Постанова № 135977437, 20.04.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/148/26 провадження №3/279/139/26

П О С Т А Н О В А

20 квітня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 28.12.2025 року о 16-20 год. в м.Коростень, вул.Чолівська,7 керував транспортним засобом - автомобілем "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому закладі охорони здоров`я, однак останній відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР -відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, та вчинив правопорушення, передбачене ст.130,ч.1 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п.2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст.2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу серії ЕПР 1 №553103 від 28.12.2025 року вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він загнав автомобіль на СТО, майстер йому зателефонував, щоб забрав автомобіль, поїхав за автомобілем разом з товаришем ,який мав його транспортувати по місцю його проживання, бо він планував вжити алкогольні напої. Коли вони їхали із СТО, то у них розгурметизувалось колесо, тому товариш пішов до найближчого СТО за ключем, а він його чекав, підняв авто домкратом. Він відмовився від проходження освідування, бо автомобілем не керував, документи не пред`явив.

Захисник Бугайов М.В. просив провадження у справі за ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 ч.1 КУпАП, оскільки до адміністративного протоколу не додано жодного доказу що його підзахисний взагалі керував автомобілем. Зазначив наступне: 28 грудня 2025 року біля 16 години його підзахисний їхав на вищезазначеному автомобілі, але в якості пасажира. За кермом автомобіля був ОСОБА_2 . Рухаючись по зазначеній вулиці пробилось ліве заднє колесо і автомобіль він зупинив. Так як замість пробитого необхідно було поставити запасне, то в автомобілі не виявилося монтажного ключа для того, щоб відкрутити болти на колесі. Тоді ОСОБА_2 пішов на пункт шиномонтажу, що розташований на початку вулиці Тихона Кралі перед АЗС. Взявши ключа і повертаючись до автомобіля, який залишався на тому ж самому місці по вулиці Чолівській, він побачив, що біля автомобіля "Volkswagen Passat" стоїть службовий поліцейський автомобіль, а поліцейські пребувають у ньому і щось пишуть. Він підійшов до них і спитав в чому питання, але вони йому нічого не відповіли, а потім поїхали.

З наданого до протоколу відеозапису видно, що поліцейські розмовляють з ОСОБА_1 , який сидить в автомобілі, так як на вулиці йде мокрий сніг і пояснює, що він не керував автомобілем, а керував раніше. Стоїть тому, що пробилось заднє ліве колесо. Рух автомобіля поліцейськими не зафіксовано, хоча у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції №1026, а саме пунктів 2,5 розділу II Інструкції №1026 в якій зазначено, що відеозйомка ведеться з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), але в подальшому було включено відеозапис тільки з імітації процедури проходження огляду на стан сп`яніння.

Вищезазначеною відеофіксацією поліцейські порушили вимоги зазначеного Закону і Інструкції і тим самим не підтвердили саме рух автомобіля і саме керування ним моїм підзахисним.

Доводи поліцейської про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є необгрунтованими, оскільки відповідні докази, що він нібито був зупинений на підставі ст.35 ЗУ « Про національну поліцію» працівниками поліції

отримані перші.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Просив провадження у справі за ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 ч.1 КУпАП.

Стороною захисту було заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_3 , у задоволенні якого судом було відмовлено, оскільки при дослідженні долучених до протоколу доказів не було встановлено, що така особа була присутня під час виявлення працівниками поліції правопорушення, щоб про неї заявляв безпосередньо ОСОБА_1 під час з`ясування поліцейсьткими обставин події.

Вина особи, що притягується до відповідальності, не зважаючи на невизнання факту вчинення порушення, доводиться протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 № 553103 від 28.12.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.2 КУпАП, та відеозаписом події, з якого вбачається, що працівники поліції пояснюють ОСОБА_1 причину зупинки його автомобіля, а саме, що керував транспортнтим засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, та повідомили, що ведеться відеофіксація відповідно до законодавства. На запитання працівника поліції, куди їхали, останній відповів, що кудись їхав раніше та колесо пробито, заднє ліве. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 особисто каже, що він п`яний, але нікуди не їде. Після чого працівник поліції повідомляє, що його буде притягнуто до відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП. ОСОБА_1 факт вчинення даного правопорушення не заперечував, щодо керування транспортним засобом іншою особою не повідомляв. Крім того, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що він має ознаки алкогольного сп`яніння, та пропонує пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, останній погоджується пройти освідування лише при свідках. Також ОСОБА_1 жодного разу не сказав, що керування транспортним засобом та його зупинку здійснювала інша особа, а лише акцентував увагу на тому, що на момент виявлення порушення він транспортним засобом не керував. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, виявляє явні та видимі ознаки такого, постійно виражається в адресу працівників поліції словами нецензурної лайки, не виконує їх розпорядження, висловлює у їх бік погрози.

Пояснення та зміст відеофайлів підтверджують факт відмови від проходження огляду як на місці зупинки, так і слідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що фіксування відмови ОСОБА_1 від проходждення огляду на стан алкогольного сп`яніння було проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, факт відмови пройти відповідний огляд водієм не заперечувалось. Працівником поліції було доведено до його відома про існування підозри в керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння, вказано на конкретні ознаки такого стану та роз`яснено підстави для проведення відповідного огляду.

Крім того, доводи захисника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що останній не керував транспортним засобом, таким керувала інша особа, суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

На заперечення сторони захисту про те, що автомобіль порушника не був у русі, що свідчить про те, що він ним не керував, суд зауважує наступне:

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, під керуванням транспортним засобом слід розуміти такі технічні дія водія, як приведення транспортного засобу в рух, зрушення його з місця, переміщення транспортного засобу в просторі, під час чого здійснюються різні маневри, в тому числі зупинка та стоянка транспортного засобу.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, під час руху - зміна напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, відповідно і припинення руху такого засобу, та припинення руху, тобто зупинка та стоянка як приведення транспортного засобу у статичний стан.

У тому разі, якщо транспортний засіб виявлено не в місці його постійного паркування (гараж або інше місце парковки як місце, де фактично зберігається транспортний засіб до та після його використання), то керування таким транспортним засобом як переміщення його у просторі до іншого, відмінного від його парковки, місця презюмується. Тому, керуванням транспортним засобом є дії водія, які пов`язані як безпосередньо з фізичним його переміщенням у просторі у виді фізичного руху, так і інші, пов`язані з цим процесом дії, у томі числі зупинка транспортного засобу, як припинення його фізичного переміщення у просторі.

Отже, виявлення транспортного засобу у іншому, ніж місце його постійного паркування, місці беззаперечно свідчить про те, що водій такого транспортного засобу здійснював керування ним. Тому, для висновку про те, що певна особа не керувала транспортним засобом, слід встановити, що саме така особа не здійснювала функції водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця, переміщення в просторі та припинення руху, а не сам факт того, що під час виявлення правопорушення транспортний засіб не перебував у русі, тобто водій здійснював лише одну з функцій керування ним.

Оскільки суд дійшов беззаперечного висновку про те, що саме ОСОБА_1 як водій здійснив переміщення транспортного засобу до місця його зупинки, порушення правил якої привернуло увагу працівників поліції, то такі дії охопюються поняттям "керування транспортним засобом".

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відсутні. Правопорушник раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст.130 ч.1, 221, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору.

Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у Житомир обл/Житомир обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судовий збір підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бутизвернута довиконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя