Постанова № 13597853, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2010 року 15:02 № 2а-9287/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкова Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі: Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Синтез"

простягнення заборгованості у розмірі 1 137 985,17грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури, Кулєба М.В., довіреність № 4794, від 03.09.10, ;

від позивача, Фролькіс О.А., довіреність № 320/07, від 06.01.10, ;

від відповідач, Дякур Т.С., довіреність № б/н, від 31.10.10, ;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16 червня 2010 року заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Синтез" про стягнення заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу валют у розмірі 1 137 985 (один мільйон сто тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 17 коп. Позовні матеріали передані на розгляд судді 17 червня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9287/10/2670 та призначено попереднє судове засідання на 06 вересня 2010 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2010 року закінченого підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Представник прокуратури і представник позивача в судовому засіданні позов підтримували в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, просив суд відмовити в задоволенні позову .

Розглянувши подані документи і матеріали, і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Синтез" зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.12.1993 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 21564391.

Акціонерний банк «Синтез" зареєстровано Національним банком України в державному реєстрі банків та видано відповідне свідоцтво.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва була проведена перевірка відповідача щодо правильності повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти за період з 01.02.2010 по 28.03.2010. В ході перевірки було виявлено, що заборгованість ВАТ АБ "Синтез" перед Пенсійним фондом України, з врахуванням суми заборгованості зі сплати збору з операцій купівлі-продажу валют, про що складено акт № 55 від 29.03.10 .

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону,календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», основними завданнями Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах є: забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку.

Відповідно до ст. 106 вказаного Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно з пунктом 5 ст. 1 Закону про страхування покладено саме на банки та їх установи, відповідно до якого банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4 ст. 2 Закону про страхування об'єктом оподаткування для таких платників є сума операцій з купівлі-продажу валют.

Статтею 98 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 20.12.2005 року встановлено, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2006 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,3 відсотка. Платниками такого збору є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,3 відсотка від суми операцій з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 99 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" зазначено, що ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету і використовуються згідно із Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Згідно п.3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 р. № 1740 (в редакції постанови КМУ від 22 лютого 2006 року № 188) банки та їх установи нараховують, утримують та одночасно з поданням заявки на купівлю іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачують до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за відповідною відсотковою ставкою суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці. Юридична або фізична особа - клієнт банку в заяві на купівлю іноземної валюти зазначає, що він доручає банку утримати із суми в гривнях, перерахованої для купівлі іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та перерахувати її до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3.11.1998р. за № 1740 банки подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України, в яких вони зареєстровані як платники страхових внесків, звіт про нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової валюти.

Враховуючи викладені вище норми, суд вважає, що саме Закон України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом у сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування, а його приписи є обовязковими для усіх субєктів господарювання на території України.

Посилання Відповідача на рішення судів, якими останнього було зобовязано виконувати зобовязання за Договорами банківських рахунків та Договорами про комісійне обслуговування в частині виконання заявок клієнтів на купівлю іноземної валюти без зобовязання останнього сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування та без сплати Банком цього збору на увагу не заслуговують виходячи з наступного.

Рішення (наявні в матеріалах справи), на які посилається останній, скасовані Вищим господарським судом України, обґрунтувались пріоритетністю норм міжнародного права щодо гарантій повернення іноземних інвестицій, в яких суд вбачає звільнення юридичних осіб-нерезидентів та Відповідача від обов'язку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з купівлею іноземної валюти.

Зокрема, скасованим рішенням господарського суду Харківської області від 29 квітня 2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інноваційних будівельних технологій" задоволено, дії акціонерного банку "Синтез" по відмові у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 30 березня 2009 року визнано протиправними, зобов'язано акціонерний банк "Синтез" вчинити дії по виконанню заяви ТОВ "Центр інноваційних будівельних технологій" про купівлю іноземної валюти № 1 від 31 березня 2009 року та всіх наступних заяв про купівлю іноземної валюти без будь-якої сплати збору до Пенсійного фонду України, як з боку ТОВ "Центр інноваційних будівельних технологій", так і з боку АБ "Синтез" під час купівлі іноземної валюти на валютному ринку України на виконання вищевказаних заяв, та без відшкодування суми цього збору у вигляді комісійної або будь-якої іншої комісійної винагороди.

З рішення Вищого господарського суду України від 25.03.2010 вбачається, що 30 жовтня 2007 року позивач (клієнт) та відповідач (банк) уклали договір банківського рахунку № 301007/21, за умовами якого позивачу відкрито поточні рахунки в національній та іноземній валюті.

19 січня 2009 року між позивачем (комісіонер) та громадянином Латвії ОСОБА_1 (комітент) укладено договір комісії № 40 на купівлю-продаж товару.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що комітент в порядку та на умовах договору доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента договори купівлі-продажу будівельних матеріалів, обладнання та механізмів, в тому числі, укладення позивачем зовнішньоекономічного контракту на виконання договору комісії не є правовою підставою для придбання позивачем іноземної валюти без дотримання передбачених діючим законодавством України приписів, встановлених Законами України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про систему оподаткування", а також Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року за № 1740. Більш того, про безпідставність висновку суду першої інстанції свідчить те, що діючим законодавством України не передбачено звільнення від обов'язку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, до яких відноситься купівля-продаж безготівкової іноземної валюти.

Положенням п. 16 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків (обов'язкових платежів). Пунктом 5 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені платники збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, а положеннями ст. 2 цього Закону визначений об'єкт оподаткування - сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти. Положенням ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені джерела формування коштів Пенсійного фонду, якими, зокрема, є кошти державного бюджету та цільових фондів. Відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", джерелами формування спеціального фонду державного бюджету на 2009 рік у частині доходів є, зокрема, збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют.

Крім того, зазначеним вище Порядком передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню сплачують юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи -нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, у тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Відповідно до п. 3 Порядку, банки та їх установи нараховують, утримують та одночасно з поданням заявки на купівлю іноземної валюти, що здійснюється ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачують до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,2 відсотка суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці. Юридична або фізична особа - клієнт банку в заяві на купівлю іноземної валюти зазначає, що він доручає банку утримати із суми в гривнях, перерахованої для купівлі іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та перерахувати її до спеціального фонду державного бюджету.

З наведеного вбачається, що обов'язок нараховувати, утримувати та перераховувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування покладений на банківські установи.

Водночас, зі змісту заяви № 1 від 31 березня 2009 року вбачається, що ТОВ «Центр інноваційних технологій» доручало банку утримати із суми в гривнях, яка перерахована на купівлю іноземної валюти, суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,2% від суми гривень, витраченої на купівлю валюти, і перерахувати суму збору до спеціального фонду державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України. Крім того, вказана заява містить доручення ТОВ «Центр інноваційних технологій»по перерахуванню на відповідні банківські рахунки залишку гривень після купівлі валюти та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та придбаної іноземної валюти.

Наведе свідчить, що АБ "Синтез" безпідставно відмовив ТОВ “Центр інноваційних технологій” у виконанні вказаної заяви із посиланням на недотримання вимог діючого законодавства. При цьому, в основу рішення суду, на яке посилався АБ "Синтез" покладені невірні доводи про те, що незаконність дій АБ "Синтез" полягала в безпідставній відмові ТОВ “Центр інноваційних технологій” придбати іноземну валюту із посиланням на звільнення від обовязку сплачувати збір на державне пенсійне страхування, тоді як в дійсності, вказаний факт підтверджується тим, що відмовляючи у виконанні заяви, в якій містилось відповідне доручення на утримання збору у встановленому законодавством розмірі та порядку, банк посилався на протилежну обставину, яка не відповідає дійсності.

Щодо рішення місцевого суду про зобов'язання АБ "Синтез" виконати викладене в заяві № 1 від 29 квітня 2009 року доручення та всі наступні заяви про купівлю іноземної валюти без відшкодування суми цього збору у вигляді комісійної або будь-якої іншої комісійної винагороди, то матеріали справи свідчать, що місцевий суд всупереч приписам ст. 4 , 43, 84 ГПК України взагалі не досліджував питання щодо їх обґрунтованості та доведеності. Вищий господарський суд України зазначив в постанові від 25.03.2010, що наведені висновки суду суперечать як законодавчо встановленим засадам цивільного законодавства і принципам господарської діяльності, так і умовам укладеного між сторонами справи договору, місцевий суд залишив поза увагою приписи ст. 15 ЦК України, якою встановлено, що особа має право на захист свого права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В обґрунтування своїх рішень, суди також посилаються на Угоду між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10 лютого 1993 року, всупереч якій, на його думку, українським законодавством для іноземних інвесторів встановлено менш сприятливий режим для повернення належних їм коштів в результаті припинення інвестиційної діяльності, ніж для національних інвесторів.

Однак, згідно статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленим Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до статей 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку, встановленому законом та неухильно додержуватись законів України.

Відповідно до статті 6 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Пунктом 4 постанови КМУ від 03.11.1998 року № 1740 (в редакції постанови КМУ від 22.02.2006 року № 188) постановлено просити Національний банк забезпечити здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу валют та надавати разом з Пенсійним фондом роз'яснення щодо застосування Порядку, затвердженого цією постановою, в частині сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валют.

Листом Національного Банку України та Пенсійного фонду України від 07.04.2006 року № 13-116/1314-3774, № 4250/03-20 роз'яснено положення постанови КМУ від 03.11.98рн. № 1740 (із змінами та доповненнями) та вказано, що уповноваженим банкам при купівлі безготівкової іноземної валюти для клієнтів-резидентів тих країн, з якими Україною підписано та ратифіковано міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування, слід врахувати, що об'єктом, з якого справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", є не прибуток (доход), а сума в гривнях, за яку купується безготівкова валюта.

На переконання суду, предметом регулювання Конвенції про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна є податок на прибуток (доходи) підприємств.

Законом України «Про інвестиційну діяльність" передбачено, що інвесторам в Україні, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає вживання заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкоджати управління інвестиціями і їх ліквідації. Статтею 7 Закону України «Про режим іноземного інвестування" встановлений національний режим інвестиційної діяльності, що підтверджує рівність іноземних інвесторів з українськими, і, зокрема, гарантує іноземним інвесторам рівні умови повернення інвестиційних засобів.

Враховуючи вказані вище норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що пільг щодо нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти законодавством не передбачені.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти у сумі 135423198,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Синтез»на користь управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва борг у сумі 1 137 985, 17 грн. (один мільйон сто тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 17 коп.)

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Постанова складена та підписана 03 грудня 2010 року.