Рішення № 135988303, 24.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10361/25

2/296/642/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.01.2022 у розмірі 10 900,10 грн станом на 04.06.2025 та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2022 ОСОБА_1 підписала анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг та встановивши мобільний додаток Monobank отримала розрахункову картку. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 10 000,00 грн. Станом на 29.05.2025 у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 29.05.2025 банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. У зв`язку з невчиненням відповідачкою жодної дії, направленої на погашення заборгованості, кредит став у формі на вимогу. Оскільки відповідачка не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у неї виникла заборгованість, яка станом на 04.06.2025 становить 10 900,10 грн та складається з наступного: 10 900,10 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 25 вересня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, направлялися на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 січня 2022 року між Акціонерним Товариством "Універсал Банк" та відповідачкою по справі ОСОБА_1 шляхом підписання анкети - заяви було укладено договір про надання банківських послуг "Monobank", згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, та на її ім`я було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні.

Положенням анкети - заяви визначено, що анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

До кредитного договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank. Надання та обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов, а саме:

- п.5.1 - ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі;

- п.5.6 - клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів;

- п. 5.9 - на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця;

- п.5.11 - клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами;

- п.5.13 - погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок клієнта в такому порядку: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені відсотки за користування кредитом; в другу чергу сплачуються сума кредиту та відсотки за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором;

- п.5.15 - за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою.

Згідно тарифу "Чорна картка monobank" та паспорту споживчого кредиту: пільговий період за карткою - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова процентна ставка - 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за кредитними коштами - 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць; нарахування відсотків на залишок власних коштів понад 100 грн (діє після активізації послуги в мобільному додатку) - 0% річних; санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн, від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн, від 91 до 120 *(210) днів штраф, що розраховується за формулою 100 грн. + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця, відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4% річних; претензійний штраф - 500 грн. +5% від суми загальної заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; реальна відсоткова ставка за карткою - 44,26% річних; сума/ліміт кредиту від 0 до 500 000 грн; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 25 років з правом автоматичного продовження.

У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки про наявність рахунку, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок типу "картка чорна" та видано картку НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_2 ) з терміном дії до 04/30.

Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_1 за умовами договору про надання банківських послуг "Monobank" від 01.01.2022 було встановлено наступні суми кредитного ліміту: 01.01.2022 - 30 000,00 грн; 27.02.2022 10 000,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 04.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.01.2022 становить 10 900,10 грн, та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

У відповідності до виписки про рух коштів по рахунку за період 01.01.2022 - 04.06.2025, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, та cтаном на 04.06.2025 залишок на рахунку становить - (мінус) 10 900,10 грн, сума витрат по кредитних коштах за вказаний період становить 29 634,71 грн, сума зарахувань становить 18 734,61 грн, заборгованість станом на 04.06.2025 становить 10 900,10 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання банківських послуг «Мonobank». Зазначений договір недійсним не визнано.

Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до виписки про рух коштів за період з 01.01.2022 по 04.06.2025 по рахунку № НОМЕР_2 , відкрито на ім`я ОСОБА_1 , на вказаному рахунку було встановлений кредитний ліміт та відповідачка регулярно використовував кошти на рахунку шляхом їх перерахування на інші рахунки, для купівлі товарів та оплати послуг. Також з рахунку ОСОБА_1 здійснювалось відрахування коштів на погашення відсотків за користування кредитом.

Матеріали справи не містять доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів.

Згідно з позовною заявою, до стягнення з відповідачки у справі позивачем заявлено заборгованість станом на 04.06.2025 в сумі 10 900,10 грн, що становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом. На підтвердження розміру заборгованості позивачем наданий відповідний розрахунок та виписку про рух коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписка з рахунка є належним доказом щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами у справі, про що неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 16.09.2020 справі №200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 13.10.2021 у справі №209/3046/20, від 22.09.2021 у справі №128/2267/20-ц та ін.)

Враховуючи, що відповідачка по справі ОСОБА_1 не виконує свої обов`язки за укладеним договором, фактично отримані та використані кошти у розмірі 10 900,10 грн у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернула, тому позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Акціонерного Товариства "Універсал Банк" (04080, м.Київ, вул.Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01 січня 2022 року в розмірі 10 900,10 грн (десять тисяч дев`ятсот гривень десять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24.04.2026.

Суддя М. В. Петровська