Рішення № 135983832, 23.04.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 204/11761/25

Провадження 2/206/1094/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 квітня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Дніпро позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 до Самарського районного суду міста Дніпра від Чечелівського районного суду міста Дніпра, надійшла позовна заява представника позивача АТ « Перший Український Міжнародний Банк» Супрун Єлизавети Вікторівни до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 30429,54 (тридцять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 54 коп.

- Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 21.10.2021 укладено кредитний договір № 1001993778001. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, в результаті чого станом на 03.07.2025 утворилась заборгованість в сумі 30429,54 (тридцять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 54 коп., з яких: 16477,53 грн. заборгованість за кредитом; 3,63 грн. заборгованість за процентами; 13948,38 грн. заборгованість за комісією (а.с. 1-3).

Представник позивача разом з позовною заявою просив розглядати дану справу без участі представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 3).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов не подавав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. В матеріалах справи міститься конверт повернутий поштою з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50-51).

На підставі викладеного суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін в порядку, передбаченому ст. 280 ЦПК України

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

19.02.2026 справа надійшла до суду.

19.02.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 44).

11.03.2026 ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуші В.В. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 45).

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 21.10.2021 року відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив, що дає свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах.

Відповідно до заяви № 1001993778001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 21.10.2021 року банк відкриває на ім`я позичальника поточний рахунок у гривнях та надає кредитну картку, сума кредитного ліміту становить 22320,00 грн. (а.с. 10-11).

Відповідно до заяви № 1001993778001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 21.10.2021 року банк надає позичальнику суму кредиту, яка становить 22320,00 грн. на карту № НОМЕР_2 . Строк дії кредитного договору 36 місяців, розмір процентної ставки 0,01% річних, дата платежу до 21 числа кожного місяця, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,49% (555,77 грн щомісяця, всього за 36 місяців 20007,72 грн) (а.с. 10).

21.10.2021 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту відповідно якого: сума кредиту 22320,00 грн., строк кредитування 36 місяців, стандартна та реальна процентні ставки 0,01% річних (а.с.11).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується платіжною інструкцією № TR53052678.94549.8810 від 21.10.2021, згідно з якою на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 21.10.2021 перераховано 22320,00 грн., в призначенні платежу зазначено надання кредитних коштів за договором № 1001993778001 від 21.10.2021, а також випискою з особового рахунку за період з 21.10.2021 по 03.07.2025 (а.с. 25-26, 22 на звороті).

Згідно з детальним розрахунком заборгованості, станом на 03.07.2025 відповідач має непогашену заборгованість перед банком (позивачем) за кредитним договором № 1001993778001 від 21.10.2021 в розмірі 30429,54 грн з яких: 16477,53 грн. - заборгованість за кредитом; 3,63 грн. - заборгованість за відсотками; 13948,38 грн.- заборгованість за комісією (а.с. 23-24).

Письмова вимога (повідомлення) про необхідність сплати заборгованості перед Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачу ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором направлялась за вих. № KHO-44.2.2/1245 від 04.07.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи вимогою. Однак відповідачем вказана вимога проігнорована (а.с. 20).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу несплати заборгованості, відповідно до кредитного договору від 21.10.2021 № 1001993778001 у сумі 30429,54 грн.

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право фізичних або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Згідно п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між сторонами 21.10.2021 кредитного договору № 1001993778001, факт надання відповідачу грошових коштів, а також факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення.

Таким чином суд вважає, що з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 16481,16 грн, що складається з 16477,53 грн заборгованість за кредитом, 3,63 грн заборгованість за відсотками.

Щодо вимог про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Так, як зазначалося вище, в пункті 5 заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 21.10.2021 передбачено нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,49 % (а. с. 20).

Аналізуючи цей пункт заяви, суд звертає увагу, що не зазначений перелік послуг, за який передбачається нарахування комісії та не вказано, чи нарахування комісії за цією ставкою здійснюється одноразово чи періодично.

Отже, суд констатує, що до матеріалів справи не надано доказів того, за які саме послуги передбачено нарахування щомісячної комісії.

Далі, згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) передбачалось включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Суд не заперечує можливість нарахування комісії, як такої, однак стверджує про те, що в кредитному договорі чи в інших документах, підписаних позичальником, як споживачем, має бути деталізований вид та перелік послуг за які передбачено нарахування комісії.

Згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, підтримано висновки КСУ з приводу того, що споживач є слабшою стороною.

Далі, в межах цієї цивільної справи суд вважає, що до спірних правовідносин може бути застосованим принцип Contra proferentem, а зміст укладеного сторонами спору кредитного договору повинен тлумачитись проти того, хто запропонував відповідну редакцію договору.

Оскільки редакція договору запропонована банком, як кредитодавцем, саме він повинен нести ризики, що пов`язані з нечіткими та неповними формулювання, викладеними в договорі.

Відтак, не зазначення в договорі виду та переліку послуг, за які передбачено нарахування комісії, покладає на банк виправданий ризик неможливості стягнення зазначених сум у випадку порушення позичальником умов договору.

Далі, згідно правової позиції, висловленої у Постанові ВС від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, не зазначення в кредитному договорі додаткових та супутніх послуг за які може бути нарахованою комісія, призводить до неможливості стягнення заборгованості за платежами з комісії в примусовому порядку.

Також, про неправомірність нарахування АТ «ПУМБ» комісії за обслуговування кредитної заборгованості неодноразово вказував Київський апеляційний суд, для прикладу наводиться правова позиція, висловлена у Постанові від 05 лютого 2025 року по справі № 758/13272/23.

Отже, суд констатує, що в даному випадку підстави для стягнення заборгованості за комісією відсутні.

Суд в цьому випадку не бере до уваги публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так як наданий до суду примірник документу не підписаний відповідачем, як позичальником, також не надано доказів того, що саме ця редакція документу була надана йому для ознайомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умова договору щодо сплати комісії є несправедливою та такою, що не підлягає застосуванню, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а оскільки позов задоволено на 54 %, то судовий збір, який належить стягнути з відповідача складає 1308,10 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530,610, 611, 612, 623, 625, 627, 629, 633, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 263, 264, 265, 280 - 283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 16481 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) гривню 16 коп.;

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн 10 коп..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Гаркуша