Постанова № 13595930, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2010 р.Справа №2а-5065/09/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання Дєрюшковій І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002241503/0 від 25.09.2008 року на суму 121218,14 гривень.

Позов мотивовано порушенням порядку застосування і розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закон №2181). Позивач зазначає, що відповідач зараховував кошти, сплачені у період з 30.05.2008 року по 29.08.2008 року, на погашення податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень, всупереч призначенню платежу, вказаному у розрахункових і платіжних документах позивача. Крім того, позивач зазначає, що податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень було частково погашено у травні - червні 2004 року.

Ухвалами суду від 03.04.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку представників в судове засідання 30.03.2010 року не забезпечили, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, направили клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. Керуючись ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представником відповідача направлені до суду письмові заперечення на позов, в яких він просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що штрафні санкції у податкових повідомленнях-рішеннях, що оскаржуються, застосовано у зв'язку із несвоєчасним погашення сум податкових зобов'язань (податкове зобов'язання за 2 квартал 2004 року фактично сплачене у період з 30.05.2008 року по 29.08.2008 року, при цьому кошти, які перераховував позивач, зараховувались відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181, на погашення податкового боргу за календарною черговістю його виникнення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" є юридичною особою (ідентифікаційний код 19195199, юридична адреса: 98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, буд. 2-в) зареєстрованою 15.05.1992 року виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 641891 (а.с.30).

Посадовою особою податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень, за наслідками перевірки складено акт від 17.09.2008 року №1692/15-3/19195199, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, несвоєчасна сплата податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень, а саме: податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків за розрахунком з цього збору (вх. №21806 від 15.07.2004 року) із граничним строком погашення 19.08.2004 року фактично погашено із затримкою більше 90 календарних днів, а саме:

30.05.2008 року на суму 26022,04 гривень,

02.06.2008 року на суму 1948,37 гривень,

03.06.2008 року на суму 5306,52 гривень,

04.06.2008 року на суму 2579,86 гривень,

05.06.2008 року на суму 7101,22 гривень,

06.06.2008 року на суму 4748,51 гривень,

09.06.2008 року на суму 3712,82 гривень,

10.06.2008 року на суму 2775,53 гривень,

11.06.2008 року на суму 5508,13 гривень,

13.06.2008 року на суму 9272,63 гривень,

26.06.2008 року на суму 13827,47 гривень,

27.06.2008 року на суму 1942,64 гривень,

01.07.2008 року на суму 1941,76 гривень,

02.07.2008 року на суму 2910,88 гривень,

03.07.2008 року на суму 1929,86 гривень,

04.07.2008 року на суму 1938,69 гривень,

07.07.2008 року на суму 1947,50 гривень,

08.07.2008 року на суму 26405,37 гривень,

09.07.2008 року на суму 1924,86 гривень,

10.07.2008 року на суму 1923,99 гривень,

11.07.2008 року на суму 1923,11 гривень,

14.07.2008 року на суму 1922,23 гривень,

15.07.2008 року на суму 1921,36 гривень,

16.07.2008 року на суму 1920,48 гривень,

17.07.2008 року на суму 1919,60 гривень,

18.07.2008 року на суму 1918,73 гривень,

21.07.2008 року на суму 1917,85 гривень,

22.07.2008 року на суму 1916,97 гривень,

23.07.2008 року на суму 1916,09 гривень,

24.07.2008 року на суму 1915,21 гривень,

25.07.2008 року на суму 1914,33 гривень,

28.07.2008 року на суму 1913,45 гривень,

29.07.2008 року на суму 1912,57 гривень,

30.07.2008 року на суму 1911,69 гривень,

31.07.2008 року на суму 1910,81 гривень,

01.08.2008 року на суму 1909,83 гривень,

04.08.2008 року на суму 1116,79 гривень,

05.08.2008 року на суму 1908,53 гривень,

06.08.2008 року на суму 1907,64 гривень,

07.08.2008 року на суму 1906,76 гривень,

08.08.2008 року на суму 1905,88 гривень,

11.08.2008 року на суму 1904,88 гривень,

12.08.2008 року на суму 1904,11 гривень,

13.08.2008 року на суму 1903,22 гривень,

14.08.2008 року на суму 1902,34 гривень,

15.08.2008 року на суму 1901,45 гривень,

18.08.2008 року на суму 1900,57 гривень,

19.08.2008 року на суму 1899,68 гривень,

20.08.2008 року на суму 1906,49 гривень,

21.08.2008 року на суму 1905,67 гривень,

22.08.2008 року на суму 1904,84 гривень,

26.08.2008 року на суму 1904,01 гривень,

27.08.2008 року на суму 1903,19 гривень,

28.08.2008 року на суму 1902,36 гривень,

29.08.2008 року на суму 52614,31 гривень (а.с. 19-21, т. 1).

На підставі акту перевірки, відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 року №002241503/0 про визначення суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 121218,14 гривень.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Відповідно до п. 6.1 розділу ІV Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства Фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства екологічної безпеки України від 01.10.99 року N 231/539/118/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.99 року за N 711/4004 водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року є 19.08.2004 року.

Судом встановлено, що загальна сума податкового зобов'язання за цим платежем, задекларована позивачем у наданих податковому органу документах звітності у розмірі 242435,89 гривень (а.с. 212, т. 1).

З метою дослідження правильності сплати позивачем податкових зобов’язань судом в судовому засіданні досліджено документи податкової звітності позивача, дані особового рахунку позивача з податку на додану вартість і надані позивачем документи про перерахування сум на погашення податкового зобов'язання.

Суд встановив, що податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року частково погашено позивачем. Так, згідно із платіжними дорученнями №860 від 24.05.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1078 від 25.06.2004 року на суму 2000,00 гривень дійсно погашалось податкове зобов'язання з вказаного збору за 2 квартал 2004 року, про що свідчать надані позивачем копії розрахункових документів (а.с. 10, 16, т. 1), згідно із вказаним в цих документах призначенням платежу.

Зазначене у будь-якому разі обумовлює помилковість розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих у спірному податковому повідомленні-рішенні, принаймні, в частині, що дорівнює 50% від суми погашеного зобов’язання (4000,00 грн. х 50% = 2000,00 гривень), адже податковий орган не мав права направляти сплачені позивачем кошти на погашення тієї частини податкового зобов’язання, яке вже було погашено платником податку.

Водночас суд зазначає, що доводи позивача про погашення податкового зобов'язання за платіжними дорученнями №1116 від 15.06.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1004 від 14.06.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1067 від 24.06.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1030 від 17.06.2004 року на суму 2000,00 гривень не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки позивачем не надано таких документів або інших доказів стосовно призначення платежу, вказаних у цих платіжних дорученнях.

Дослідивши надані позивачем копії платіжних доручень №899 від 26.05.2004 року на суму 3000,00 гривень (а.с. 16, т. 1), №823 від 18.05.2004 року на суму 3000,00 гривень (а.с. 17, т. 1), №834 від 20.05.2004 року на суму 3000,00 гривень (а.с. 17, т. 1), суд встановив, що у графі "призначення платежу" цих документів зазначено про погашення податкового зобов'язання за інший період (березень 2004 року, І квартал 2004 року). Разом із тим, у податковому розрахунку за ІІ квартал 2004 року рядок «нарахована сума збору за попередній податковий період» заповнений позивачем із прочерком, а згідно із даними картки особового рахунку станом на І-ІІ квартали 2004 роки за позивачем обліковувалась недоїмка (866839,41 гривень на початок 2004 року). За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно не зарахував кошти, сплачені за вказаними платіжними дорученнями, на погашення зобов’язання за ІІ квартал 2004 року, а доводи позивача в цій частині суд відхиляє.

Досліджуючи документи про погашення податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів у період з 30.05.2008 року по 29.08.2008 року суд встановив таке.

Згідно із наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 8-17, т. 1), позивач самостійно сплатив такі суми і з таким призначенням платежу:

за платіжним дорученням № 492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень призначення платежу: “спецводокористування за І і ІІ квартали 2008 року”;

за платіжним дорученням №120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №121 від 09.06.2008 року на суму 1792,49 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №121 від 11.06.2008 року на суму 1634,92 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року”;

за платіжним дорученням №937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень призначення платежу “сбір за спеціальне водокористування згідно із рішенням Госп. суду АРК від 18.06.2008 року за І півріччя 2008 року”.

Крім того, в погашення боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за ІІ квартал 2004 року відповідач направив кошти, вилучені з каси підприємства, за актами:

від 30.05.2008 року №144 - 2000,00 гривень,

від 02.06.2008 року №145 –2000,00 гривень,

від 03.06.2008 року №147 –2000,00 гривень,

від 04.06.2008 року №148 –2040,00 гривень,

від 05.06.2008 року №151 - 2020,00 гривень,

від 06.06.2008 року №152 –2020,00 гривень,

від 09.06.2008 року №153 –2020,00 гривень,

від 10.06.2008 року №154 –2020,00 гривень,

від 26.06.2008 року №157 –2020,00 гривень,

від 27.06.2008 року №159 –2020,00 гривень,

від 01.07.2008 року №160 –2020,00 гривень,

від 02.07.2008 року №162 –2020,00 гривень,

від 03.07.2008 року №163 –2020,00 гривень,

від 04.07.2008 року №164 –2020,00 гривень,

від 07.07.2008 року №165 –2020,00 гривень,

від 08.07.2008 року №166 –2020,00 гривень,

від 09.07.2008 року №167 –2020,00 гривень,

від 10.07.2008 року №168 –2020,00 гривень,

від 11.07.2008 року №169 –2020,00 гривень,

від 15.07.2008 року №171 –2020,00 гривень,

від 16.07.2008 року №172 –2020,00 гривень,

від 17.07.2008 року №173 – 2020,00 гривень,

від 18.07.2008 року №174 –2020,00 гривень,

від 21.07.2008 року №175 –2020,00 гривень,

від 22.07.2008 року №176 – 2020,00 гривень,

від 23.07.2008 року №177 –2020,00 гривень,

від 24.07.2008 року №179 –2020,00 гривень,

від 25.07.2008 року №180 –2020,00 гривень,

від 28.07.2008 року №181 –2020,00 гривень,

від 29.07.2008 року №182 –2020,00 гривень,

від 01.08.2008 року №184 –1181,70 гривень,

від 04.08.2008 року №185 –2020,00 гривень,

від 05.08.2008 року №186 –2020,00 гривень,

від 06.08.2008 року №186 –2020,00 гривень,

від 07.08.2008 року №187 –2020,00 гривень,

від 08.08.2008 року №188 –2020,00 гривень,

від 11.08.2008 року №189 –2020,00 гривень,

від 12.08.2008 року №190 –2020,00 гривень,

від 13.08.2008 року №191 –2020,00 гривень,

від 14.08.2008 року №192 –2020,00 гривень,

від 15.08.2008 року №193 –2020,00 гривень,

від 18.08.2008 року №194 –2020,00 гривень,

від 20.08.2008 року №195 –2020,00 гривень,

від 22.08.2008 року №198 –2020,00 гривень,

від 26.08. 2008 року №199 –2020,00 гривень,

від 27.08.2008 року №200 –2020,00 гривень,

від 29.08.2008 року №202 –2020,00 гривень (а.с. 224-250, т. 1, а.с. 1-68, т. 2).

За даними акту перевірки і картки особового рахунку позивача вказані суми направлені на погашення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за ІІ квартал 2004 року.

Співставлення даних про дати погашення податкового боргу позивачем, вказаних в акті перевірки, і наданих позивачем платіжних, розрахункових та інших документів про перерахування коштів, дозволяє суду дійти таких висновків:

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень та за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 30.05.2008 року №144 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 26022,04 гривень;

з коштів перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 02.06.2008 року №145 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 1948,37 гривень;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 грн. та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 03.06.2008 року №147 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 5306,52 гривень;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 грн. та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 04.06.2008 року №148 (2040,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 2579,86 гривень;

05.06.2008 року на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 7101,22 гривень; позивачем надано копію платіжного доручення № 121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень та акт про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 05.06.2008 року №147 (2020,00 гривень), документів стосовно сплати решти суми (1845,76 гривень) позивач не надав;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 06.06.2008 року №152 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 4748,51 гривень;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 09.06.2008 року на суму 3712,82 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 09.06.2008 року №153 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 3712,82 гривень;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 10.06.2008 року №154 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 2775,53 гривень;

з коштів сплачених за платіжним дорученням № 937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 29.08.2008 року №202 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 52614,31 гривень.

Решта коштів спрямована відповідачем на погашення боргу по збору за спеціальне використання водних ресурсів за ІІ квартал 2008 року у межах сум, вилучених з каси підприємства.

Водночас відсутні розрахункові та інші документи про погашення боргу за 11.06.2008 року (позивачем надано лише платіжне доручення №121 від 11.06.2008 року на суму 1634,92 гривень призначення платежу «сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року», а згідно із даними акту перевірки на погашення боргу у цей день перераховано 5508,13 гривень), а також за 14.07.2008 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1922,23 гривень); за 30.07.2008 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1911,69 гривень); за 31.07.2008 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1910,81 гривень); за 19.08.2009 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1899,68 гривень); за 21.08.2008 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1905,67 гривень); за 28.08.2008 року (за даними акту перевірки погашено зобов’язання у розмірі 1902,36 гривень).

Таким чином, в порядку ч. 4 ст. 70 КАС України позивачем не надано будь-яких доказів того, що він своєчасно сплатив узгоджену суму податкових зобов’язань в сумі 17171,41 гривень, а також не надано платіжних доручень, дати та суми по яким зазначені в акті перевірки, в яких було б вказано інше призначення платежу - тобто сплата податкових зобов'язань за інші податкові (звітні) періоди.

Враховуючі, що відповідно до вимог ч.2, 4 та 5 ст.11, ч.4 ст.70 та ч.1 ст.71 КАС України позивачем не надано доказів неправомірності та необґрунтованості висновків акту перевірки, не заявлено про їх знаходження у третіх осіб та не заявлено клопотання про їх витребування судом та залучення до матеріалів справи, а також на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2009 року позивачем під час розгляду справи не надані докази своєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов’язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал в сумі 17171,41 гривень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8585,71 гривень (17171,41 грн. х 50%).

Судом також долучено до матеріалів справи копії листів позивача, в яких він просить усі кошти, вилучені з каси відповідно до вищезазначених актів, направити на погашення податкового зобов’язання за спеціальне водовикористання за І півріччя 2008 року.

У зв’язку із цим суд зазначає, що законом не передбачено права платника податку визначати напрямок сплати коштів, які вилучаються податковим органом при здійсненні заходів з погашення податкового боргу, тому доводи позивача про протиправність дій податкового органу щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу у цій частині суд відхиляє.

Що стосується платіжних доручень №120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 гривень, №120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 гривень, №121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень, №121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень, №121 від 09.06.2008 року на суму 1792,49 гривень, №121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень, №121 від 11.06.2008 року на суму 1634,92 гривень, суд вважає їх такими, що не містять в призначенні платежу чіткого визначення податкового періоду, на погашення податкового зобов’язання за який позивач спрямовує сплачені кошти. Тож направлення таких коштів відповідачем на погашення податкового боргу за календарною черговістю його виникнення не суперечить повноваженням податкового органу відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181.

Призначення платежу із зазначенням конкретного податкового періоду міститься лише в платіжних дорученнях № 492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень (призначення платежу: «спецводокористування за І і ІІ квартали 2008 року») та №937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень (призначення платежу «сбір за спеціальне водокористування згідно із рішенням Госп. суду АРК від 18.06.2008 року за І півріччя 2008 року»).

З коштів, сплачених за цими документами податковий орган зарахував у погашення податкового боргу за ІІ квартал 2004 року:

30.05.2008 року - 24022,04 гривень (всього зараховано 26022,04 гривень; 2000,00 гривень зараховані за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 30.05.2008 року №144);

29.08.2009 року – 50594,00 гривень (всього зараховано 52614,31 гривень; 2020,00 гривень перераховано за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 29.08.2008 року №202).

У зв'язку із цим суд зазначає наступне. Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що п. 7.7 ст. 7 Закону N 2181 не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 року у справі №09/223 за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії податкового органу щодо зарахування сплачених позивачем коштів у сумі 74616,04 гривень за платіжними дорученнями № 492 від 30.05.2008 року та №937 від 29.08.2008 року на погашення податкового боргу платника податку зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року, тож застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні сум штрафних (фінансових) санкцій на суму 37308,02 гривень (74616,04 грн. х 50%) слід визнати безпідставним.

Враховуючи також висновок суду про протиправність застосування санкцій на суму 2000,00 гривень у зв’язку із спрямування податковим органом сплачених позивачем коштів на погашення тієї частини податкового зобов’язання, яка вже була погашена платником податку згідно із платіжними дорученнями №860 від 24.05.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1078 від 25.06.2004 року на суму 2000,00 гривень суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми податного зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 39308,02 гривень.

Стосовно решти частини санкцій, суд не встановив порушень відповідачем закону при їх застосуванні, тому підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині відсутні.

Приймаючи до уваги, що позивачем заявлено вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним і скасування, як це передбачено КАС України стосовно правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ст. 11 КАС України, виходить за межі позовних вимог у цій частині.

Оскільки судом частково задоволено позовні вимоги, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до вимог нематеріального характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 30.03.2010 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 02.04.2010 року.

Керуючись статтями 11, 94, 162-164, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 25.09.2008 року №002241503/0 в частині визначення Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (ідентифікаційний код 19195199) суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 39308,02 гривень.

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" судові витрати по сплати судового збору у розмірі 03 (три) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.