Постанова № 13596407, 03.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 р. справа № 2а-8756/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

представника позивачаПатяшина А.С.,

представників відповідача-1Василянської С.В.,Конопльової Т.П.,

Равбель Т.О.,Зуєва В.Ю.,

представника відповідача-2Вертели М.В.,

представника відповідача-3 Вертели М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Силур» до Амвросіївської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 09.03.2010 року. №701000006/0/2010/000102/1, скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.03.2010 року №701000006/0/000002, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митних платежів у сумі 37062,39грн.,-

В С Т А Н О В И В:

09.04.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Силур» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Амвросіївської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 09.03.2010 року. №701000006/0/2010/000102/1, скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.03.2010 року №701000006/0/000002, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митних платежів у сумі 37062,39грн.

Свої вимоги мотивували тим, що між ЗАО «ФК» м. Буй, Російська Федерація та ТОВ «Силур», м. Харцизьк, Україна був укладений договір продажу №42-у від 23.12.2009 року, за умовами якого ТОВ «Силур» придбав концентрат фосфатуючий Фоксон 22Б виробництва продавця, кількість та ціни яких вказані у специфікації №1 від 23.12.2009 року. Відповідно до специфікації №1 від 23.12.2009 року ТОВ «Силур» придбав концентрат фосфатуючий Фоксон 22Б у кількості 19,2тн. За ціною 20000руб. за 1тн. За умовами договору поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту перерахування платежів на умовах FCA (м. Буй, Костромська обл., Російська Федерація), загальна сума поставки 384000руб. згідно зі специфікацією №1 від 23.12.09 року.

Вантаж надійшов на імя позивача відповідно накладної від 24.02.10 року загальною вартістю 384000руб., зо еквівалентна 102808,32грн.

05.03.10 року ТОВ «Силур» була подана до Амвросіївської митниці за погодженням з Енергетичною регіональною митницею ВМД №701000010/2010/000298, а також декларація митної вартості та усі необхідні документи для здійснення митного оформлення товару в якій митна вартість товару визначена Позивачем за першим методом визначення митної вартості (за ціною угоди) в розмірі 102808,32грн.

Митні платежі та збори підлягали сплаті в сумі 30890,17грн. (мито 5940,42грн., ПДВ 24949,75грн.).

Для підтвердження митної вартості товару митному органу були надані документи, передбачені ст.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 року №1766, а саме: договір продажу, специфікація №1, розрахунок-фактуру, міжнародну товарно-транспортні накладні.

Амвросіївською митницею були витребувані у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прайс-лист фірми виробника, калькуляцію фірми-виробника товару, інформацію держзовінформ. Декларантом така документація митному органу надана не була.

Проте Амвросіївською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості від 09.03.2010 року №701000006/2010/000102/1 , яким митний орган визначив вартість товару за шостим (резервним) методом загальною вартістю 973248руб.

На підставі зазначеного рішення про визначення митної вартості Амвросіївською митницею було відмовлено у митному оформленні ввезеного товару на підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №701000006/0/000002 від 09.03.2010 року у звязку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів згідно вимог п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності та виробничого процесу, ТОВ «Силур» було прийнято рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною контракту, а за ціною, яка була визначена митним органом. Позивачем була подана нова вантажна митна декларація №701000010/2010/000321 від 11.03.10 року із зазначенням митної вартості, визначеної митним органом. При цьому ТОВ «Силур» було вимушено сплатити митні платежі і збори в сумі 67952,56грн. (мито 13067,80грн.; ПДВ 54884,76грн.).

Сума переплати становила 37062,39грн.(67952,56грн.-30890,17грн.).

ТОВ «Силур» були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості , визначеної митним органом за методом №6, що на 37062,39грн. перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету ТОВ «Силур» у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом.

Таким чином, ТОВ «Силур» вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який ввезений на митну територію України ТОВ «Силур», були допущені порушення вимог діючого законодавства , а тому дії митного органу при визначенні митної вартості за шостим методом є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Стаття 266 МК України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)За ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)За ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)За ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)На основі віднімання вартості;

5)На основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)Резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положенням статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 , або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Позивачем були надані митному органу усі необхідні документи для підтвердження заявленою митної вартості, в тому числі на підставі рахунку №28 від 14.01.10 ТОВ «Силур» сплатило ЗАО «ФК» 384000руб., що еквівалентно 102808,32грн. відтак, відомості про заявлену ТОВ «Силур» митну вартість є обєктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Уточнивши позовні вимоги (заява від 03.06.2010 /а.с.94-95/) просить суд, скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 09.03.2010 року №701000006/2010/000102/1, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.03.2010 року №701000006/0/000002, стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Силур» надміру сплачені митні платежі та збори на загальну суму 37062,39грн., з яких 7127,38грн.- мито та 29935,01грн. податок на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача Амвросіївської митниці, у судовому засіданні надали суду заперечення (а.с. 51-60), в яких вказали, що статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що усі товари і транспорті засоби, що переміщуються через митний кордон, підлягають митному контролю. Форми митного контролю визначені статтею 41 МК України.

Відповідно до ст.229 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МКУ встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначаються декларантом відповідно до положень МКУ.

Згідно з приписами ст.261 МКУ відомості про митну вартість використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики , а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень.

Права та обовязки декларанта, який декларує митну вартість товарів, визначаються статтею 264 МКУ, Порядком №1766.

Статтею 262 МКУ встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товару. Стаття 265МКУ визначає, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість занижена, він має право зобовязати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно вимог пункту 2 Порядку №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом:

1)Проведення перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком №1766;

2)Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

3)Застосування інших передбачених МКУ та законами з питань митної справи форм контролю.

Згідно Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 24.06.09 №602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 року за №669/16685, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті рішень, в тому числі, використовуються такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (ПІК ЄАІС ДМСУ).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ вказаного Порядку, посадові особи відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці уповноважені використовувати, для виконання завдань, покладених на відділ, інформацію, що міститься у програмно-інформаційних комплексах, розроблених Держмитслужбою України для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, здійснюється з дотриманням вимог глав 46,47 МКУ, Порядку №1766.

Відповідно до п.2 Порядку №1766 визначення митної вартості товарів це сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статті 266-273 МКУ встановлюють, яким чином має визначатися митна вартість товарів, які імпортуються на митну територію України. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, викладені в послідовному порядку щодо їх застосування відповідно до статей 267-273 Митного кодексу України. Основний метод визначення митної вартості, визначений у статті 267, застосовується тоді, коли умови, передбачені в ній, виконано.

Якщо митна вартість не може бути визначена відповідно до ст..267, то вона має бути визначена шляхом послідовного використання методів, передбачених статтями 268-273 МКУ.

Якщо митна вартість не може бути визначена згідно до положень статей 267-272 МКУ, то вона повинна визначатися відповідно до положень статті 273 МКУ за резервним методом.

Під час визначення митної вартості за шостим (резервним методом) із застосуванням положень статті 265 МКУ, посадова особа митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості, використовує інформацію бази даних ЄАІС ДМСУ, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Якщо заявлена декларантом митна вартість викликає обґрунтований сумнів, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п.11 Порядку №1766, зокрема:

-Каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару;

-Калькуляцію фірми-виробника;

-Висновки про якісні й вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, що мають відповідні повноваження (зокрема Держзовнішінворму Міністрества економіки України), на підставі конкретного контракту , умов поставки, інших умов, що стосуються даної зовнішньоекономічної операції;

-Інформацію зовнішньоторговельних і біржових організацій про вартість сировини, з якої виготовлено товар.

Якщо декларантом не надано в установленій законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання , то митний орган відповідно до статті 265 МКУ має право зобовязати його визначити митну вартість іншим методом, ніж він використав для її визначення. За бажанням декларанта проводиться процедура консультацій між декларантом і митним органом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 МКУ. У ході таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статті 268 і 269 МКУ, митна вартість товару визначається митним органом на підставі наявних у нього відомостей згідно із законодавством, у тому числі із використанням цінової інформації, яка міститься у ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС ДМСУ.

05.03.2010 року декларантом ТОВ «Силур» Коваль С.В. в Амвросіївську митницю до митного оформлення в митному режимі «імпорт» було надано вантажну митну декларацію (МВД) на товар «Концентрат фосфатуючий Фоксон 22 Б»; товарний знак (знак обслуговування) «Фоксон»; виробник : ЗАТ «ФУ». Країна виробництва :RU», вагою брутто 19,2тн.

Товар імпортувався позивачем згідно умов контракту №42-у від 23.12.2009 року; специфікації №1 від 23.12.09.

Цього ж самого дня вказана ВМД була прийнята до митного оформлення шляхом присвоєння ВМД реєстраційного №701000010/2010/000298. В графі 33 ВМД позивачем зазначено код за УКТЗЕД 3810100000. В тлумаченні УКТЗЕД до зазначеного найменування відносяться «засоби для травлення металевих поверхонь;порошки і пасти для паяння та зварювання металів та інших матеріалів».

В пакеті документів, доданих до зазначеної ВМД, містилася декларація митної вартості від 05.03.2010 року №701000010/2010/000298 за формою ДМВ-1 , у графі 23 якої заявлено митну вартість товарів у розмірі 443761,70грн. РФ, або 118808,32грн.

В ході виконання дій Порядку №314 , зазначена ВМД разом з доданим до неї пакетом документів була надана до відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці (далі ВКМВ та Н) для перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару.

На виконання п.2 Порядку №339 посадовими особами ВКМВ та Н було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості належного позивачу товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зокрема, було проведено порівняльний аналіз з ціновою інформацією бази даних ЄАІС ДМСУ, за результатами якого було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару «Концентрат фосфатуючий Фоксон 22Б» (0,78дол США за кг) менш ніж мінімальна вартість товарів цієї категорії за даними цінової бази (1,7дол.США за кг).

Крім того, проведений посадовою особою митниці аналіз цінової бази свідчить про те, що нижче заявленого позивачем рівня митної вартості 0,78дол. США за 1кг імпортного товару за кодом УКТЗЕД визначений у розмірі 231,72дол. США за 1кг. Тобто, за даними цінової бази ЄАІС ДМСУ вартість товару коливається від 1,7дол.США за 1кг до 231,72дол. США за 1кг.

У звязку з цим, митним органом було проведено огляд цін товару позивача концентрати фосфатуючи Фоксон на внутрішньому ринку Російської Федерації (виробника та відправника за контрактом) у мережі Internet, яким підтверджено, що товару «Концентрат фосфатуючий «Фоксон» коливається від 30000руб. РФ до 40000руб.РФ за одну тонну в залежності від марки, позивач придбає концентрат фосфатуючий за ціною 20000руб.РФ за 1тн.

Таким чином, у посадової особи митного органу, що контролює правильність визначення митної вартості, виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності її визначення декларантом ТОВ «Силур».

Пункт 10 Порядку №1766 встановлює, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на обєктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог МКУ.

З метою спростування сумнівів щодо достовірності інформації про визначену позивачем митну вартість , та з метою її підтвердження Амросіївська митниця відповідно до пп.7,11 Порядку №1766 скористалася правом щодо витребування у декларанта ТОВ «Силур» додаткових документів.

Відповідно до вимог абз. 2 пункту 11 Порядку №1766 посадова особа митниці вчинила запис до графи ВМД-1 «для відміток митного органу» про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість , зокрема:

1)Прайс-листів фірми-виробника товару;

2)Калькуляції фірми-виробника товару;

3)Інформації Держзовінформу;

Декларант був ознайомлений з даним записом під підпис 05.03.2010 року.

Частина 2 статті 264 МКУ визначає обовязок декларанта подати на вимогу митного органу документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Пункту 13 Порядку №1766 встановлює, що декларант зобовязаний подати додаткові документи протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.

09.03.2010 року, у відповідності до пункту 13 Порядку №1766 декларант позивача Коваль С.В. на зворотному боці аркуша ДМВ-1 вчинила запис про ненадання витребуваних митницею додаткових документів.

Таким чином, декларант позивача в порушення приписів статті 264 Митного кодексу України та пункту 11 Порядку №1766 не виконав у повному обсязі вимоги митного органу.

Факт ненадання позивачем витребуваних Амвросіївською митницею документів, вимоги ст.ст.265,267 МКУ, пункту 14 Постанови КМУ від 20.12.06 №1766, а також проведений аналіз цінової інформації мережі Інтернет та бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за період з 01.01.10 по 05.03.10 року ситали підставою для висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості та про необхідність визначення митної вартості за іншим методом.

З урахуванням приписів МКУ, посадовою особою митниці було проведено процедуру консультацій із декларантом позивача щодо можливості визначення митної вартості товару за іншим методом, а також послідовно перевірено можливість застосування кожного з наступних методів. За результатами була встановлена відсутність підстав для застосування 2-5 методів визначення митної вартості.

Так, методи визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних та аналогічних товарів не могли бути застосовані у звязку із відсутністю необхідних для цього умов.

Як наслідок, митницею відповідно до пункту 14 Порядку №1766 було самостійно визначено митну вартість за шостим (резервним) методом на підставі наявних відомостей у розмірі 1,7дол. США за 1 кг з прийняттям відповідного рішення про визначення митної вартості від 09.03.10 року№701000006/2010/000102/1. Джерелом інформації згідно п.33 Рішення є цінова база ЄАІС ДМСУ. Вказане рішення було видано декларанту Коваль С.В.

Після прийняття спірного рішення про визначення митної вартості митницею була оформлена картка відмови від 09.03.10 №70100006/0/000002 із зазначенням у стислому вигляді причин відмови з посиланням на норми законодавства.

У звязку з тим, що митний орган діяв відповідно до положень Митного кодексу України, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі /а.с.51-60/.

Представники відповідача, Амвросіївської митниці, у судовому засіданні позов не визнали з підстав наведених у письмових запереченнях, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачів Головного управління Державного казначейства України в м. Києві та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області надав письмові заперечення у яких посилався на те, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 року №25/44 «Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» , повернення платника помилково та/або надміру сплачених коштів, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів здійснюється ГУДКУ у м. Києві на підставі платіжних доручень митних органів.

Крім того, згідно п.5 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.07.2008 року №609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною особою. Отже, відповідно до ст.71 КАС позивач повинен довести, що спірні кошти були перераховані на рахунки обліку доходів державного бюджету, що відкриті в УДК у Амвросіївському районі ГУДКУ у Донецькій області.

Більш того, позивач не надав доказів перерахування спірних коштів на депозитний рахунок Амвросіївської митниці, що відкритий в ГУДКУ у м. Києві.

Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.50/.

Представник відповідачів Головного управління Державного казначейства України в м. Києві та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Силур» зареєстрований виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 06.05.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 161164, ідентифікаційний код юридичної особи 36431800, номер запису про державну реєстрацію 12793102 0000 002261 /а.с. 38/.

Згідно Довідки № 202835 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України /а.с.39/ товариство з обмеженою відповідальністю «Силур» зареєстроване в Єдиному Державному Реєстрі Підприємств та Організацій України.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» затверджений загальними зборами учасників ТОВ «Силур», протокол загальних зборів № 1 від 22.04.2009; зареєстрований виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 06.05.2009 за № 12791020000002261 /а.с.22-37/.

Між ЗАО «ФК» м. Буй, Російська Федерація та ТОВ «Силур», м. Харцизьк, Україна був укладений договір продажу №42-у від 23.12.2009 року, за умовами якого ТОВ «Силур» придбав концентрат фосфатуючий Фоксон 22Б виробництва продавця, кількість та ціни яких вказані у специфікації №1 від 23.12.2009 року /а.с.9-10/.

Відповідно до специфікації №1 від 23.12.2009 року ТОВ «Силур» придбав концентрат фосфатуючий Фоксон 22Б у кількості 19,2тн. За ціною 20000руб. за 1тн. За умовами договору поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту перерахування платежів на умовах FCA (м. Буй, Костромська обл., Російська Федерація), загальна сума поставки 384000руб. згідно зі специфікацією №1 від 23.12.09 року /а.с.12/.

Згідно ст. 11 МК України на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, який затверджено Постановою КМУ № 339 від 09.04.1998 зазначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МК України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів,

особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний

кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та

сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при

переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних

ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та

інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні

засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність,

контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами

України з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

05.03.2010 року декларанттом Коваль С.В. до Амвросіївської митниці було надано декларацію форми ДМВ 1 № 701000010/2010/000298 /а.с. 14-16/, відповідно до якої було задекларовано товар, поставлений на умовах FCA (м. Буй, Костромська обл., Російська Федерація), на підставі договору продажу №42-у від 23.12.2009 року Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 384000руб. РФ чи 102808,32 грн. за курсом НБУ. Заявлена митна вартість складає 102808,32 грн. Митна вартість визначена позивачем за першим методом ціною договору /а.с.14-16/.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження визначено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на обєктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Амвросіївською митницею витребувані у декларанта додаткові документи, а саме: калькуляцію виробництва фірми-виробника товару, прас-лист фірми виробника товару, інформацію Держзовінформу, про що працівником митниці Зуєвим В.Ю. на декларації митної вартості № 701000010/2010/000298 було зроблено відповідний запис.

Декларантом Коваль С.В. на звотоному боці ДМВ було зазначено про відсутність можливості подати такі документи для визначення митної вартості товару, про зроблено відповідний запис, датований 09.03.2010 року /а.с.15/.

Відповідно до п. 13 Порядку декларант зобовязаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

09.03.2010 декларанту Коваль С.В. надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 701000006/0/000002 /а.с.18/. Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, згідно п. 11 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Амвросіївською митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом ВКМВтаН Амвросіївської митниці у відповідному рішенні.

09.03.2010 року Амвросіївською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 701000006/2010/000102/1, відповідно до якого було складено та подано ДМВ за формою Д-2 № 701000010/2010/000321 від 11.03.2010 та вантажна митна декларація за формою МД-2 №701000010/2010/000321. Визначена на підставі рішення митного органу методом 6 митна вартість цегл вогнетривких склала 973248руб. РФ або 261356,02грн. У ВМД № 701000010/2010/000298 зазначено, що вартість товару за контрактом складає 102808,32грн., після коригування 261356,02грн.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

За наслідками дослідження матеріалів справи та наданих пояснень представників сторін, суд дійшов висновку, про те, що Амвросіївською митницею правомірно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів за мінімальним рівнем митної вартості товару тієї ж марки та сфери призначення, оскільки позивачем не було надано документів, які додатково затребувались митним органом з метою підтвердження обраного ним методу визначення митної вартості.

Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому відповідачем зазначено про відсутність у митного органу обєктивного джерел інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. З урахуванням таких обставин, відповідач не мав можливості визначити митну вартість за методами 2 та 3.

Застосування методів 4 та 5 є неможливим за наслідками відсутності даних про аналогічні або подібні товари та не здійснення позивачем дій щодо підтвердження митної вартості задекларованого товару.

Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем було наведено переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Амвросіївською митницею було доведено правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим (резервним) методом. В той же час, дослідженими судом доказами підтверджено висновки Відповідача 1 про неподання ТОВ „Силур” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 правильно, у відповідності до вимог законодавства, було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості у даному випадку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.3.1 «Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 року №64/11938, сплата коштів у національній валюті , призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на імя митних органів в ГУДК України у місті Києві.

Відповідно до п.3.5. вищевказаного Порядку , кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДКУ України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севостополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Згідно п.5 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.07.2008 року №609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється за рахунок помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною особою. Отже, відповідно до ст.71 КАС позивач повинен був довести, що спірні кошти були перераховані на рахунки обліку доходів державного бюджету, що відкриті в УДК у Амвросіївському районі ГУДКУ у Донецькій області.

Позивач до суду було надано акт про звірення залишків сум коштів переплати (доплати) на відповідному рахунку митного органу станом на 1.04.2010 року на підтвердження факту перерахування спірних коштів на депозитний рахунок Амвросіївської митниці, що відкритий в ГУДКУ у м. Києві, що в подальшому зараховується до Державного бюджету /а.с.102/, однак суд вважає цей акт неналежним доказом, оскільки єдиним доказом факту перерахування спірних коштів на депозитний рахунок Амвросіївської митниці, що відкритий в ГУДКУ у м. Києві може бути лише платіжне доручення ( у випадку перерахування коштів з рахунку позивача), або квитанція (у разі сплати коштів готівкою).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при прийнятті рішення про визначення митної вартості товарів № 701000006/2010/000102/1 від 09.03.10 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 701000006/0/000002, у звязку із чим відмовляє ТОВ «Силур» у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У Товариства з обмеженою відповідальністю «Силур» до Амвросіївської митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 09.03.2010 року. №701000006/0/2010/000102/1, скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 09.03.2010 року №701000006/0/000002, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачену суму митних платежів у сумі 37062,39грн. відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 03 червня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 08 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зеленов А. С.