Постанова № 13597973, 16.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2010 року 15:24 № 2а-14391/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗАТ "Київбудінвест"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0001254230/0 від 04.10.10

за участю представників сторін:

від позивача: Лопатинська Є.Г. (дов.від 11.01.10 №14/89)

від відповідача Бондаренко Ю.В. (дов.від 27.04.10 №732/9/10-110)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Київбудінвест»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001254230/0від 04.10.10р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2010 року в 15 год.24 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001254230/0від 04.10.10р.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням мотивуючи своє твердження наступним.

Відповідно до п.п.7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця (робіт, послуг).

Під час проведення перевірки позивачем було надано наступні документи:

-по відносинах з ТОВ «Травітас», (договір між ЗАТ «Київбудінвест»та ТОВ «Травітас»№15/02 П від 15.02.10р., накладна № 0000315 від 17.03.2010р на суму 765630,24 грн. в т.ч. ПДВ 127605,04 грн.; податкова накладна №407 від 17.03.2010р. на суму 765630,24 грн., в т.ч. ПДВ 127605,04;

- по відносинах З ТОВ «Фароза інтер-інвестком»(договір між ЗАТ «Київбудінвест»та ТОВ «Фароза інтер-інвест»№ 02-04-2010 П від 02.04.2010року, накладна №0000045 від 30.06.2010р. на суму 738662,17 гр., в т.ч. ПДВ 123110,36 грн., податкова накладна №54 від 30.06.2010р. на суму 738662,17 грн. в т.ч. ПДВ 123110,36 грн.

Підставою для виникнення господарських відносин між позивачем та контрагентами є укладені договори. В підтвердження договірних зобовязань щодо поставки товарів, останнім були надані видаткові накладні та оригінали податкових накладних. Податкові накладні виписані по даті видаткових накладних, що засвідчують факт придбання товарів.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4.ст.7 вищезазначеного закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп..7.2.6. цього пункту). Тобто, право на податковий кредит існує за податковою накладною, яка надається продавцем товарів (робіт, послуг).

Отже, позивач вважає, що жодним чином не порушував вимог Закону України №165/97 та правомірно відніс суму 250715,00 грн. до податкового кредиту. Тому, вважає твердження відповідача щодо порушенням ним пп. 7.2.3., 7.2.6, 7.2.8, п.7.2., пп..7.4.1., пп..7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 250715, 00 грн. є неправомірним.

За таких підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, на його думку, за результатами перевірки встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1. декларацій «придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%»всього у сумі 250715, 00 грн.

В порушення вимог пп..7.2.3., п.7.2.6. п.7.2., пп..7.4.1., пп..7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів податок на додану вартість в сумі 250715,00 грн. в т.ч. за березень місяць 2010 року в сумі 127065, 00 грн. виписаних ТОВ «Травітас», за червень місяць 2010 року в сумі 123110, 0 0грн. виписаних ТОВ «Фа роза інтер-інвест».

З огляду на виявлене під час проведеної перевірки порушення, відповідач вважає, що прийнято рішення є правомірними, а заявлені позовні вимоги не обгрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.

Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з погляду про наступне.

Спеціалізованою державною податкової інспекцією у м.Києві по роботі з великими платниками податків проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «Київбудінвест»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Тривітас», за червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фароза інтер-інвест».

За результатами перевірки позивачем складено Акт №496/42-321507855 від 21.09.2010р., яким встановлено порушення позивачем пп.7.2.3., 7.2.6., 7.2.8., пп..7.4.1 п.7.4., пп..7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено сум податку на додану вартість на загальну суму 250715, 00 грн., в тому числі за березень місяць 2010 в сумі 127605 грн., червень місяць 2010 року в сумі 123110 грн.

На підставі виявленого порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001254230/0 від 04.10.2010р. в сумі 376072,50 грн.

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Травітас»та ТОВ «Фа роза інтер-інвест» запрошена інформація щодо підтвердження факту включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно отриманих податкових накладних за березень та червень 2010 року та запрошені відповідні документи (договори, які укладені з вищезазначеними підприємствами, податкові накладі, прибуткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди, сальдо розрахунків з вищезазначеними підприємствами станом на початок та на кінець відповідного періоду, та інші документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини).

Матеріалами справи встановлено, що згідно з інформаційної бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», декларації ТОВ «Тривітас»(код ЄДРПОУ 36215984) та ТОВ «Фа роза інтер-інвест»(код ЄДРПОУ 35081125) за березень та червень 2010 року до податкового органу не подавались (відсутні).

У відповідності до пп.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також як не є обєктом оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляд за його вибором, у якому зазначаються податковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до п.10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних»від 30.06.2005р. №244, (надалі-Порядок №244) облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобовязань відповідно вимог п.7.3. ст..7 Закону України №168/97.

Згідно із п. 3 «Порядку заповнення податкової накладної»затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.97р. №165 (надалі-Порядок №165) податкових номер податкової накладної відповідає порядковому номеру в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Пунктом 7 Порядку №244 визначено, що реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі не подання підприємствами постачальниками до податкового органу декларації з ПДВ за відповідний звітний період ( тобто, результатів обліку оподатковуваних операцій з ПДВ»№ податкові накладні, виписані такими постачальниками у цих звітних періодах. Вважаються таким, що заповнені з порушенням вимог Порядку №165.

Пунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 та ст..8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп..7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп..7.2.3. п.7.2. ст.7Закону України №168/97, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, о розмір податкового зобовязання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупці, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

При цьому, пп..7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України №№168/97, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач неправомірно занизив суму податку на додану вартість на загальну суму 250715, 00 грн., в тому числі за березень місяць 2010 в сумі 127605 грн., червень місяць 2010 року в сумі 123110 грн., що призвело до порушення ним пп.7.2.3., 7.2.6., 7.2.8., пп..7.4.1 п.7.4., пп..7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідач-як субєкт владних повноважень при прийнятті податкового-повідомлення рішення №0001254230/0 від 04.10.2010р. в сумі 376072,50 грн., дія в межах, та у спосіб визначений законодавством.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як субєкт владних повноважень, на думку суду, довів правомірність своїх дій. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур