Ухвала суду № 135965004, 24.04.2026, Гусятинський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2026 р. Справа № 596/23/25

Провадження № 1-в/596/11/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Гусятин клопотання начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області, жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з вищою освітою, не працює, інваліда ІІІ групи загального захворювання, вдову, на утриманні двоє малолітніх дітей,

засуджену 14.03.2025 року вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст. 197-1 КК України у виді покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

ВСТАНОВИВ:

Начальник філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_7 звернулася до суду із клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засуджену ОСОБА_5 та просить скасувати щодо ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити останню для відбування покарання, призначеного вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.03.2025 року.

Подання мотивує тим, що ОСОБА_5 засуджена вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.03.2025 р. за ч.2 ст. 197-1 КК України та призначено її покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України із іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Вказує, що ОСОБА_5 ухиляється від відбування призначеного судом покарання, не виконує порядок та умови відбування покарання, а також обов`язків, покладених на неї судом, зокрема неодноразово не з`являється на реєстрацію та за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Крім того, систематично вчиняла адміністративні правопорушення.

Представник Державної установи «Центр пробації» філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, 24.04.2026 року від представника органу з питань пробації ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд подання у відсутності представника органу пробації.

Представник Чортківського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав. В обгрунтування клопотання зазначив, що засуджена ухиляється від відбування призначеного судом покарання, не виконує порядок та умови відбування покарання, а також обов`язків, покладених на неї судом, зокрема неодноразово не з`являється на реєстрацію та за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення, а тому просить суд вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбуття покарання. Крім того, за період перебування на обліку ОСОБА_5 притягувалася до адміністративної відповідальності.

Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Пояснила, що вона не з`явилася на реєстрацію, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Додатково вказала, що у зв`язку з поганим здоров`ям часто перебувала на амбулаторному та стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, , про що надавала письмові пояснення представнику органу пробації.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні висловив думку про необгрунтованість клопотання.

Вислухавши пояснення представника органу пробації, засуджену та прокурора дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання про скасування звільнення від відбування покарання не підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, 14 березня 2025 року ОСОБА_5 засуджено вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.197-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Засуджена ОСОБА_5 14.04.2025 року поставлена на облік в сектор пробації та її ознайомлено з умовами відбування покарання з випробуванням, про що відібрана підписка, анкета, пояснення, заведено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію.

Згідно із ст.5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.

Відповідно до чинних норм КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, зокрема статтею 164 КВК України передбачений порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов`язок (обов`язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обгрунтоване подання про зміну таких обов`язків.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків, суд, визначений частиною другоюст. 539 КПК України, має право вирішувати, у тому числі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.

У відповідності до ст. 13 КВК України уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень, зокрема, забезпечує здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначенихст. 76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Згідно з вимогамист. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

За приписами ч.4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Крім того, згідно з п.5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов`язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України,або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Виходячи з положень вказаних вище норм Закону правовими передумовами для скасування іспитового строку є поведінка засудженого протягом іспитового строку.

Як встановлено, клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_5 неодноразово не з`являється на реєстрацію та за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення.

В матеріалах справи містяться постанови відносно ОСОБА_5 про притягнення її до адміністративної відповідальності: за ч.1 ст.184 КУпАП у вигляді штрафу (постанова суду від 18 серпня 2025 року); за ч.3 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу (постанова суду від 01.08.2025 року).

Проте, на думку суду, наявність цих постанов не свідчить про небажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення і представником органу з питань пробації необгрунтовано належними та допустимими доказами ці обставини.

В клопотанні не міститься достатніх доказів того, що ОСОБА_5 умисно не виконує покладені на неї обов`язки та дійсно не бажає стати на шлях виправлення та не наведено достатніх та переконливих обставин, які б свідчили про необхідність скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення останню для відбування покарання.

Як вбачається, з письмових пояснень ОСОБА_5 , які в неї відбирались перед застосуванням письмових попереджень, засуджена пояснила, що не з`являється на реєстрацію в орган пробації у зв`язку з тим, що являється особою з інвалідністю ІІІ групи, часто хворіє, їй важко пересуватися, проживає з дітьми та її дохід складається лише отриманої пенсії. Також не завжди отримувала виклики до сектору пробації.

Згідно довідки характеристики Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 08.10.2025 року №342 з боку виконкому сільської ради до ОСОБА_5 зауважень не має.

Крім того, судом враховується те, що на час розгляду подання про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання, згідно вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.03.2025 року іспитовий строк закінчився 13 березня 2026 року.

Суду не надано документально підтверджених відомостей про те, чи можливо розглядати факти, викладені у клопотанні, як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення, як того вимагає п. 10 Постанови ПВС України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року.

Крім цього, суд вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.

Так, хоча судом і встановлено факт притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності два рази, що підпадає під ознаки систематичності, проте, на думку суду, у цій конкретній ситуації це не доводить факту вчинення нею усвідомлених та умисних дій з метою ухилення від відбування покарання.

На думку суду, наведені у клопотанні органу пробації факти невиконання покладених судом обов`язків засудженою ОСОБА_5 не можуть вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.

Крім цього, суд вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженої, вчинені нею саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за її поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.

З врахуванням наведеного, клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.372,376,537,539 КПК України, ст. 78 КПК України,ст.166 КВК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засуджену ОСОБА_5 , відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_9