Постанова № 135964493, 21.04.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/225/26

Провадження № 3/455/169/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Клострейх О.В.,

розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,

про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України жителя АДРЕСА_1 , одруженого, інваліда ІІ групи, непрацюючого, учасника бойових дій, зі слів до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення (КУпАП)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 04.02.2026 року о 11 годині 34 хвилина в м.Хирів, вул.Самбірська №12, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Вольксваген Шаран», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 04.02.2026 року о 12 годині 17 хвилина в м.Хирів, вул.Садовій №10, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Вольксваген Шаран», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року справи №455/255/26 та №455/226/26 передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Постановою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 16.03.2026 року клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клострейх О.В. про об`єднання справ про адміністративне правопорушення в одне провадження - задоволено. Адміністративні справи №455/225/26 та №455/226/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження, надавши справам загальний номер провадження №455/225/26. Судове засідання відкладено на 14 годину 00 хвилин 20.03.2026 року.

20.03.2026 року протокольною постановою у задоволенні клопотання адвоката Клострейх О.В. про залучення прокурора до участі у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП відмовлено. Судове засідання відкладено на 15 годину 00 хвилин 31.03.2026 року, яке відкладено на 15 годину 00 хвилин 21.04.2026 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненому не визнав. Пояснив, що 04.02.2026 року о 11 годині 34 хвилина в м.Хирів, він керував автомобілем, марки «Вольксваген Шаран», оскільки йому було важливо забрати посилку. На той час він військовослужбовцем не був. Зазначив, що працівники поліції неодноразово йому погрожували.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Клострейх О.В. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі від 14.04.2026 року. Додатково зазначила, що працівниками поліції не надано доказів про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також не повідомлено жодної ознаки наркотичного сп`яніння. Додала, що складання протоколів працівниками поліції були результатами свідомих узгоджених дій поліцейських різних екіпажів, які шляхом комунікації передавали один одному інформацію про керування ОСОБА_1 трпанспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння з метою складання протоколів за ст.130 КУпАП. Окрім того, звернула увагу, на те, що після складання першого за часом протоколу ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, а тому його дії, що виразилися у продовженні руху на тому ж транспортному засобі не утворюють складу окремого правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він є поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області. 04.02.2026 року він спільно з поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 перебував на службі. Під час патрулювання був виявлений транспортний засіб на іноземній реєстрації, а саме «Вольксваген Шаран». Зупинивши транспортний засіб, встановили, що водієм є ОСОБА_1 , оскільки він пред`явив посвідчення УБД. Під час спілкування з ОСОБА_1 , виявили в нього ознаки наркотичного сп`яніння, про що свідчили порушення мови та порушення координації рухів. Ними було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_5 спочатку нібито погодився, однак почав всіляко затягувати і почав втікати через сусідні подвір`я. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. За певний час вони помітили, що той самий автомобіль продовжує рух, знову зупинили і запропонували пройти огляд. Він знову сказав, що ніби хоче їхати, але постійно затягував час. Тоді ОСОБА_1 викликав ШМД, але після приїзду ШМД, медичні працівники підтвердили, що підстав для госпіталізації немає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області. 04.02.2026 року він спільно з поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 перебував на службі. В ході патрулювання було виявлено автомобіль, червоного кольору на іноземній реєстрації. Під час спілкування з водієм в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, думку захисника, вивчивши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 розділу 1, розділами II та III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до змісту ч.1- ч.3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що дії ОСОБА_1 (інкриміновані йому згідно протоколу ЕПР1 №582742 від 04.02.2026 року) не утворюють складу окремого правопорушення оскільки ОСОБА_1 не був відсторонений і продовжив згодом рух автомобілем суддя відхиляє, оскільки такі повністю спростовуються відеоматеріалами, долученими до протоколу.

Так само, на досліджених відеозаписах зафіксовано факт відмови (двічі) ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Матеріали долучених відеозаписів повністю спростовують позицію захисту, адже на відеозаписах зафіксовано пропозицію працівників поліції щодо необхідності проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, роз`яснення наслідків відмови, покинення місця події ОСОБА_1 через чужу ділянку, подальше повідомлення про відсторонення його від керування транспортним засобом, свідоме ігнорування відсторонення та подальше продовження руху, повторна відмова від проходження огляду, виклик швидкої медичної допомоги за надуманим фактом його побиття. Ба більше, в судовому засіданні, ОСОБА_1 не зміг назвати адрес ніби-то його житла в м.Хирів, на яке він вказував у відео, та яке на відео розташовано за різними локаціями, а в м.Хирові, як стверджував ОСОБА_1 на початку відеозапису, він перебував з метою отримати передачу з автобуса на автостанції.

Що стосується невідповідності форми направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на яку посилалася захисник як на підставу закриття провадженнчя по справі, то суддя звертає увагу, що у провину ОСОБА_1 ставляться саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та факт таких відмов повністю доведені матеріалами справи.

Оцінка ж відповідності чи невідповідності направлення з встановленим зразком не входить до предмету доказування у даній справі.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З відомостей матеріалів справи вбачається, що відеозаписи у цій справі додані до протоколів серії ЕПР1 №582713 від 04.02.2026 року, серії ЕПР1 №582742 від 04.02.2026 року, що відповідає вимогам ст.251 КУпАП.

Також покази ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не мали жодних підстав складати на нього протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він такого не вчиняв до уваги суддею не беруться, так як заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколів даних ОСОБА_1 не заявляв.

Подання скарги на дії працівників поліції лише 26.03.2026 року, тобто майже за 2 місяці після події, без підтвердження факту отримання органом Національної поліції України копії скарги, не може слугувати беззаперечним доказом наявності в діях працівників поліції неправомірних дій.

Відтак, вказані пояснення ОСОБА_2 та його захисника адвоката Клострейх О.В. суддею також до уваги не беруться, а розцінюються як спосіб його захисту з метою уникнення від відповідальності за вчинене.

Відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

Процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що він фактично двічі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що достовірно встановлено з вищевказаних відеозаписів. У зв`язку з чим поліцейські правильно розцінили такі дії як відмову від проходження огляду, повідомили водія про відповідальність та склали протоколи про адміністративне правопорушення.

Твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 жодного разу не відмовився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, та що працівники поліції не забезпечили йому таку можливість, не підтверджені жодними доказами та повністю спростовуються вищевказаними відеозаписами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості. Протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколами про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_1 містять ознаки саме таких правопорушень, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч.1 ст.130 КУпАП.

У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №582713 від 04.02.2026 року, серії ЕПР1 №582742 від 04.02.2026 року, рапортами поліцейських СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 04.02.2026 року, направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026 року, відеозаписами події від 04.02.2026 року.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, не знаходжу.

Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки справи про адміністративні правопорушення розглядаються одним суддею одночасно, то їх було об`єднано в одне провадження.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.11.2025 року, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, відтак, згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП обрати йому стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львів.обл./Львів обл./21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Повний текст постанови проголошено о 14:00 год. 24.04.2026 року.

Суддя Пошивак Ю.П.