Постанова № 13596937, 13.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року м.Запоріжжя Справа № 2а-6320/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача - Серебрякова С.Б. (довіреність від 02.02.2010 №20-142);

відповідача-1 Прокофєва С.А. (довіреність від 12.10.2010 №07-01-14-23/5978);

відповідача-2 не зявився;

прокуратури Романова Р.О. (посвідчення від 06.08.2008 №83)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

до Запорізької митниці

до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання дій протиправними та повернення надмірно сплачених коштів

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Запорізької митниці (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі відповідач-2), у якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача-1 щодо відмови в поверненні позивачу суми митних платежів у розмірі 100838,24грн., надмірно сплачених до бюджету по ВМД від 11.09.2010 №112030000/8/028075, від 11.09.2008№112030000/8/028076, від 12.09.2008 №112030000/8/028183, від 15.09.2008 №112030000/8/028405, від 15.09.2008 №112030000/8/028406, від 15.09.2008 №112030000/8/028407, від 16.09.2008 №112030000/8/028506, від 16.09.2008 №112030000/8/028501;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплачених до бюджету митних платежів по ВМД від 11.09.2010 №112030000/8/028075, від 11.09.2008№112030000/8/028076, від 12.09.2008 №112030000/8/028183, від 15.09.2008 №112030000/8/028405, від 15.09.2008 №112030000/8/028406, від 15.09.2008 №112030000/8/028407, від 16.09.2008 №112030000/8/028506, від 16.09.2008 №112030000/8/028501 в розмірі 100838,24грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначає, що відповідач-1 незаконно відмовив у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки вартість товару, у відповідності до рішень господарського суду Запорізької області та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, має визначатися за методом №1, а тому кошти, сплачені позивачем під час розмитнення товару, вартість якого визначена відповідачем-1, підлягають поверненню. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов від 22.11.2010. Крім того, пояснив, що у відповідності до ст.264 Митного кодексу України (далі МК України) у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг та сплатити податки і збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Вказує, що декларант у зверненні до митного органу зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань. За результатами розгляду такого звернення митний орган приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов'язання. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. Зазначає, що законодавством передбачено, яким чином повинно було діяти підприємство у разі не згоди з рішенням митниці. Вважає, що оскільки позивач не виконав вимоги в ст.264 МК України, то не має підстав для здійснення перерахунку, а тому відповідач-1 правомірно відмовив йому в поверненні надмірно сплачених платежів. Також пояснює, що позивач заявив вантажно-митну декларацію для митного оформлення та самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яке необхідно сплатити, і самостійно цю суму сплатив до бюджету. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, проте надіслав суду пояснення на адміністративний позов від 06.10.2010 № 14-17/384-8832, у яких пояснює, що повернення з Державного бюджету помилково або надмірно зарахованих митних платежів здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу. Оскільки такий висновок відсутній, відсутні і підстави для повернення коштів. У наданих суду поясненнях представник відповідача-2 просить розглянути справу без його участі.

На підставі ст.ст.36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) 26.10.2010 у розгляд справи в інтересах держави вступив прокурор Запорізької області (далі-прокурор). У судовому засіданні прокурор проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні поясненням відповідача-1.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та прокурора, судом установлені наступні обставини.

08.01.2008 між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Midland Resources UK Ltd» (Лондон, Великобританія) укладений контракт № ВП.1323.37515.08.01И (далі-Контракт), відповідно до якого фірма взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ «Запоріжсталь» нетривкі вироби та магнезитовий порошок.

На виконання умов контракту у липні та серпні 2008 року фірма «Midland Resources UK Ltd» поставила порошок периклазовий марки DALPOR Р85К, Р88к, цегли марки DALMAG 91 №1-2 та плити марки DALGAT Р96 INS №7*60, митне оформлення яких здійснювалось позивачем на підставі поданих відповідачу-1 ВМД від 11.09.2008 №112030000/8/028050, від 11.09.2008 №112030000/8/028054, від 12.09.2008 №112030000/8/028160, від 15.09.2008 № 112030000/8/028360, від 15.09.2008 №112030000/8/028361, від 15.09.2008 № 112030000/8/028384, від 16.09.2008 №112030000/8/028470, від 16.09.2008 №112030000/8/028487, при цьому митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 МК України за ціною угоди (метод №1), у відповідності до ціни, погодженої у контракті на умовах поставки DAF «Інокотермс-2000». Проте, відповідач-1 самостійно здійснив митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за контрактом та прийняв відповідні рішення про визначення митної вартості, а саме, від 11.09.2008 №137/З.ст., від 11.09.2008 №138/З.ст., від 12.09.2008 №140/З.ст, від 15.09.2008 №141/З.ст., від 15.09.2008 №142/З.ст., від 15.09.2008 №143/З.ст., від 16.09.2008 №145/З.ст., від 16.09.2008 №146/З.ст.

Ураховуючи факт видання Запорізькою митницею указаних рішень та з огляду на необхідність отримання відповідного товару у виробництво ВАТ «Запоріжсталь» здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною відповідачем-1, шляхом подання ВМД від 11.09.2010 №112030000/8/028075, від 11.09.2008№112030000/8/028076, від 12.09.2008 №112030000/8/028183, від 15.09.2008 №112030000/8/028405, від 15.09.2008 №112030000/8/028406, від 15.09.2008 №112030000/8/028407, від 16.09.2008 №112030000/8/028506, від 16.09.2008 №112030000/8/028501, які були прийняті та оформлені у встановленому порядку.

Не погодившись із рішеннями відповідача-1 про визначення митної вартості товару позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області, постановою якого від 10.11.2008 у справі № 13/634/08-АП позов задоволено, рішення Запорізької митниці від 11.09.2008 №137/З.ст., від 11.09.2008 №138/З.ст., від 12.09.2008 №140/З.ст, від 15.09.2008 №141/З.ст., від 15.09.2008 №142/З.ст., від 15.09.2008 №143/З.ст., від 16.09.2008 №145/З.ст., від 16.09.2008 №146/З.ст. визнані протиправними та скасовані та зобовязано Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товару за методом оцінки №1. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009 у справі №13/634/08-АП постанову господарського суду Запорізької області скасовано в частині зобовязання Запорізької митниці здійснити перерахунок платежів, в іншій частині рішення залишено без змін.

У звязку із скасуванням у судовому порядку рішень митного органу та надмірною сплатою митних платежів у розмірі 100838,24грн., позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 09.02.2010 №120/2007398 про повернення надмірно зарахованих до бюджету платежів, проте листом від 10.03.2010 №07-02-14-24/1151 відповідач-1 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку, обґрунтовуючи відмови тим, що дія наказу Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи» (далі Наказ №611/147) не поширюється на виконання судових рішень по поверненню надмірно сплачених коштів.

Вважаючи відмову у поверненні надмірно сплачених коштів протиправною позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначає наказ Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (далі Порядок).

Цей Поярдок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контролю за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст.264, ч.4 ст.284 МК України та в міжнародних договорах України.

У відповідності до приписів п.1 розділу ІІІ Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надмірно сплачених платежів, яка оформлена належним чином та відповідає вищезазначеним вимогам. Зазначений факт відповідачем-1 спростовано не було.

Пунктами 2-12 Порядку визначена процедура розгляду відповідної заяви про повернення надмірно сплачених коштів, за результатами якого митним органом приймається відповідне рішення.

Так, п.13 розділу ІІІ Наказу №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як свідчать матеріали справи відповідач-1 надав позивачу відповідь на заяву про повернення надмірно сплачених платежів (лист від 10.03.2010 №07-02-14-24/1151), в якій зазначає, зокрема: «Пунктом 1 спільного наказу №611/147 визначено, що дія порядку не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. На сьогоднішній день порядок повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету врегулюваний «Порядком виконання рішень про стягнення кштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» затвердженим ПКМУ від 09.07.2008 №609». Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що із змісту зазначеного листа (відмови) неможливо встановити підставу, яка стала причиною для відмови у задоволенні заяви позивача про повернення надмірно сплачених платежів , а тому відмова є не обґрунтованою у розумінні приписів Положення і є протиправною .

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи суд дійшов висновку, що дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні позивачу суми митних платежів у розмірі 100838,24грн., є протиправними, а позовні вимоги у цій частині доведеними та обґрунтованими.

Щодо іншої частини заявлених позивачем вимог, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст.7 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Повернення надмірно сплачених коштів зазначено оговорено у ст.

Так, ст.264 МК України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Після надання банком гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем-1 не доведена правомірність відмови у поверненню позивачу надмірно сплачених платежів, у звязку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні Відкритому акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» суми митних платежів у розмірі 100838,24грн., надмірно сплачених до бюджету по ВМД від 11.09.2010 №112030000/8/028075, від 11.09.2008№112030000/8/028076, від 12.09.2008 №112030000/8/028183, від 15.09.2008 №112030000/8/028405, від 15.09.2008 №112030000/8/028406, від 15.09.2008 №112030000/8/028407, від 16.09.2008 №112030000/8/028506, від 16.09.2008 №112030000/8/028501.

3. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) судовий збір у розмірі 504,50грн. (пятсот чотири грн. 50 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.12.2010.

Суддя (підпис) О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили

СуддяО.С.Янюк