Рішення № 135976764, 22.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1431/26

Провадження № 2/159/1485/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Денисюк Т.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в :

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 14.03.2024 між відповідачем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») був укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису Договір про споживчий кредит № 8272897. ОСОБА_1 отримав шляхом безготівкового переказу кошти в сумі 5000 гривень, на строк 105 днів (15 днів пільговий період, 90 днів поточний період) з правом пролонгації, зі сплатою процентів 2,10% та 2,30% в день відповідно та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 850 гривень.

На підставі договору №108-МЛ від 29.07.2024 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», включивши відповідача в реєстр боржників. Позивач додаткових нарахувань не проводив.

На час пред`явлення позову ОСОБА_1 кредит не повернув, претензію позивача від 04.02.2026 залишив без реагування.

У зв`язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 17775 грн, з них 5000 грн основного боргу, 11925 грн проценти, 850 грн комісія, а також 2662,40 грн судового збору і 8000 грн витрат на правничу допомогу.

18.03.2026суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребував з Акціонерного товариства «Універсал Банк» докази, які надійшли до суду 17.04.2026.

Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про провадження щодо нього, ухвала про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання не вручена через відсутність адресата (рекомендоване повідомлення R0671279439630).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі №911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Відповідач правом подати відзив не скористався.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 22.04.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

14.03.2024 відповідач ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті miloan.ua створив Особистий кабінет позичальника, подав Анкету-заявку на кредит № 8272897 (а.с.15), в якій вказав свої персональні дані, паспорт громадянина України, пройшов перевірку у системі BankID Національного банку і використовуючи персональний одноразовий ідентифікатор 155777 (а.с.14 зворот) уклав з ТОВ «Мілоан» електронний кредитний договір № 8272897.

Процес формування і погодження умов кредитування за заявкою ОСОБА_1 відображений у витязі з Особистого кабінету (а.с.15).

У договорі (а.с.7-14) сторони погодили усі істотні умови кредитування:

кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 гривень (п.1.2) шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок за номером електронного платіжного засобу (банківської картки № НОМЕР_1 ) (п.2.1), на строк 105 днів з 14.03.2024 (п.1.3) до 27.06.2024 (1.3.2), з яких 15 днів пільгового періоду (п.1.3.1) та 90 днів поточного періоду (1.3.2).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1575 гривень (за ставкою 2,10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду) (1.5.2), а протягом поточного періоду - 10350 гривень (за ставкою 2,30% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду) (п.1.5.3), комісія за надання кредиту 850 гривень (за ставкою 17% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту) (1.5.1).

Згідно з п.2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати/поновлювати строк кредитування на пільгових умовах, вчинивши дії визначені у розділі 6 Правил, в тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частину заборгованості по кредиту за наведеними у таблиці ставками: для продовження на 3 дні 3%, на 7 днів 6%, на 15 днів 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, то проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк нараховуються за ставкою, передбаченою в п.1.5.2 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом поточного періоду вчинить необхідні дії для поновлення пільгового періоду, такі дії зупиняють перебіг поточного періоду до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду, після чого поточний період продовжується на кількість днів, що залишилася до його спливу на момент пролонгації (п.2.3.2 договору).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за договором, 14.03.2024 перерахувало на відкриту на ім`я ОСОБА_1 платіжну карту НОМЕР_2 кошти у розмірі 5000 грн, що підтверджено інформацією АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-14271 від 13.04.2026 та платіжним дорученням 125526175 65686725 (а.с.16).

За наданими ТОВ «Мілоан»відомостями про щоденні нарахування (а.с.16 зворот-17) відповідач жодного платежу на погашення кредиту не вносив, нарахуваннявідсотків за користування кредитом первісним кредитором проводилося в такому порядку:

- у період із 15.03.2024 до 29.03.2024 (15 днів пільговий період) щодня нараховано по 105 гривень процентів (2,1 % в день від суми кредиту 5000 грн);

- у період з 30.03.2024 до 27.06.2024 (поточний період в межах строку кредиту) щодня нараховано по 115 гривень процентів (2,30 % в день від суми кредит 5 000 грн).

Згідно з випискою по особовому рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8272897 від 14.03.2024 становить 17775 грн, з них: 5000 грн тіло кредиту, 850 грн комісія, 11925 грн проценти (а.с.17 зворот).

Позивач набув право вимоги за договором про споживчий кредит № 8272897 від 14.03.2024 на підставі Договору про відступлення права вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.18-28), витягу з реєстру боржників до цього договору (а.с.29), акту приймання-передачі такого реєстру (а.с.27 зворот) та платіжної інструкції від 29.07.2024 № 4238 (а.с.28 зворот).

Після отримання права вимоги новим кредитором проценти за користування кредитом не нараховувалися.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закону).

Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Суд встановив, що кредитний договорів, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію за паспортними даними, ідентифікаційним кодом, номером мобільного телефону, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з п.3.2.6 кредитного договору Кредитор вправі відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь який час протягом дії договору без згоди позичальника.

Позивач підтвердив право вимоги повернення кредитної заборгованості, долучив до договору про відступлення право вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, платіжну інструкцію щодо оплати компенсації за придбані права, акт приймання передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників, до якого за порядковим номером 860 включений ОСОБА_1 за кредитним договором №8272897.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, позовні вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн є підставними.

Окрім тіла кредиту позивачем до стягнення заявлені проценти в розмірі 11925 грн.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

При вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Як підтверджено розрахунком заборгованості позивачем заявлені до стягнення нарахування проведені первісним кредитором в межах строку кредитування з 15.03.2024 до 27.06.2024 із застосуванням процентних ставок 2,10% в день (у пільговому періоді) та 2,30% в день (в поточному періоді).

Однак такі розрахунки не повною мірою відповідають вимогам законодавства.

У ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Зазначені зміни введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набула чинності з 24.12.2023.

Кредитний договір з відповідачем укладений у 2024 році, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо підвищених ставок процентів у перехідний період 240 днів, оскільки відповідно до частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» умови перехідного періоду поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином заявлений до стягнення розмір відсотків необхідно перерахувати з урахуванням приписів Закону України «Про споживче кредитування», застосувавши процентну ставку 1% в день від тіла кредиту 5000 грн.

Враховуючи, що відповідач жодних платежів на погашення заборгованості протягом дії кредитного договору не вносив, заборгованість за відсотками, які підлягають стягненню з відповідача, становить 5250 грн (5000х1%х105).

Також є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії з огляду на таке.

Умовами договору про споживчий кредит № 8272897від від 14.03.2024 передбачено нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту яка, складає 17% від суми кредиту, становить 850 гривень (п.1.5.1).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору.

Сплата комісії в розмірі 850 грн передбачена умовами договору № 8272897від від 14.03.2024, є складовою загальних витрат за кредитом.

Відтак загальна сума задоволених позовних вимог складає 11100грн (5000 грн тіло кредиту, 5250 проценти, 850 грн комісія), що становить 62,45% від заявлених 17775 грн.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог 1662,70 грн судового збору (2662,40х62,45%).

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.

Позивачем заявлено до стягнення 8000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 з адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг №Д/18153 від 12.02.2026 у справі щодо ОСОБА_1 з погодженою сумою послуг за одну справу 8000 грн.

Фактично послуги адвоката позивачем на час ухвалення судового рішення не оплачені.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо зазначеного розміру судових витрат, тому суд не вбачає підстав для їх зменшення.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд враховує часткове задоволення позову і вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що фактично пропорційно розміру задоволених позовних вимог (8000х62,45%).

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 128, 137, 141, 247, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 263, 512-514, 530, 536, 626-628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8272897від 14.03.2024 в розмірі 11100(одинадцять тисяч сто) гривень, з них: 5000 грн тіло кредиту, 5250 грн проценти, 850 грн комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1662(одну тисячу шістсот шістдесят дві) гривні 70 копійок судового зборута 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 22.04.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК