Ухвала суду № 135988176, 23.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/859/26

Категорія 38

2/295/1884/26

УХВАЛА

про направлення справи за підсудністю

23.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №690998190 від 24.04.2023 в розмірі 37599,60 грн.

Згідно з ухвалою суду від 23.02.2026 було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб; частково задоволено клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» про витребування доказів, витребувано з АТ «УніверсалБанк»: інформацію, чи емітована платіжна карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , надати повний номер її реквізитів; виписку по рахунку про зарахування грошових коштів у період з 24.04.2023 по 07.05.2023 на зазначену платіжну карту; чи є/був номер телефона НОМЕР_3 фінансовим номером телефона за цією платіжною картою. В задоволенні решти клопотання відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставі ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення процесуального рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа підлягає направленню для розгляду за підсудністю з огляду на таке.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 21.01.2026 судом був направлений запит до ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області для отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідачки.

Зі змісту відомостей з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 04.02.2026 судом було встановлено, що ОСОБА_2 12.08.2024 була знята з зареєстрованого місця проживання з адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.02.2026 зареєстрованого місця проживання на території Житомирської області не має (а.с. 115).

Крім того, згідно з відповіддю Єдиного державного демографічного реєстру № 2316942 від 09.02.2026 у ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відсутнє зареєстроване місце проживання (а.с. 116).

У зв`язку з тим, що судом не було встановлено зареєстроване місце проживання відповідачки, справа була прийнята до провадження на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України та призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін, відповідач була викликана в судове засідання шляхом розміщення оголошення на сайті "Судова влади України", копія ухвали про відкриття провадження була направлена за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання - АДРЕСА_1 , поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим (а.с. 117-118, 121) .

Під час судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Зі змісту відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2640853 від 23.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 12.08.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 131).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що місце проживання відповідачки з 12.08.2024 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Крім того, недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1 ст. 378 ЦПК України, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що справа прийнята судом до розгляду з порушенням правил територіальної підсудності, що було з`ясовано після відкриття провадження у справі, розгляд судом непідсудної йому справи є обмеженням права на доступ до суду для розгляду справи "судом, встановленим законом", є підставою для скасування ухваленого за результатами вирішення спору судового рішення, тому суд вважає, що з метою дотримання правил підсудності справа підлягає направленню до належного суду, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання відповідачки, і який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд цієї справи, яким є Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України вбачається, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 352-353 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільної справи №295/859/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості направити за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Стрілецька