Постанова № 13598168, 08.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-16013/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення заборгованості за участю представників сторін:

від позивача: Миськів Н. В. (діє на підставі довіреності від 01.03.2010 року №1535/9/10-008)

від відповідача: не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 грудня 2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через порушення п.5, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», п.1 ст.17, п.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 утворилась заборгованість на загальну суму 7855,00 грн. щодо якої відповідач не вживає жодних заходів для її погашення.

Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання 22.11.2010 року, 08.12.2010 року не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.10.2007 року.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва провела перевірку відповідача 05.08.2009 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої позивачем складено Акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства №63 від 05.08.2009 року (далі Акт перевірки), в якому зафіксовані порушення п.5, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», п.1 ст.17, п.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме у відповідача відсутня Книга обліку розрахункових операцій, відсутні накладні на товар, що реалізується в торговому приміщенні, не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації.

Відповідно до п.1.25 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року N 355, за результатами планових та позапланових виїзних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства складається акт (довідка) перевірки, який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам платника податків) з дотриманням вимог порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту перевірки, від відповідача з актом ознайомлена, отримала один примірник акта та зауважень немає продавець ОСОБА_3

В подальшому, на підставі Акту перевірки ДПІ у Оболонському районі міста Києва винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0002851704 від 17.08.2009 року, в якому визначена загальна сума податкового зобовязання 675,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002861704 від 17.08.2009 року, в якому визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій 7180,00 грн.

Супровідним листом від 20.08.2009 року №4623/р/17-402 ДПІ у Оболонському районі міста Києва направила на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вищезазначені податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Проте, як вбачається з Акту №8 від 30.09.2009 року про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення СГД ОСОБА_1, вищезазначені рішення не вручені відповідачу у звязку із закінченням терміну зберігання поштового повідомлення, а тому були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 30.09.2009 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій регламентований Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.п.5,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до вимог п.1, п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Відповідно до п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У звязку з несплатою узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки та на підставі пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, відповідачу направлено першу податкову вимогу від 13.10.2009 року №1/5905 на суму 675,00 грн., яка, як вбачається з матеріалів справи повернулася позивачу у звязку з відсутністю адресата.

Як вбачається з Акту №15 перевірки щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за адресою від 13.03.2010 року, податкову вимогу від 13.10.2009 року №1/5905 розміщено на дошці податкових оголошень.

Податковим органом виставлено та направлено відповідачу другу податкову вимогу від 12.04.2010 року №2/1609 на суму 675,00 грн., яка, як вбачається з матеріалів справи повернулася позивачу у звязку з відсутністю адресата.

Як вбачається з Акту №32 перевірки щодо знаходження субєкта підприємницької діяльності за адресою від 18.06.2010 року, податкову вимогу від 12.04.2010 року №2/1609 розміщено на дошці податкових оголошень.

Таким чином, станом на день розгляду справи у суді загальна заборгованість перед бюджетом складає 7855,00 грн.

Відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Заступником начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення №45 від 19.07.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Проте, після проведених позивачем заходів податковий борг відповідача залишився несплаченим.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 Господарського Кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського Кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7855,00 грн. є обґрунтованими, доведеними, законними, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) штрафні санкції за порушення законодавства про патентування 7180,00 грн. на р/р 31113104700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 21080900, код ЗКПО 26077916, МФО 820019; податок з доходів найманих працівників 675,00 грн. на р/р 33211800700006, код платежу 11010100, одержувач УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ м. Києва, банк одержувача ГУ УДК у м. Києві, код 26077916, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 13.12.2010 року.