Постанова № 13598272, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2010 року 13:24 № 2а-15771/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості За участю представників:

позивача:Оксененко К.П.

відповідача:не прибув На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2001 року Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 235403,10 грн. та фінансових санкцій у сумі 117701.05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що гр. ОСОБА_1 має податковий борг з прибуткового податку у розмірі 353104,15 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податного зобовязання визначеного у податковому повідомленні рішенні №2226503367 від 28.04.2001р. та суми штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату прибуткового податку, визначених у податковому повідомленні рішенні №1369-17/2226503367-3083 від 14.09.2001р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Киева від 24.12.2004, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2005 у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2004р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28.03.2005р. у даній справі скасовано, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суд м. Києва від 11.12.2009 р. прийнято справу до свого провадження та присвоєно №2а-15771/10/2670. Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, документи та інші матеріали, прийнято рішення про обовязковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі.

Про місце, час та дату розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 в численні судові засідання не зявилася, представника не направила, заперечення на позов не надала, хоча була повідомлена про розгляд справи, за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: АДРЕСА_1. Крім того, судові повістки також направлялися за адресою подальшої реєстрації: АДРЕСА_2 та адресою перереєстрації згідно відомостей Київського міського адресного бюро: АДРЕСА_3 Проте, за вказаними адресами відповідач поштову кореспонденцію не отримав. Так, направлена за адресами поштова кореспонденція повернулася до суду з підстав закінчення терміну зберігання та відсутності за зазначеною адресою.

До судового засідання 14.12.2010р. відповідач також не прибула, заяв та клопотань на адресу суду не направила. Тому справа, відповідно до ст. 128 КАС України, вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 (далі - Декрет), чинного на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний із різних джерел як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.

Статтею 13 Декрету визначено об'єкти оподаткування, а саме: оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках, визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного року, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.

Отже, керуючись ст. 13 та ст. 23 що відсилають до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян»від 21.04.1993 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року №64, в якій, у ст. 7 визначений перелік ставок, що застосовуються при оподаткуванні доходу громадян.

Відповідно до ст. 7 Інструкції з доходу в розмірі понад 100 неоподаткованих мінімумів податок з доходу становить 100 неоподаткованих мінімумів + 40 відсотків від суми, що перевищує доход у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів, на той час сума неоподаткованого мінімуму становила 17 грн., тому від суми 1701 грн. і застосовується вказана ставка.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачем отримано за 2000 рік доходи за основним місцем роботи в розмірі 86077,79 три., не за основним місцем роботи у розмірі 980 грн. та від продажу корпоративних прав у розмірі 1268417.99 грн. Позивач включив дохід, отриманий відповідачем від продажу корпоративних прав до складу сукупного річного оподатковуваного доходу по прогресивним ставкам.

Згідно частини 4 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та абзаців 4, 5, 6 пункту 13 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за №64, при здійсненні операцій з купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, крім набутих у випадках, визначених у пункті 5.9 цієї Інструкції, прибуток у вигляді різниці між доходом, отриманим від продажу таких акцій (інших корпоративних прав) протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного або попередніх звітному роках, у тому числі витратами, понесеними згідно з пунктом 5.13, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу за результатами звітного року.

При цьому особою, відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин, який зобов'язаний вести окремий облік доходів з купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав за ф. N 4 цієї Інструкції. У джерела виплати доходу прибутковий податок на доходи від продажу акцій не нараховується і не утримується.

Після закінчення календарного року громадяни, які одержали доход від продажу акцій та інших корпоративних прав, зобов'язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про доходи разом з копіями документів, що підтверджують витрати на придбання акцій. Податкові органи на підставі одержаних від громадян декларацій та відомостей, що надійшли від підприємств, установ, організацій про виплачені громадянам суми за куплені в них акції, визначають суму податку, яку належить сплатити громадянину до бюджету за сукупним річним доходом, враховуючи витрати на попереднє придбання акцій і встановлені законодавством пільги (у разі пред'явлення громадянами відповідних документів).

Жодних документів, що могли б підтвердити ціну придбання зазначених корпоративних прав, та як наслідок вплинути на суму доходу від продажу таких корпоративних прав, Відповідачем на вимогу позивача надано не було, не було додано таких документів і до декларації про доходи №6462 від 28.02.2001 року.

Враховуючи, той факт, що сума доходу від продажу корпоративних прав становить 1 268 417,99 грн., тому середньомісячний дохід Відповідача склав 1 268 417,99 грн./ 12 місяців = 105 701 грн. 49 коп.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що середньомісячний дохід Відповідача становив 105 701 грн. 49 коп., тому оподаткування відбулося саме за 40 відсотковою ставкою за один місяць, тобто 503 927,40 грн. за рік, враховуючи, що Відповідачем було сплачено лише 20 відсотків, то сума боргу складає 268 524,30 грн. (503927,40 грн. - 268524,30 грн.).

ДПІ у Дніпровському районі м Києва винесене податкове повідомлення - рішення №2226503367 від 28.04.2001р. про нарахування до сплати гр. ОСОБА_1 прибуткового податку у сумі 235403,10 грн.

Також враховуючи, що відповідачем було порушено більше ніж на 90 днів (102 дні) термін сплати нарахованого до сплати прибуткового податку в сумі 235403,10 грн. згідно поданої декларації про сукупний річний дохід отриманий у 2000 році, то Позивачем було винесене рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання №1369-17/2226503367-3083 від 14.09.2001 р. на нараховані штрафні санкції у розмірі 50% у розмірі 117 701,05 грн.

Вказане рішення надіслане відповідачу 18.09.2001р. рекомендованим листом з повідомлення про вручення та отримано адресатом 24.09.2001р.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 закону №2181-ІІІ, у разі, коли податковий орган не може вручити платнику податків податкове повідомлення рішення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або податкового рішення вважається днем її вручення.

Отже, загальна сума податкового боргу Відповідача становить 353 104,15 грн. (235 403,10 грн. + 117 701,05 грн.).

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ (в редакції 2001 року) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (арбітражного суду). Примусове стягнення звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини справи, на які Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва посилається в якості їх обґрунтування.

Відповідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

З огляду на зазначене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу з прибуткового податку з громадян в розмірі 353 104,15 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_3) податковий борг з прибуткового податку з громадян в сумі 353104,15 грн. (триста пятдесят три тисячі сто чотири грн.15 коп.) на користь Держави (рахунок №34122999700005 УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019)

Стягувач: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (м. Київ, б-р. Верховної Ради, б. 24-Б ).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович