000,00 грн. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (п. 1.5 заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/9408/82/776754 від 28.12.2019).

У вказаній заяві зазначені власні персональні дані: прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер, дані паспорта громадянина України, адреса реєстрації та місця фактичного проживання відповідача.

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав власноручним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» (а.с. 8-9), відповідно до пунктів 2, 3 якого сума/ліміт кредиту: від 1000,00 до 100000,00 грн; тип кредиту: кредитування поточного рахунку споживача, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, строк кредитування 48 місяців; процентна ставка: 48% річних.

Укладений між сторонами кредитний договір складається із вказаної заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/9408/82/776754 від 28.12.2019, паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», підписаного відповідачем 28.12.2019.

На виконання ухвали суду від 19.01.2026 про витребування доказів АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надіслало лист вих. №81-15-9/3153-БТ від 20.02.2026, у якому банківська установа надала інформацію на запит суду, із додатками (зокрема, випискою по рахунку, розрахунком заборгованості та ін.).

Із виписки по рахунку, який було відкрито відповідачу для погашення заборгованості за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019, а також розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

09 квітня 2020 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/2-31-F (а.с. 19-22).

13.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» укладено договір відступлення права вимоги №13-06/24 (а.с. 23-27).

01.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» та ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» укладено договір відступлення права вимоги №010425 (а.с. 28-31).

Відповідно до п. 2.1 всіх означених договорів відступлення права вимоги, на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.

Згідно із розділом 1 означених договорів датою відступлення прав вимоги є дата підписання сторонами відповідного реєстру(ів) боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору відступлення права вимоги №010425 від 01.04.2025 (а.с. 32-36) заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн (заборгованість зазначена за порядковим номером 332).

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних та належних і допустимих доказів, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору №010/9408/82/776754 від 28.12.2019, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

Щодо змісту кредитного договору, а також правового регулювання питань стягнення заборгованості за кредитним договором, що складаються із сум основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Щодо правового регулювання питання відступлення прав вимоги за кредитним договором на умовах факторингу.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Як слідує із статей 280, 281 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.

Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості клієнта (відповідача) внаслідок неповернення суми кредиту, несплати процентів річних та суми комісії.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що кредитний договір №010/9408/82/776754 від 28.12.2019 укладено між сторонами в письмовій формі.

Суд дійшов висновку, що при укладенні договору його сторонами було погоджено усі істотні умови кредитного договору.

Суд вважає доведеними обставини переходу прав вимоги за кредитним договором до позивача. Відповідач заперечень щодо означених обставин не подав.

Кредитний договір №010/9408/82/776754 від 28.12.2019 є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Відповідач після отримання кредитних карток за умовами укладеного з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» договору здійснював дії щодо проведення їх активації, користувався картками, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви, що банк свої зобов`язання за договором (договором про надання банківських послуг/кредитним договором) виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до власне рахунку.

Відповідач не спростував факту отримання кредитних карток та отримання за ними кредитних коштів.

Доказів повернення кредитних коштів за договором та погашення відповідачем заборгованості за ним у повному обсязі матеріали цієї справи не містять.

Відтак, суд доходить до переконання, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не здійснив розрахунок за договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019 становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги переконливіших доказів (більшої переконливості), тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути, крім заборгованості за основною сумою боргу (суму, яку фактично отримав в борг позичальник), також заборгованість за нарахованими відсотками.

За наслідками судового розгляду суд доходить до переконання, що не виконання відповідачем умов договору (договору про надання банківських послуг/кредитного договору) призвело до утворення у відповідача заборгованості, розмір якої становить 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

Відповідачем вказаний розмір заборгованості не спростований, контррозрахунок не надано.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.

За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, дійшов до переконання, що в порушення умов договору відповідач фактично отримані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, суму процентів не сплатив, чим порушив права кредитора, зважаючи на що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019 в розмірі 34060,89 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 85 від 17.11.2025 (а.с. 1).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач із відповідача, суд зазначає та виснує таке.

В обґрунтування підставності та розміру понесених позивачем ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн, разом з позовною заявою подано копії таких документів: договору №1606/25-МАЗК про надання правничої допомоги від 16 червня 2025 року, укладеного між ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «АЛЬЯНС ПРАВОСУДДЯ» (а.с. 50-52).

Разом з тим, відповідно до п. 4.3 означеного договору за надання правничої допомоги щодо здійснення комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 8500,00 грн. за кожну подачу позовної заяви, супровід справи у суді. Згідно з п. 4.4., 4.5 договору за надання правничої допомоги за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної сторони.

Водночас позивач не надав до суду акта приймання-передачі виконаних робіт, який був би складений за результатами надання юридичної допомоги, як і документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (зокрема, але не виключно, квитанції до прибуткового касового ордера, платіжної інструкції з відміткою банку або іншого банківського документу).

Відтак, суд доходить висновку, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача його представником не надано всіх необхідних доказів, що означає відсутність підстав для стягнення таких витрат із відповідача на користь позивача.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-514, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» суму заборгованості за кредитним договором №010/9408/82/776754 від 28.12.2019 в розмірі 34060,89 грн (тридцять чотири тисячі шістдесят гривень 89 копійок), з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 12341,18 грн, заборгованість за відсотками 21719,71 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 24.04.2026.

Дані відносно позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ»

код ЄДРПОУ 45161767

місцезнаходження: вул. Ярославська, буд. 6, м. Київ, 04071.

Дані відносно третьої особи:

Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»

код ЄДРПОУ 14305909

місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, м. Київ, 01011.

Дані відносно відповідача:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА