Рішення № 135977052, 23.04.2026, Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/133/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/147/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області у складі головуючого судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судових засідань Остапчук Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Шацької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.09.2014 виконавчим комітетом Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області. До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , в тому числі, увійшов вказаний житловий будинок, який був збудований спадкодавцем в 1968 році, та належав йому.

Згідно з пунктом 4 Заключних та перехідних положень ЦК України (у редакції 2003 року), до правовідносин, які виникли до вступу в силу цього кодексу, застосовуються норми законодавства, чинногораніше, а саме ЦК УРСР (в редакції 1963 року). Набуття права власності на той час побудови житлового будинку регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963; Законом України "Про власність"; Законом України №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 07.12.1990; Законом України "Про державний нотаріат"від 25.12.1974; постановою Ради Міністрів Української РСР №105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР" від 11.03.1985; Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 № 112/5; Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 №5-24-26; Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966; Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5; Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5; Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», що був визнаний таким, що втратив чинність; Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22.02.1988 №8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26.08.1948 постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Згідно зі змістом вказаних нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 01.09.2014 секретарем Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, реєстраційний номер 165. Вказаний заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за №38336153. Оригінал даного заповіту міститься в спадковій справі №29/2015, заведеній Енергодарською державною нотаріальною конторою, яка розташована в м. Енергодар, яке є окупованою територією з 04.03.2022. Зі змісту заповіту вбачається, що житловий будинок, який розташовани по АДРЕСА_1 , та присадибну ділянку за вказаною адресою спадкодавець ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 , а земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, яка розташована на території Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, ОСОБА_3 заповів позивачу ОСОБА_1 . ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем. ОСОБА_2 вважається такою, що спадщину за заповітом в установленому законом порядку не прийняла. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , є його дочка, позивач ОСОБА_1 , яка в установленому законом порядку прийняла спадщину. Родинні відносини між спадкодавцем та позивачем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12.01.1962 Світязькою сільською радою Любомльського району Волинської області, та свідоцтвом про укладення нею шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 12.03.1982 Ленінським відділом РАГС м. Миколаїв. Дружина спадкодавця ОСОБА_4 , померла в 1992 році, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00056893787 від 04.03.2026 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 14.03.1992 Світязькою сільською радою Шацького району Волинської області. Інших спадкоємців, які в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не встановлено. З метою завершення спадкування після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкунової І.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно. Однак нотаріус не видав свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа, який підтверджує місце відкриття спадщини, документа, який підтверджує прийняття особами спадщини в установленому законом порядку, та документ, який посвідчує право власності на нерухоме майно. Спадкоємцю ОСОБА_1 роз`яснено право звернутися до суду. Право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №447390169 від 13.10.2025 та довідкою КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №5524/01-04 від 22.10.2025. Тому позивач просить суд визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на вказаний житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Москалюк О.О. в підготовче засідання не прибули. Представник позивача подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника позивача. В клопотанні вказано, що позивач та її представник, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечують, просять клопотання про виклик свідків залишити без розгляду.

Відповідач Шацька селищна рада свого представника в підготовче судове засідання не направила. Суду подано письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У заяві вказано, що Шацька селищна рада заперечень до позову не має.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 ,подала суду письмові пояснення щодо позову, у яких вказано, що вона заперечень до позову не має, просить розгляд справи здійснити у її відсутності. ОСОБА_2 вказує, що вона не прийняла спадщину після смерті батька. Її рідна сестра ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину в установленому законом порядку, оскільки постійно на час відкриття спадщини проживала з батьком, доглядала за ним до дня його смерті, тому ОСОБА_2 вважала справедливим, що вся спадщина належатиме її сестрі ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З гідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.09.2014 виконавчим комітетом Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , в тому числі, увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок був збудований ОСОБА_3 в 1968 році та належав йому. Вказані обставини підтверджуються будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, замовлення №290, виготовленим 11.08.1967 виконкомом Любомльської районної ради депутатів трудящих. У будівельному паспорті допущено помилку у назві вулиці, а саме, вказано ОСОБА_5 , але такої вулиці в с. Світязь не було, що підтверджується відповіддю з Державного архіву Волинської області № 385/01.21 від 20.01.2026; розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №216 від 17.05.2016 "Про перейменування об`єктів топоніміки в області"; довідкою №309, виданою старостою Світязького старостинського округу Шацької селищної ради від 31.10.2025; довідкою №300 від 22.10.2025, виданою старостою Світязького старостинського округу Шацької селищної ради від 22.10.2025.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 01.09.2014 секретарем Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, реєстраційний номер 165. Вказаний заповіт був зареєстрований в Спадковому реєстрі за №38336153. Оригінал даного заповіту міститься в спадковій справі №29/2015, заведеній Енергодарською державною нотаріальною конторою, яка розташована в м. Енергодар Запорізької області, яке з 04.03.2022 є окупованою територією. Зі змісту заповіту вбачається, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , та присадибну ділянку за вказаною адресою спадкодавець ОСОБА_3 заповів дочці ОСОБА_2 , а земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, яка розташована на території Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, ОСОБА_3 заповів дочці, позивачу ОСОБА_1 .

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки постійно на час відкриття спадщини прожила разом із спадкодавцем. ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом та спадкоємець першої черги за законом, в установленому законом порядку спадщину не прийняла. Дружина спадкодавця ОСОБА_4 , померла в 1992 році, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00056893787 від 04.03.2026 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 14.03.1992 Світязькою сільською радою Шацького району Волинської області. Інших спадкоємців, які в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не встановлено.

У зв`язку з відсутністю правовстановлювального документа про право власності спадкодавця на спадкове нерухоме майно, а також у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа, який підтверджує місце відкриття спадщини та/або документа, який підтверджує прийняття особою спадщини в установленому законом порядку, оскільки спадкова справа №29/2015 після смерті ОСОБА_3 заведена Енергодарською державною нотаріальною конторою, яка розташована в м. Енергодар Запорізької області, яке з 04.02.2022 є окупованою територією, позивачу ОСОБА_1 відмовлено в нотаріальному оформленні її спадкових прав на нерухоме майно, яке розташоване на АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовою постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкунової І.А. №134/02-31 від 23.05.2025 та матеріалами спадкової справи №51/2025, заведеної приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкуновою І.А.

Право власності на вказане нерухоме майно ні за ким не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №447390169 від 13.10.2025 та довідкою КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №5524/01-04 від 22.10.2025.

Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою, викладені в позові обставини підтверджуються наданими суду доказами, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому визнання позову відповідачем необхідно прийняти, позов задовольнити.

На підставі статей 1217, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, керуючись сттаттями 12, 81, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна від 22.10.2026, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:9030-5459-3425-5106, який належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної

скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова