Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 758/11234/25
Провадження № 2-а/761/286/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю від Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій просить: скасувати постанову серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену старшим сержантом поліції ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції в Київській області Обозовим Сергієм Станіславовичем відносно ОСОБА_1 , та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції в Київській області винесено стосовно позивача Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року (далі по тексту - Постанова серія ЕНА №5272224 від 20.07.2025), якою ОСОБА_1 далі по тексту - Позивач або ОСОБА_1 ) було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. Разом з тим, позивач не погоджується з винесеною Постановою серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року та вважає її протиправною і незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам справи та була винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, щодо її змісту та процедури складання, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.08.2025 року матеріали адміністративної справи передані за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів відповідачем отримано, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 2 ст. 175 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 20.07.2025 р. Поліцейським відділу поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.
У Постанові серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 зазначено, що 20.07.2025 року о 19 год. 20 хв., в с. Потік, вул. Преображенська, Обухівського району Київської області на перехресті нерівнозначних доріг вул. Преображенська та вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував т/з SUZUKI NEW SX4, д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права на керування чим порушив п. 2.1-А ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.
Вимоги пункту п.2.1 «а» ПДР України встановлюють, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в своєму адміністративному позові вказав, що Також, працівник поліції не дав можливості Позивачу скористатися своїми правами на адвоката та надати свої пояснення та заперечення.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 2.1-а Правил дорожнього руху: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Диспозиція частини 2 статті 126 КУпАП України передбачає відповідальність за керуванням транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП. є водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом та для звинувачення особи у вчиненні зазначеного правопорушення необхідно, перш за все, встановити факт управління нею транспортним засобом.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
При цьому, правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб під керуванням особи, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передано керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, почав рухатися.
В адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що має водійське посвідчення.
Так, позивачем до позовної заяви долучено копію посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 виданого УДАІ ГУ МВС-України в м. Києві. Відповідно до звороту посвідчення водій серії НОМЕР_2 зазначено категорії транспортних засобів, на керування якими надано посвідчення та міститься відмітка щодо автомобілів.
Також, до позову долучено знімок екрану із застосунку «ДІЯ» в якій також відображається посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Однак, суду відповідачем взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 20.07.2025, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача суду не надавалось доказів вчинення позивачем правопорушення визначеного в оспорюваній постанові, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначеної події технічними приладами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
Так, стороною відповідача не підтверджено належними та допустимими доказами факту керування позивачем транспортним засобом, що свідчило б про його обов`язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що посадовою особою відповідача в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, посадовою особою відповідача не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Однак, стороною відповідача не надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності дій посадової особи під час винесення відносно позивача оспорюваної постанови.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року, винесену поліцейським відділом поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності Обозова Сергія Станіславовича за ч. 2 ст. 126 КУпАП, - підлягає скасуванню як така, що винесена з недотриманням вимог чинного законодавства, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративним позов ОСОБА_1 до Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5272224 від 20.07.2025, винесену поліцейським відділу поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області (код ЄДРПОУ 08673158, місцезнаходження:08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя:
Судове рішення № 135985963, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 22.01.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/11234/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: