Рішення № 135964956, 23.04.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/5556/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором..

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фактор П» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 45 967,28 грн., оскільки 22.07.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 007/04246/07/20 , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 30 000 гривень 00 копійок , строком на 12 місяців. 01.03.2021 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу № 19-ФП-ПП-20103, згідно якого ТОВ «Просто Позика» відступило право вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Фактор П», а ТОВ «Фактор П» набуло право вимоги до відповідачки. Відповідачка отримала кошти, але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за кредитним договором.

У позовній заяві представник позивача клопотав про розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.

У судовому засіданні встановлено, що 22 липня 2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № № 007/04246/07/20 , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 30 000 гривень 00 копійок, строком на 12 місяців. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 189,3097% річних від суми кредиту з першого по 8 платіж та 603, 1503% річних з 9 до останнього платежу згідно з Графіком платежів у розрахунку зі щомісячною сплатою 15, 5597% з першого по 8 платіж та 49, 574% з 9 до останнього платежу, за період дії Договору 211, 5783 %. Дата першого платежу 06 серпня 2020 року. Загальна вартість кредиту становить 30 528 грн., Реальна річна процентна ставка по кредиту становить 211,5783 %.

Первісним кредитором та відповідачкою погоджений та підписаний паспорт споживчого кредиту та графік платежів, що є додатком до договору.

Факт отримання грошових коштів ОСОБА_1 від ТОВ "Просто Позика" 22.07.2020 року в сумі 30000 грн. стверджений копією видаткового касового ордеру № 361 від 22.07.2020р., в якому є особистий підпис ОСОБА_1 про отримання коштів.

01.03.2021 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу № 19-ФП-ПП-202106, згідно якого ТОВ «Просто Позика» відступило право вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Фактор П» , а ТОВ «Фактор П» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 007/04246/07/20, що стверджено актом приймання передачі документів, що є додатком до Договору факторингу.

Однак після передачі права вимоги за кредитним договором відповідач не виконала свої зобов`язання і допустила виникнення заборгованості за договором позики № 007/04246/07/20 від 22.07.2020 року у розмірі 45 967,28 грн., що складається з 27 873,54 грн. - залишок суми кредиту, 18 093,74 грн. - залишок процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 1046 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Просто позика" та ОСОБА_1 22.07.2020 року було укладено кредитний договір № 007/040246/07/20 відповідно до умов якого взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 007/040246/07/20 від 22.07.2020 року в загальному розмірі 45 967,28 грн., підлягають задоволенню.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідачки понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П», код ЄДРПОУ 41921531 заборгованість по Кредитному договору № 007/040246/07/20 від 22.07.2020 року у загальному розмірі 45 967, 28 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко