Ухвала суду № 135971392, 24.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3483/22

1-кс/205/1327/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12022041690000180 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, українця, громадянина України, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

перевіривши надані матеріали клопотання, наглядового провадження та дослідивши докази по даних матеріалах, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра надійшло клопотання, в якому прокурор зазначає, що у провадженні СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022041690000180 від 17.02.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що службові особи КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 21926724, адреса: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 18) організували протиправний механізм систематичного одержання неправомірної вигоди від громадян за надання ритуальних послуг, пов`язаних із похованням.

За даними досудового розслідування, начальник виробничої дільниці № 6 з реалізації ритуальних послуг ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді, вступив у попередню змову із заступником начальника цієї ж дільниці ОСОБА_6 та працівником ОСОБА_7 з метою одержання неправомірної вигоди.

Вказані особи, діючи узгоджено, встановили порядок завищення вартості ритуальних послуг (зокрема викопування могили та виділення місця для поховання) всупереч рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 628 від 02.06.2020. При цьому офіційна оплата здійснювалась у розмірах, визначених договорами-замовленнями, а різниця між фактично отриманими коштами та офіційною вартістю послуг розподілялась між учасниками схеми.

Крім того, встановлено, що впродовж 2021 року договори-замовлення оформлювались за однаковими умовами (орієнтовно 340 договорів із фіксованою сумою 1436,03 грн), що, на думку сторони обвинувачення, свідчить про системність отримання неправомірної вигоди.

Згідно з матеріалами клопотання, службові особи КП, користуючись службовим становищем та обставинами, пов`язаними з необхідністю термінового поховання, повідомляли громадянам про необхідність сплати грошових коштів у розмірах, що значно перевищують встановлені тарифи (від 5000 до 10000 грн), створюючи враження про неможливість отримання відповідних послуг без такої оплати.

Досудовим розслідуванням зафіксовано ряд епізодів одержання неправомірної вигоди службовими особами КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, які діяли за попередньою змовою, зокрема:: 03.04.2021 від ОСОБА_8 у сумі 6500 грн; 05.04.2021 від ОСОБА_9 у сумі 6500 грн; 05.04.2021 від ОСОБА_10 у сумі 5500 грн; 0506.04.2021 від ОСОБА_11 у сумі 6500 грн; 06.04.2021 від ОСОБА_12 у сумі 5000 грн; 06.04.2021 від ОСОБА_13 у сумі 6500 грн; 08.04.2021 від ОСОБА_14 у сумі 9000 грн; 08.04.2021 від ОСОБА_15 у сумі 10000 грн; 09.04.2021 від ОСОБА_16 у сумі 5500 грн; 09.04.2021 від ОСОБА_17 у сумі 6500 грн; 10.04.2021 від ОСОБА_18 у сумі 8500 грн; 2829.04.2021 від ОСОБА_19 у сумі 6500 грн.

У кожному з наведених випадків частина коштів (1436,03 грн) оформлювалась як офіційна оплата послуг, а решта, за версією сторони обвинувачення, одержувалась як неправомірна вигода та розподілялась між учасниками.

Крім того, за даними сторони обвинувачення, до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетні також інші службові особи КП «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дії яких у сукупності, за версією сторони обвинувачення, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У подальшому, як зазначено у клопотанні, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, прокурор у поданому клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також на неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, а саме застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні, не заперечуючи щодо обґрунтованості підозри, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у тому числі з огляду на перебування на утриманні підозрюваного неповнолітньої дитини та наявності системних захворювань.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов висновку про таке.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041690000180 від 17.02.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини щодо: наявності обґрунтованої підозри; наявності ризиків; недостатності більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Нечипорук та Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), обґрунтована підозра означає наявність фактів чи інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Виходячи із наявних та наданих слідчому судді матеріалів провадження, зокрема, заяви про вчинення злочину ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №628 від 02.06.2020 р. «Про встановлення вартості окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП «Міська ритуальна служба» ДМР населенню на території м. Дніпра»; витягу з єдиного реєстру юридичних осіб; витягу з наказу № 8-вк від 03.06.2020 року про прийняття на посаду начальника дільниці до виробничої дільниці №6 ОСОБА_4 ; протоколу обшуку від 07.06.2021 року в ході якого вилучено в т.ч. договору замовлення (оригінали) підписані, але не заповнені, книгу з чеками та інші речові докази; протоколу обшуку від 07.06.2021 р. за адресою: м. Дніпро, вул. Мукачівська, 210; протоколу обшуку від 14.07.2021 р. за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченко, 7 каб. №128-132; посадовою інструкцією начальника дільниці до виробничої дільниці з реалізації ритуальних послуг комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради; протоколу допитів свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , протоколами впізнання особи за фотознімками, за участю вищезазначених свідків та потерпілих; копіями договорів-замовлень №5214 від 22.01.2021, №5217 відс23.01.2021; №6512 від 06.04.2021, №6589, від 29.04.2021, №6511 від 06.04.2021, №6507 від 05.04.2021; №6525 від 09.04.2021; №6526 від 10.04.2021; №6523 від 09.04.2021; №6517 від 08.04.2021; №6501 від 03.04.2021№ №6510 від 06.04.2021; №6516 від 08.04.2021; №6506 від 05.06.2021 року; протоколом огляду речей, предметів в ході якого зафіксовано ідентифікаційні номери грошових купюр, які свідок ОСОБА_21 добровільно погодився надати в якості неправомірної вигоди в рамках проведення заходів забезпечення кримінального провадження; речовими доказами; матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; слідчий суддя, доходить висновку, що вказані вище докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Разом із цим, дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення злочину, який йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вказує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя також вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177 КПК України (ризику переховування від органів досудового розслідування та суду).

Прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Так, як встановлено під час розгляду клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення тривалий час, починаючи з 2021 року, перебував у розшуку, що свідчить про його свідоме ухилення від органів досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею у межах цього кримінального провадження неодноразово постановлялись ухвали про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, які тривалий час залишались невиконаними, що також свідчить про системне ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Зазначені обставини на переконання слідчого судді, є об`єктивним підтвердженням існування реального ризику того, що підозрюваний і надалі може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним та достатнім для застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя враховує, що попередня поведінка підозрюваного, а саме тривале перебування у розшуку, свідчить про відсутність гарантій належної процесуальної поведінки з його боку, у зв`язку з чим більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеному ризику.

За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо наявності у підозрюваного на утриманні дитини, а також стану його здоров`я (наявності діагнозу лордоз), слідчий суддя враховує, однак не вважає такими, що спростовують наявність встановленого ризику переховування.

Сам по собі факт наявності на утриманні дитини не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу та не виключає можливості ухилення особи від органів досудового розслідування та суду, особливо з урахуванням попередньої поведінки підозрюваного.

Щодо стану здоров`я підозрюваного, то надані стороною захисту відомості про наявність діагнозу лордоз не свідчать про наявність тяжкого захворювання, яке б унеможливлювало перебування під вартою або потребувало застосування виключно більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, підозрюваним не надано належних та допустимих доказів того, що стан його здоров`я є таким, що перешкоджає утриманню під вартою або потребує спеціалізованого лікування, яке неможливо забезпечити в умовах установи попереднього ув`язнення.

З урахуванням викладеного, наведені доводи сторони захисту не спростовують встановлений ризик переховування та не дають підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оцінюючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, його характер, пов`язаний із одержанням неправомірної вигоди службовою особою, а також дані про особу підозрюваного, зокрема факт його тривалого перебування у розшуку, що свідчить про ризик ухилення від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у мінімальних межах не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає за необхідне визначити її у розмірі, наближеному до верхньої межі, встановленої законом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя визначає розмір застави у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою.

З метою запобігання встановленому ризику переховування та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

?прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною їх вимогою;

?не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування з особами, визначеними стороною обвинувачення, з приводу обставин кримінального провадження, крім захисників, слідчого, прокурора та слідчого судді, суду;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. З урахуванням встановлених обставин та часу фактичного затримання підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю 58 днів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 120220416900000180 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України и - задовольнити.

2. Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 14 годин 00 хвилин 19 червня 2026 року включно.

3. Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

4. Заставу визначити у розмірі, що становить 1250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

6. У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

? прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною їх вимогою;

?не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування з особами, визначеними стороною обвинувачення, з приводу обставин кримінального провадження, крім захисників, слідчого, прокурора та слідчого судді, суду;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

7. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

8. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

9. Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1