Рішення № 135973900, 24.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2478/26

пр. № 2/759/6716/26

24 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 28.01.2026 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, позивач є сином своїх померлих батьків: батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Батькам позивача на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 . Квартира складається з 3-х (трьох) житлових кімнат загальною площею 59,9 кв.м. Спадкодавцям (батькам позивача) вищевказана квартира належала в рівних долях, тобто кожному по 1/2 частини квартири.

Батько позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька позивача його спадкоємцями в рівних частках у праві власності на квартиру були позивач та дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_3 .

Надалі приватним нотаріусом КМНО Забігайло С.Ю. була відкрита спадкова справа та 12.11.2025 видано свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого позивач успадкував 1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Дружина померлого спадкодавця (мати позивача) ОСОБА_3 мала б після смерті свого чоловіка успадкувати 1/4 частку у праві власності на квартиру, але вона свідоцтво про право на спадщину не отримала, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті матері позивача приватним нотаріусом КМНО Забігайло С.Ю. була зареєстрована спадкова справа. Матері позивача на день її смерті належала 1/2 частини квартири, право власності на яке було оформлено свідоцтвом про право власності на житло від 13.06.2001 р. видане Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва. Право на спадщину на частину квартири від померлого свого чоловіка вона прийняла, але не встигла оформити оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

09.12.2025 позивач через свого представника, як спадкоємець першої черги подав до приватного нотаріуса КМНО Забігайло С.Ю. заяву щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частки у праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 після смерті його матері - ОСОБА_3 .

Для отримання копії свідоцтва про право власності спадкодавців на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яке було видане Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва від 13.06.2001 р. нотаріус КМНО Забігайло С.Ю. звернувся до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Листом від 19.11.2025 Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація відмовила нотаріусу у видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло, посилаючись на те, що дублікат видається лише за письмовою заявою співвласників.

Постановою від 09.12.2025 приватний нотаріус КМНО Забігайло С.Ю. відмовив позивачу у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва по право на спадщину за законом, обґрунтувавши відмову тим, що спадкоємцем не надано оригінал документу, який б свідчив про право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Зважаючи, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на спірну квартиру, останній змушений звернутися до суду з даним позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 року справу розподілено судді Ключнику А.С. (а.с. 75, том 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 78, том 1).

27.02.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду та просить слухати справу за відсутності представника відповідача (а.с. 90-92, том 1).

04.03.2026 представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів, а саме витребування у приватного нотаріуса КМНО Забігайло С.Ю. копій спадкових справ відкритих після смерті батьків позивача.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 18.03.2026 клопотання представника позивача задоволено, витребувано від приватного нотаріуса КМНО Забігайло С.Ю. копії спадкових справ відкритих після смерті батьків (спадкодавців) позивача.

24.03.2026 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю до суду надійшла копія спадкової справи №119/2024, заведеної до майна померлого приблизно 10.07.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копія спадкової справи №87/2025, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 16.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 20, том 2).

У судове засідання 24.04.2026 року представник позивача адвокат Соколов В.А. не з`явився та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у якій серед іншого, зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,про причини неявки суд не повідомив. Крім того, матеріалах справи знаходиться відзив відповідача від 27.02.2026 з проханням слухати справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні докази, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що батьки позивача, а саме батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували в зареєстрованому шлюбі, який уклали 04.04.1965 року.

Під час шлюбу батьки позивача приватизували квартиру в якій мешкали та отримали свідоцтво про право власності на це житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира складається з 3-х (трьох) житлових кімнат загальною площею 59,9 кв.м. Квартира належала спадкодавцям в рівних долях по 1/2 частині квартири.

Після смерті батька позивача - ОСОБА_2 його спадкоємцями на спадкове майно в рівних частках були позивач та дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_3 . Спадкодавець заповіту не залишав.

До складу спадкового майна померлого увійшла 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,9 кв.м.

04.11.2024 приватним нотаріусом КМНО Забігайло С.Ю. була відкрита спадкова справа №119/2024 та 12.11.2025 позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого позивач успадкував 1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Дружина померлого спадкодавця (мати позивача) ОСОБА_3 мала б успадкувати по закону після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , що складає 1/4 частку у праві власності на квартиру, але вона із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась та свідоцтво про право на спадщину не отримала, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається з матеріалів справи, дружина спадкодавця (мати позивача) - ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем в квартирі АДРЕСА_1 на момент його смерті.

Таким чином, дружина спадкодавця (мати позивача) ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги по закону та після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину відповідно до положень частини 3 статті 1268 ЦК України, як спадкоємець, який на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.

Після смерті матері позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 приватним нотаріусом КМНО Забігайло С.Ю. була зареєстрована спадкова справа за №87/2025.

Матері позивача, на день її смерті належала 1/2 частини квартири, право власності на яке було оформлено свідоцтвом про право власності на житло від 13.06.2001 р., право на спадщину від померлого свого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки у праві власності на квартиру вона не оформила, але прийняла відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Надалі позивач через представника, як спадкоємець першої черги подав до приватного нотаріуса КМНО Забігайло С.Ю. заяву від 09.12.2025 щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частки у праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 після смерті його матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою №396/02-31 від 09.12.2025 приватний нотаріус КМНО Забігайло С.Ю. відмовив позивачу ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва по право на спадщину за законом, обґрунтувавши відмову тим, що спадкоємцем не надано оригінал документу, який б свідчив про право власності спадкодавця на вищевказану квартиру/частку у праві власності на квартиру.

Спадкодавець заповітів не залишала, позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інші особи, які б заявляли про права на спадщину відсутні.

Зважаючи, що позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на спірну квартиру, останній змушений був звернутися до суду з даним позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Відповідно до інформаційної довідки КВ-2024 №39886 від 05.12.2024 комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в рівних частках), на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною Радою народних депутатів м. Києва від 13.06.2001 р., розпорядження №1339. Дата проведення реєстрації в Бюро 22.06.2001 за реєстровим №2553 (а.с. 67-69, том 1).

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов позивача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Поряд з цим, представником позивача не заявлено вимог щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1233, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1-23, 76-81, 83, 89, 95, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на 3/4 (три четвертих) частини квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 24.04.2026 року.

Суддя: Ключник А.С.