Рішення № 135979477, 23.04.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/214/26

Провадження №2-о/567/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

з участю заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - адвоката Божко Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

В Острозький районний суд Рівненської області із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини звернулася ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки померла її матір ОСОБА_2 , яка проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері відкрилася спадщина, що складається з права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_2 , права власності на три земельні ділянки: площею 0,3063 га, з кадастровим номером 5624286700:01:001:0045, площею 0,0700 га, з кадастровим номером 5624286700:01:002:0040, площею 0,2237 га, з кадастровим номером 5624286700:01:001:0044, призначених для для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с.Плоске Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області.

Вказує, що за життя її матір ОСОБА_2 заповіти не складала та від її імені такі не посвідчувалися.

Зазначає, що на час смерті матір була зареєстрована в АДРЕСА_2 , однак проживала разом з нею в АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вона хворіла на онкологічне захворювання та не могла сама себе обслуговувати, відтак потребувала її догляду на постійній основі. Інші особи зареєстровані разом з нею відсутні.

Вказує, що після її звернення до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Конащук Л.М. з приводу оформлення своїх спадкових прав та заведення спадкової справи після смерті її матері ОСОБА_2 , було отримано роз`яснення від нотаріуса, згідно якого її було повідомлено про те, що вона пропустила визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та відмовлено у заведенні спадкової справи після смерті мами, при цьому роз`яснено право на звернення в суд із заявою про встановлення факту проживання з матір`ю спільно однією сім`єю на час відкриття спадщини.

Нотаріус повідомила її, що оскільки нею не надано доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на день смерті та заявницею не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому вона вважається такою, що не прийняла спадщину.

Вказує, що для заведення спадкової справи після смерті матері ОСОБА_2 їй необхідно надати нотаріусу рішення суду про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця або рішення суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем спільно однією сім`єю на час відкриття спадщини.

Зазначає, що від встановлення факту її постійного проживання разом з матір`ю ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , залежить виникнення та зміна її немайнових та майнових прав, так як у неї виникне можливість звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що й спонукало її звернутися до суду з даною заявою.

За наведених обставин, заявниця просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 06.02.2026 заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Одночасно було задоволено клопотання заявниці про виклик свідків.

Ухвалою суду від 19.03.206 року замінено заінтересовану особу - приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Конащук Л.М. на належну заінтересовану особу Острозьку міську раду Рівненської області. Інших процесуальних дій не вчинялося.

В судовому засіданні заявниця та її представник - адвокат Божко Т.Ю. підтримали заяву в повному обсязі, просили суд встановити факт проживання заявниці разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначили, що встановлення даного факту, має для заявниці юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення її спадкових прав як спадкоємця за законом на спадкове майно, та у зв`язку з тим, що в позасудовому порядку у вирішенні вказаного питання їй було відмовлено, просили заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Острозької міської рада Рівненської області в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. В поданій на адресу суду заяві просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо задоволення заяви.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що вона знає заявницю з 1988 року, оскільки вони проживають поруч та є сусідами. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_2 була матір`ю ОСОБА_1 . Вказує, що матір заявниці була дуже хворою, відтак ОСОБА_1 забрала її до себе із с.Плоске на квартиру в м.Острог, де вони разом проживали та заявниця постійно доглядала матір, починаючи з 2022 року до смерті матері в травня 2025 року (точної дати не пригадує). Запевнила суд в тому, що перед своєю смертю ОСОБА_2 проживала разом із своєю єдиною донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та остання здійснювала догляд за нею та здійснила її поховання після смерті. Вказала, що інших родичів покійної вона не знає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що знає заявницю ОСОБА_1 , оскільки вони є сусідами, а також знала її покійну матір ОСОБА_2 . Пояснила, що перед смертю матір заявниці - ОСОБА_2 постійно проживала разом із своєю донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка здійснювала догляд за нею та після її смерті здійснила поховання. Вказала, що ОСОБА_2 проживала разом з донькою з 2022 року до її смерті в травні 2025 року, так як була важко хворою. Вказала, що інших родичів покійної вона не знає та поховання останньої здійснила їїдонька ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши заявницю та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 роки померла ОСОБА_2 (актовий запис №232 від 19.05.2025 р.), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.05.2025 р. (а.с.10).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 42 від 17.05.2025 року та довідки про причини смерті (до форми №106/о № 42), виданих КНП «Острозька багатопрофільна лікарня», ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - ракова інтоксикація висхідної кишки (а.с.11-12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_2 , та права власності на три земельні ділянки: площею 0,3063 га, з кадастровим номером 5624286700:01:001:0045, площею 0,0700 га, з кадастровим номером 5624286700:01:002:0040, площею 0,2237 га, з кадастровим номером 5624286700:01:001:0044, призначених для для ведення особистого селянського господарства та розташованих в с.Плоске Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області (а.с.13-20).

Відповідно до довідки старост сіл Плоске, Завидів виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області №13/07.15-12 від 21.01.2026 року ОСОБА_2 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично за вказаною адресою не проживала (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_2 за життя заповітів не складала і такі від її імені не посвідчувалися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83946232 від 22.01.2026р. (а.с.22).

Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 була матір`ю заявниці, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.08.1977р., відповідно до якого ОСОБА_5 вказана матір`ю заявниці, а ОСОБА_6 - батьком (актовий запис № 22 від 15.08.1977р.) (а.с.8).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Звенигородським районним відділом ЗАГС Черкаської області, 24.02.1986 року був розірваний шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , актовий запис №55, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 змінила своє прізвище на дошлюбне « ОСОБА_8 » (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 18.10.1996 року Острозьким відділом реєстрації актів громадського стану Рівненської області, 19.10.1996 року був укладений шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с.7).

Відповідно до витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83946232 від 22.01.2026р., у спадковому реєстрі інформація за параметрами запиту « ОСОБА_2 » відсутня, що свідчить про те, що заяви про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини, після її смерті, ніким подано не було (а.с.14).

Згідно довідки приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Конащук Л.М. №12/01-16 від 23.01.2026 р., заявницю повідомлено про те, що оскільки нею не надано доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті та нею не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тому вона вважається такою, що спадщину не прийняла. Зазначено, що заявниці необхідно надати нотаріусу рішення суду про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця або рішення суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем спільно однією сім`єю на час відкриття спадщини (а.с.21).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК Українимісцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до підпунктів 3.21., 3.22., 4.14., 4.15. пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї . У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від30.05.2008 р., якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24?753/0/4-13від 16.05.2013 р., роз`яснено, що у випадку фактичного прийняття спадщини, спадкоємець звертається до суду з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28.04.2021 р. у цивільній справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, від встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав заявника, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.

У судовому засіданні доведено, що встановлення вказаного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав останньої, так як у неї виникне можливість підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вищезазначені докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 , її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити вказаний факт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315 ЦПК України,-

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересована особа - Острозька міська рада Рівненської області (місцезнаходження : м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області, індекс 35800, код ЄДРПОУ 05391005), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.