Постанова № 13596055, 06.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 р. Справа № 2а-155/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О. В при секретаріКравець Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 про стягнення штрафу, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 730,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що працівниками Верхньодніпровської ОДПІ проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, в результаті якої встановлені порушення та застосовані фінансові санкції в сумі 730,00 грн. Відповідач зазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з потовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу підприємця покладено обовязок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи підприємця або юридичної особи відповідно, тому суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець, ОСОБА_3 зареєстрована як підприємець Верхньодніпровською Районною Державною Адміністрацією у Дніпропетровській області 02.12.2003 року, отримала відповідне свідоцтво, про право зайняття підприємницькою діяльністю, та набула статусу суб'єкта господарювання без створення юридичної особи. Підприємець перебуває на податковому обліку в Верхньодніпровській ОДПІ.

09.07.2008 року, працівниками Верхньодніпровської ОДШ було проведену планову перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №04160104/2303 від 09.07.2008 року, яким виявлено та зафіксовано порушення -

п. 1,2, 13 ст.3 р. ІІ Закону України № 1776-ІІІ ( не видано розрахунковий документ при здійснені розрахункової операції, та не забезпечено відповідність готівкових коштів).

На підставі зазначеного акту Верхньодніпровською ОДПІ, за місцем податкового обліку було сформовано та вручено відповідачу особисто під розпис рішення про застосування фінансових санкцій № 0007932303 від 23.07.2008 року на суму 730,00 грн., (винесене на підставі п.1 ст.. 17 та ст..22 Закону України № 1776-ІІІ).

Відповідач зазначене рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржував в межах апеляційного узгодження за процедурою адміністративного та судового оскарження, не сплатив внаслідок чого за ним обліковується борг, в розмірі 730,00 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України № 1776-ІІІ суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", від 04.12.1990 №509-ХІІ, одним із завдань органів державної податкової служби є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із: здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

Пункт 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає застосовування органом державної податкової служби до платників податків фінансові (штрафні) санкції, та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю; за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 23 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного вище закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.

Суд також доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість фізичної особи підприємця ОСОБА_3 перед бюджетом, а також здійснені всі заходи, направлені на досудове врегулювання відповідного спору.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог податкової інспекції.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету 730,00 грн. (код платежу 21080900, р/р 31115104700063, банк одержувача ГУДК Верхньодніпровського району, ОКПО 24231046, МФО 805012, одержувач державний бюджет).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28.06.2010р.

Суддя О.В. Єфанова