Вирок № 135988265, 24.04.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/3641/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025060610000283 від 26.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Житомир Житомирського району Житомирської області, громадянина України, маючого інвалідність І-ї групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2025 року до Житомирського районного суду Житомирської області надійшов вказаний обвинувальний акт, з якого вбачається наступне.

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у зв?язку із воєнною агресією військ російської федерації, на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась, востаннє - Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 з 09.05.2025 на строк - 90 діб.

За вказаних обставин, 26 травня 2025 року, у точно невстановлений слідством час, однак не пізніше 14 години, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого злочинного умислу, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, їх наслідків та бажаючи їх настання, близько 14 години 15 хвилин, ОСОБА_7 зайшов до торгівельної зали магазину «Фундук», розташованого за адресою: вул. Народицька, 14, с. Оліївка, Житомирського району, Житомирської області, де зі стелажів та холодильного обладнання взяв пляшку сильногазованого напою марки «Coca Cola», об?ємом 0,75 л, вартістю 23 грн 33 ко;, пляшку сильногазованого напою марки «Живчик», об?ємом 1 л вартістю 28 грн 33 коп; сухарики «Багет» сметана/зелень вагою 60 г торгової марки «Hit Snek» вартістю 12 грн 08 коп; палицю ковбаси запеченої торгової марки «Глобино» вартістю 127 грн 58 коп та пляшку горілки марки «Легка рука» об?ємом 0,5 л вартістю 83 грн 25 коп, після чого, утримуючи вказане майно в своїх руках, усвідомлюючи що його дії є відкритими, оскільки відбуваються у присутності продавця-касира ОСОБА_8 , вийшов із приміщення не розрахувавшись за вказані товари. Відтак, продавець-касир магазину «Фундук» ОСОБА_8 вийшла за ОСОБА_5 та висловила останньому з даного приводу зауваження, на що ОСОБА_5 розвернувся та кинув пляшку горілки марки «Легка рука», об?ємом 0,5 л, вартістю 83 грн 25 коп під ноги ОСОБА_8 , у результаті чого остання розбилась.

Після цього, ОСОБА_8 повернулась до приміщення магазину, щоб покликати на допомогу інших працівників, а ОСОБА_9 у цей час, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, повернувся до торговельної зали магазину «Фундук», де зі стелажа відкрито викрав пляшку горілки марки «Green day», об?ємом 1 л вартістю 179 грн 08 коп, після чого місце вчинення злочину залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином ПП «Бролія» майнової шкоди на загальну суму 453 гривні 65 копійок.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор, у зв?язку із наявністю декількох вище зазначених обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкритю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяного збитку) відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, який є інвалідом 3 групи, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, просила суд визнати ОСОБА_6 винуватим та призначити міру покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі, взявши під варту в залі суду. Вирішити долю речових доказів у справі відповідно до ст.100 КПК України: зокрема пляшку з-під газованого напою «Соса Cola», пляшку напою «Живчик», пляшку горілки «Гріндей», ковбасу «Княжа варена» повернути потерпілому, темно-синю куртку, сіру кофту та чорну кепку повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .

У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Представник потерпілого звернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність; щодо міри покарання покладалась на розсуд суду.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що дійсно мали місце обставини, зазначені в обвинувальному акті, а також зібраними на нього характеризуючими матеріалами; наголосив, що шкода потерпілій стороні ним відшкодована у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, не встановлені.

Суд також враховує, що обвинувачений є пенсіонером, має інвалідність 3 групи з дитинства безстроково, звертався до лікаря психіатра/нарколога у 2018 році, за місцем реєстрації місця проживання має позитивну характеристику; раніше не судимий у силу ст. 89 КК України, з обліку у Житомирському РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області був знятий у зв`язку зі сплатою штрафу, призначеного вироком Корольовського районного суду за ст. 125 КК України від 10.09.2024; має проблеми зі здоров`ям, підтверджені відповідними виписками з лікарень, у зв`язку з чим періодично проходить лікування; внаслідок вчиненого ним злочину заподіяно майнової шкоди, яка була відшкодована останнім у повному обсязі добровільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Частиною 1 ст. 75 КК України визначено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до положень ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційні злочини, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Тобто умовою застосування положень ч.1 ст.69 КК України є встановлення судом не менше двох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначає останньому міру покарання із застосуванням ст. 69, 75, 76 КК України, оскільки вважає, що саме такий вид покарання відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт, накладений в межах кримінального провадження, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Розмір пропонованої винагороди викривачу відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваний у вчиненні злочину, у відповідності до ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 було затримано 26.05.2025 о 14 год 35 хв. У подальшому ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 28.05.2025 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у види домашнього арешту із покладанням відповідних обов`язків та заборон; строк дії ухвали до 27.07.2025.

Враховуючи, що суд призначає покарання у виді позбавлення волі із з встановленням іспитового строку, суд вважає за доцільне на підставі ч.ч. 5 та 7 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання на 72 години 26.05.2025 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також зарахувати строк домашнього арешту з 28.05.2025 по 27.07.2025 у строк покарання у співвідношенні - три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Підстав обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 128, 349, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення по даній справі із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, за період часу його затримання протягом 72 годин 26.05.2025.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його домашнього арешту по даній справі з розрахунку, що трьом дням домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі, за період часу з 28.05.2025 року по 27.07.2025.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, із призначенням іспитового строку у виді 3 (трьох) років.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2025 по справі №295/7103/25, - скасувати.

Речові докази, а саме:

-пляшку з під газованого напою «Coca-cola» ємністю 0.75 л, пляшку з під газованого напою «Живчик» ємністю 1 л, пляшку з під горілки «Гріндей» ємністю 1 л, ковбасу в поліетиленовій упаковці «Княжа» варену, - повернути потерпілому;

-куртку темно-синю, сіру кофту, чорну кепку повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Головуюча суддя ОСОБА_1