Ухвала суду № 135976915, 24.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14111/25

Провадження № 2/161/1447/26

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви

24 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Омельчук М.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 1/2 частку майна, та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину майна

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2025 року ОСОБА_3 через свого представника звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 , відповідно до якого просить суд: встановити факт проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у період з 13 травня 2016 року до дня смерті ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій та інших елементів, що у своїй сукупності складають незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0722881000:03:001:0975. Позов мотивує тим, що за час перебування у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_7 за спільні кошти ними було відбудовано після пожежі житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак не введено його в експлуатацію у встановленому законом порядку та не зареєстровано право власності на нього.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 .

04 грудня 2025 року ОСОБА_5 через свого представника подала позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якої просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій та інших елементів, що у своїй сукупності складають незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0722881000:03:001:0975, а також стягнути з відповідачів на її користь судові витрати. Позов мотивувала тим, що з 04 вересня 2005 року по 13 травня 2016 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Про його смерть дізналася з ухвали суду про залучення її до участі в даній справі в якості третьої особи. За час шлюбу подружжям було побудовано незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 . Станом на день розірвання шлюбу будинок вже був повністю побудований за винятком деяких оздоблювальних робіт.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину майна до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 1/2 частку майна. Змінено статус ОСОБА_5 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на третю особу на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

05 січня 2026 року відповідачка ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , відповідно до якої просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину будівельних матеріалів, конструкцій та інших елементів, що у своїй сукупності складають незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0722881000:03:001:0975. Позов мотивує тим, що є матір?ю ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із донькою померлого ОСОБА_9 є спадкоємцем після смерті сина. Вважає, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . До спадкової мали входить частина будинку. На частину будинку вона має право як спадкоємець першої черги за законом.

Представник позивача щодо прийняття зустрічної позовної заяви заперечувала, оскільки первісний позов стосується поділу майна подружжя, тоді як зустрічний пов`язаний із правовідносинами спадкування.

Представник відповідача та представник третьої особи не заперечувала щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Із наведеного слідує, що підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов`язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Так, первісний позов ОСОБА_3 ґрунтується на правовідносинах, пов?язаних із встановленням факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та можливим виникненням права спільної сумісної власності подружжя.

Прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 , також випливає з сімейних правовідносин.

Зустрічний позов відповідачки ОСОБА_4 стосується її спадкових прав.

Отже, позовні вимоги сторін, хоча і стосуються одного і того ж нерухомого майна, однак виникають із різних правових підстав та потребують дослідження різних обставин і доказів.

Крім того, суд бере до уваги, що після смерті ОСОБА_7 наявний інший спадкоємець - його дитина ОСОБА_9 , яка має право на спадкування відповідно до закону. Вирішення спору у межах даної справи вимагатиме залучення органу опіки та піклування для захисту прав та інтересів неповнолітнього спадкоємця.

На переконання суду, об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний їх розгляд є неможливим через різні предмети доказування та логічну послідовність врегулювання різних правовідносин.

Суд вважає, що оформлення спадкоємцями ОСОБА_7 спадкових прав можливе лише після остаточного врегулювання правовідносин, що стосуються спільної власності подружжя чи осіб, які проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу, оскільки це впливатиме на обсяг спадкової маси.

Враховуючи вищевказане, а також те, що вирішення питання про прийняття зустрічного позову є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову відповідача ОСОБА_4 .

Одночасно з цим суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу ОСОБА_4 , що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє її права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 193, 260, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 24 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій