Постанова № 13597967, 03.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

03 грудня 2010 року           9:05 год.          № 2а-16357/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва (далі–УПФ) до Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі–ВАТ) про стягнення заборгованості у розмірі 427006,99 грн.,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року прокурор в інтересах УПФ звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просить стягнути із ВАТ 427006,99 грн. заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі –страхові внески), яка не була сплачена відповідачем після отримання ним вимоги про сплату боргу від 1 жовтня 2010 року №Ю 2080.

Ухвалою суду від 17 листопада 2010 року відкрито скорочене провадження у справі та надано строк відповідачу до 3 грудня 2010 року для надання заперечень на позовну заяву.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких сума боргу із сплати страхових внесків у розмірі 427 006,99 грн. не заперечувалась, та бухгалтерська довідка про наявність цього боргу .

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі–Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія ін-ших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: пла-тники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

ВАТ згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону №1058-IVє страхувальником, платником страхових внесків, базовий звітний період якого календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нарахо-вувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).

Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону №1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недо-їмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Як вбачається, за серпень 2010 року відповідач подавав до УПФ розрахунок сум страхових внесків, що підлягають сплаті, у загальному розмірі 427006,99 грн.

У встановлені строки страхові внески сплачені не були, у зв'язку з чим УПФ направило вимогу про сплату недоїмки від 1 жовтня 2010 року №Ю 2080 на суму 427006,99 грн., яка була отримана відповідачем 11 жовтня 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

У справі відсутні докази того, що протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаної вимоги, відповідач суми недоїмки сплатив, узгодив чи оскаржив. Разом з тим, картки особового рахунку страхувальника, довідка УПФ від 22 жовтня 2010 року № 4596/11 та бухгалтерська довідка ВАТ від 29листопада 2010 року № 01-29-1122 свідчать, що заборгованість погашена не була.

Згідно із ст. 23, п. 7 ст. 64 і ч. 3 ст. 106 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.

Згідно ч. 2 ст. 60 КАС прокурор здійснює в суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що надані позивачем докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи-то спростували наявність боргу, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 50, 60, 70, 71, 76, 79, 86, 158–163, 183-2 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов і стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" (ідентифікаційний код: 03150071) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, р/р 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість у розмірі 427006,99 (чотириста двадцять сім тисяч шість гривень 99 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встановлені ст.ст. 185–187 КАС. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко