Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1041/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивачів: не прибули;
прокурор Тарасюк В.С. - посвідчення №071188 від 01.03.23;
від відповідача: не прибув;
від третьої особи на стороні позивача: Єлісєєв В.А. - ордер серія АМ №1149490 від 23.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Виконувача обов`язків керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
1) Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області
2) Житомирської обласної ради
до 1) Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники";
2) Головного управління ДПС в Житомирській області,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Дочірнє підприємство "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, речових прав та обтяжень
Процесуальні дії у справі.
Виконувач обов`язків керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області та Житомирської обласної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з вимогами:
- витребувати з незаконного володіння Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" на користь Житомирської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 в межах та конфігурації її накладення площею 9,5194 га на землі лісогосподарського призначення, а саме на виділ 34 кварталу 6 Сербівського лісництва Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, відповідно до схеми земельної ділянки та каталогу координат, наданих сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_1
- витребувати з незаконного володіння Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" на користь Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 51,7272 га за виключенням частини в межах та конфігурації її накладення площею 9,5194 га на землі лісогосподарського призначення, а саме на виділ 34 кварталу 6 Сербівського лісництва Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, відповідно до схеми земельної ділянки та каталогу координат, наданих сертифікованим інженером-геодезистом Розубаєвою М.М.
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав та обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га припинивши право приватної власності приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" та обтяження від 19.07.2024 номер 55947397 у виді податкової застави, зареєстровані на вказану земельну ділянку.
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га.
Ухвалою від 13.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.09.2025. Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Дочірнє підприємство "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради.
Ухвалою суду від 09.10.2025 р. суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.12.2025.
26.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшли додаткові пояснення у справі щодо обраного способу захисту.
01.12.2025 на адресу суду від прокурора надійшла заява №54-84-5185вих.25 від 24.11.2025 про зміну предмету позову, у якій прокурор конкретизував фізичні межі, координати та конфігурацію земельних ділянок, які є предметом розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.12.2025 суд прийняв до розгляду заяву прокурора від №54-84-51850вих-25 від 24.11.2025 про зміну предмету позову, продовжив строк підготовчого провадження на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та відклав підготовче засідання на 20.01.2026.
16.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву
23.12.2025 через систему "Електронний суд" від Звягельської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 20.01.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1041/25 до судового розгляду по суті на 24.02.2026.
Ухвалою від 24.02.2026 суд відклав розгляд справи на 19.03.2026.
16.03.2026 через систему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника третьої особи на стороні позивачів.
Ухвалою від 19.03.2026 суд відклав розгляд справи на 14.04.2026.
У судовому засіданні 14.04.2026 прокурор підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник третьої особи позов прокурора підтримав.
Представники позивачів та відповідачів в судове засідання 14.04.2026 не прибули, уповноважених представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені вчасно, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представників сторін своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи для забезпечення явки останніх в судове засідання та реалізації ним права на судовий захист.
З огляду на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представників сторін, які належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останніх.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га, до моменту формування та державної реєстрації права приватної власності за ПСП "Березники", перебувала у власності Житомирської обласної ради та постійному користуванні дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (землі лісового фонду площею 9,5194 га (площа накладання), а частково - у власності Ємільчинської селищної ради (сільськогосподарські угіддя площею 51,7272 га ). В порушення вимог земельного та лісового законодавства вказана земельна ділянка зареєстрована на праві приватної власності за ПСП "Березники", поза волею власників - Житомирської обласної ради та Ємільчинської селищної ради.
Відповідач-1 (ПСП "Березники") правом подання письмового відзиву на позовну заяву відповідно до ст.165 ГПК України не скористався.
Відповідач-2 (Головне управління ДПС в Житомирській області) у відзиві на позовну заяву пояснило, що оскільки ПСП "Березники" податкові зобов`язання не були виконані, відсутні підстави для відкликання спірної податкової вимоги та скасування податкової застави (а.с. т. 3, а.с. 36-40).
Висновки щодо обґрунтувань підстав звернення прокуратури з позовом у справі.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Передумовою участі органів та осіб у господарському процесі є набуття ними процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).
Отже, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).
У позовній заяві прокурор вказав, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га, до моменту формування та державної реєстрації права приватної власності за ПСП "Березники", перебувала у власності Житомирської обласної ради та постійному користуванні дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (землі лісового фонду площею 9,5194 га (площа накладання), а частково - у власності Ємільчинської селищної ради (сільськогосподарські угіддя площею 51,7272 га ).
Листами від 08.07.2025 та від 18.07.2025 Звягельська окружна прокуратура повідомила Житомирську обласну раду та Ємільчинську селищну раду про виявлений факт неправомірного набуття права власності ПСП "Березники" на земельні ділянки та наявність підстав для вжиття радами заходів до поновлення інтересів територіальної громади (а.с. т. 2. а.с. 42-62).
У зв`язку з невжиттям Житомирською обласною радою та Ємільчинською селищною радою відповідних дій, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Обставини спірних правовідносин. Норми права, застосовані судом. Висновки суду щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Рішенням Березниківської сільської ради від 16.09.1995 передано у колективну власність Приватно-колективному сільськогосподарському підприємству "Березники" земельні ділянки для сільськогосподарського використання загальною площею 3 028,1 га, у тому числі - 385,9 га земель загального користування (т.1, а.с.59).
На підставі вказаного рішення ПКСГП "Березники" отримало державний акт на право колективної власності на землю від 27.12.1995 серії ЖТ №14-04.0012 площею 3028,1 га, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 27.12.1995 за №12 (т.1, а.с.60-64).
06.03.2000 Ємільчинська районна державна адміністрація зареєструвала Приватне сільськогосподарське підприємство "Березники", а також затвердила статут вказаного підприємства (т. 2, а.с. 70-81).
У реєстраційній справі Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" міститься виписка із протоколу загальних зборів Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Березники" №1 від 15.01.2000 (за участю 98 членів підприємства), згідно з яким вирішено провести ліквідацію Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Березники" шляхом реструктуризації і перейменувати у приватне підприємство "Березники" з 15.01.2000; обрано лідера підприємства.
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 19.04.2004 №130 надано дозвіл науково-впроваджувальній фірмі "Нові технології" на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), зокрема ПКСП "Березники" з кількістю осіб, які набули право на земельну частку (пай) 439 чоловік (т.1, а.с.69).
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 29.09.2004 №307 "Про внесення змін до розпорядженням районної державної адміністрації від 19.04.2004 №130 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)" внесено зміни до кількості осіб, які набули право на земельну частку (пай), а саме: замість 439 читати 441 (т.1, а.с.43).
Згідно з актом обстеження земельних угідь реформованого ПКСП "Березники" констатовано, що земельні ділянки загальною площею 1124,62 га переводяться до земель запасу (т.1, а.с.76,77).
Рішенням Березниківської сільської ради від 20.01.2005 погоджено акт обстеження земель колективної власності реформованого ПКСП "Березники", список власників колишнього ПКСП "Березники" в кількості 441 чоловік, а також погоджено передачу загальною площею 1124,62 га земель до запасу сільської ради як непридатні для сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.82).
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 24.01.2005 №25 затверджено акт обстеження земель колективної власності реформованого ПКСП "Березники", яким передбачено площу сільськогосподарських угідь 1483,21 га, що підлягає розпаюванню, в тому числі: рілля - 1141,41 га, сіножаті - 251,92 га, пасовища - 89,88 га. Водночас припинено право колективної власності реформованому ПКСП "Березники" земельними ділянками загальною площею 1124,62 га, які передано до земель запасу Березниківської сільської ради як непридатні для сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.83).
У пояснювальній записці, яка міститься у технічній документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам власникам сертифікатів на земельну ділянку (пай) із земель колишньої колективної власності реформованого ПКСП "Березники" 2006 року, зазначено, що згідно з схемою поділу земель колективної власності ПКСП "Березники" загальна площа сільськогосподарських угідь становить 2 642,20 га, у тому числі: рілля - 1413,40 га; сіножаті - 804,30 га, пасовища - 424,50 га. За актом обстеження земельних угідь даного господарства рекомендовано вилучити з розпаювання угіддя на загальній площі 1124,62 га: ріллі - 247,35 га, сіножатей - 542,65 га, пасовищ - 334,62 га як такі, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві, і перевести їх до земель запасу. Ділянки ріллі площею 34,37 га - раніше надані паї: рілля -24,64 га, сіножаті - 9,73 га. Крім того, вилучена з сільськогосподарських угідь площа 3,27 га під проектування під`їзних шляхів: з ріллі - 2,64 га; з сіножатей - 0,21 га; з пасовищ - 0,42га.
До розрахунку при розробці проекту землеустрою прийняті такі площі: рілля - 1413,40 га - 24,64 га (р.н.) - 247,35 га - 2,64 га = 1138,77 га; сіножаті - 804,30 га -9,73 га (р н.) - 0,21 га = 251,71 га; пасовища - 424,50 га -334, 62 га -0,42 га = 89,46 га.
Всього площа сільськогосподарських угідь, що підлягає розпаюванню, становить 1479,94 га (т.1, а.с.67-68).
Протоколом зборів власників сертифікатів на земельні частки (паї) реформованого ПКСП "Березники" Березниківської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області від 22.02.2005 вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого ПКСП "Березники" Березниківської сільської ради, яким передбачено площу сільськогосподарських угідь, що підлягає розпаюванню, 1479,94 га, з них: рілля - 1138,77 га; сіножаті - 251,71га; пасовища - 89,46 га; запроектовані під`їзні дороги на площі - 3,27 га. Кількість громадян, що мають право на земельну частку (пай) становить 441 чоловік (т.1, а.с.115).
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 22.02.2005 №57 погоджено проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) реформованого ПКСГП "Березники", яким передбачено площу, що підлягає розпаюванню, 1483,21 га. Передано під запроектовані під`їзні дороги - 3,27 га. Розподілено між паєвласниками 1479,94 га, з них: рілля - 1138,77 га, сіножаті - 251,71 га, пасовища - 89,46 га. Кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) - 441 чоловік (т.1, а.с.100).
Пунктом 2 цього розпорядження припинено право колективної власності земельними ділянками загальною площею 1127,89 га (1124,62 га (малопродуктивні землі, згідно з розпорядженням від 24.01.2005 №25) + 3,27 га (під`їзні дороги), які передано до земель запасу сільської ради.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII (тут і надалі в редакції від 22.06.1993, чинній на час видачі КСП "Березники" державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ №14-04.0012 від 27.12.1995), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.5 Земельного кодексу України земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Згідно з ч.1 ст.60 Земельного кодексу України колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (тут і надалі в редакції від 21.01.1994, чинній на час видачі КСП "Березники" державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ №14-04.0012 від 27.12.1995) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Положення частин 2, 3 статті 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України
Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства (ч.4 ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").
З огляду на викладені норми права, можна дійти висновку, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №906/987/21.
Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ №720/95), сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств підлягають паюванню.
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу №720/95).
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу №720/95).
За вказаного, паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
Як передбачено ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції від 05.06.2003) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").
Згідно з ч.4 ст.7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку; землі під полезахисними лісовими смугами; землі під водними об`єктами; землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності; землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення.
У ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема:
- забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних борів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;
- сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань;
- запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.
Отже, землі колишнього ПКСГП "Березники" підлягли розпаюванню між його членами та могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Як було зазначено вище, 01.01.2019 набрав чинності Закон України №2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Цим пунктом передбачено, що з дня набрання чинності вказаним законом землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього Закону переходять до комунальної власності.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній від 01.01.2019), нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Згідно зі ст.37 Цивільного кодексу УРСР у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Відповідно до ч.1, 4, 7 ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні" у редакції, чинній до 01 січня 2004 року, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (ч.1, 6 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").
Верховний Суд у пункті 6.19 постанови від 19.07.2023 у справі №906/987/21 виснував, що відповідно до статті 37 ЦК УРСР, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 викладений висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, законодавством не передбачено; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316-319 Цивільного кодексу України (подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 р. у справі № 924/250/19).
Правові висновки Верховного Суду враховуються судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.4 ст. 236 ГПК України.
Прокурор надав суду виписку з протоколу загальних зборів Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Березники" №1 від 15.01.2000, яка міститься у реєстраційній справі Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники", якою підтверджено про рішення зборів провести ліквідацію Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Березники" шляхом реструктуризації і перейменувати у приватне підприємство "Березники" з 15.01.2000; обрати лідером підприємства ОСОБА_2 . Виписка з протоколу підписана головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_3 (т.2, а.с.67-69)
За змістом вказаної виписки вбачається присутність на зборах 98 осіб .
Пунктом 1.1 статуту Приватно сільськогосподарського підприємства "Березники" у редакції 2000 року передбачено, що вказане підприємство засноване за рішенням засновника, створене на базі власних землі та майна засновника та орендованих майна та землі в громадян України для виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва (т.1, а.с.70-81)
У п.2.1, 2.2 статуту ПСП "Березники" зазначено, що засновником Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" є громадянин України ОСОБА_2 . Засновник одноосібно здійснює право власності на майно та інші активи підприємства, у тому числі через призначених осіб.
Пунктом 4.4 вказаного статуту передбачено, що Підприємство є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Березники" Ємільчинського району Житомирської області.
У п.9.1 статуту ПСП "Березники" (нова редакція, затверджена зборами власників ПСП "Березники", протоколом 1/21 від 01.10.2021) визначено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Березники" є правонаступником основних і оборотних фондів та майнових прав ПКСГП "Березники". Підприємство у процесі своєї діяльності та відповідно до чинного законодавства України використовує земельні ділянки ПКСГП "Березники". Документи на право користування землею є державні акти, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно, договори оренди землі, зареєстровані в установленому законом порядку та невитребувані земельні частки паї, які увійшли до складу земельної ділянки підприємства. Підприємство набуває прав на землі колективної власності ПКСГП "Березники" у порядку правонаступництва і відповідно до статей 17, 22, 23 Земельного кодексу України (т.2, а.с. 1-12).
Суд звертає увагу, що навіть при наявності записів в статуті ПСП "Березники" про те, що вказане підприємство є правонаступником ПКСГП "Березники" також не може вважатись законною підставою для виникнення правонаступництва та не може бути підставою для реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку, що була частиною земель, які згідно державного акту належали на праві колективної власності на землю членам ПКСГП "Березники".
Статут підприємства є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою для правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.
Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19.
Відповідно до наявних у справі статутів, засновником (учасником) ПСП "Березники" є одна особа, у той час, коли, згідно з протоколу зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Березники", членами КСП була 441 особа.
Суд зазначає, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП "Березники" шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП "Березники" автоматично повинні були стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.
Щодо факту єдності ідентифікаційного коду підприємств суд зазначає наступне.
Ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правонаступником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правонаступником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що перетворення ПКСГП "Березники" у ПСП "Березники" не відбулося, оскільки склад засновників (учасникiв) вказаних суб`єктів не співпадає, члени колективного сільськогосподарського підприємства не стали автоматично членами приватного підприємства.
Отже, ПСП "Березники" є новоствореною юридичною особою.
Водночас у реєстраційній справі немає протоколу Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства "Березники", в якому учасники КСП зафіксували, що ПСП "Березники" є правонаступником ПКСГП "Березники", а також відсутні відповідні акти та баланси, на підставі яких перейшли усі майнові права та обов`язки КСП до ПСП у разі злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення підприємства до новоствореного підприємства.
Отже, матеріали справи не містять будь-яких належних і допустимих доказів щодо обставин передачі відповідачу спірного майна, а також будь-яких відомостей про власні землі засновника та підстави їх набуття.
Враховуючи викладене, немає підстав вважати, що після розпаювання земель ПСП "Березники" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуло ПКСГП "Березники" за державним актом на право колективної власності на землю серії ЖТ № 14-04.0012 від 27.12.1995.
Суд звертає увагу і на те, що у п.7.2 статуту ПСП "Березники" (в редакції 2020 року) зазначено, що засновник передав підприємству земельні угіддя на умовах безстрокового платного користування, а члени КСП свої земельні паї - на умовах оренди.
Тобто, при створені ПСП "Березники" було визначено, що воно користується саме земельними паями своїх учасників та орендованими землями, а не землями котрі перебували у власності ПКСГП "Березники".
При цьому, реєстрація за ПСП "Березники" приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена нормами законодавства. Також не передбачено реєстрацію приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що підтверджує неправомірність вчинення відповідачем зазначених дій.
Суд зауважує, що факт реєстрації приватної власності спірної земельної ділянки свідчить про незаконне набуття такого права, та, відповідно, про незаконне позбавлення Ємільчинської територіальної громади (утвореної шляхом об`єднання, зокрема Березниківської сільської ради) права володіння щодо такої земельної ділянки з урахуванням норм ст.7 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" та ст.21 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Враховуючи, що ПСП "Березники" не могло набути право власності на землі ПКСГП "Березники", які належали йому на підставі державного акту на право колективної власності на землю, у зв`язку з чим реєстрація права власності за ПСП "Березники" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірної земельної ділянки з володіння Березниківської сільської ради, правонаступником якої є Ємільчинська селищна рада, поза її волею.
Оскільки спірна земельна ділянка, до моменту формування та державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га була частково сформована за рахунок земельної ділянки лісового фонду площею 9,5194 га (площа накладання), та перебувала у власності Житомирської обласної ради та постійному користуванні дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно положень ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Статтею 8 Лісового кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачено ст.122 ЗК України. Так, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб (ч.2).
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).
Відповідно до ст.47 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.
Суд встановив, що рішенням від 24.12.2005 Березниківська сільська рада погодила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж землекористування з виготовленням державних актів на право постійного користування землями лісового фонду ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" на території Березниківської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 2983,0235 га (т. 1 а.с. 174).
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 24.02.2006 № 59 ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" передано землі загальною площею 6392,4479 га із земель державної власності (земель запасу сільських рад) згідно додатку, зокрема 1156,0235 га на території Березниківської сільської ради (т. 2 а.с. 32).
Розпорядженням голови Ємільчинської районної державної адміністрації від 24.02.2006 № 60 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж землекористування з виготовленням державних актів на право постійного користування землями лісового фонду ДП "Ємільчинський лісгосп АПК", посвідчено право постійного користування землями ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" на земельні ділянки лісового фонду загальною площею 16490,9116 га, з яких 2983,0235 га на території Березниківської сільської ради за межами населених пунктів (т. 1 а.с. 200).
На підставі вказаного розпорядження ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" отримало, у тому числі, держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 078516 на земельні ділянки №№ 4-10 для ведення лісового господарства загальною площею 301,8991 га (т. 1, а.с. 65).
Враховуючи, що Держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 078516, виданий ДП "Ємільчинський лісгосп АПК", підтверджував право постійного користування більше ніж однією земельною ділянкою, такий правовстановлюючий документ не був зареєстрований.
Разом із цим, підприємство має право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення в силу п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.
Ведення лісовпорядкування на спірній земельній ділянці підтверджується матеріалами лісовпорядкування.
Так, відповідно до плану лісонасаджень ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" Сербівське лісництво від 2007 року земельна ділянка площею 9,5 га, розташована на території Березниківської сільської ради входила до кварталу 6 виділу 25 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" (т. 1, а.с. 227-230).
Згідно з планом лісонасаджень ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" Сербівське лісництво від 2016 року вказана земельна ділянка площею 9,5 га, розташована на території Березниківської сільської ради увійшла до кварталу 6 виділу 34 Сербівського лісництва ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» (місцерозташування, площа та конфігурація ділянки аналогічна плану лісонасаджень 2007 року).
З таксаційних описів проектів організації та розвитку лісового господарства ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" (Сербівське лісництво) як від 2008 року так і від 2017 року вбачається, що вказаній земельній ділянці зростає ліс віком 15 (станом на 2008 рік) та 21 рік відповідно (станом на 2017 рік).
У свою чергу, на замовлення ДП "Ємільчинський лісгосп АПК", на підставі розпоряджень голови Ємільчинської РДА від 14.10.2004 № 321, від 24.02.2006 № 60, від 30.08.2017 № 214, виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" загальною площею 2608,5334 га, на території Ємільчинської селищної ради (Березниківський старостинський округ) Новоград-Волинського району Житомирської області (за межами населених пунктів) (т. 1, а.с. 194-198).
За результатами виготовлення зазначеної землевпорядної документації встановлено межі, у тому числі й земельної ділянки лісового фонду площею 9,5376 га (квартал 6 виділ 34 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК").
Проте, під час реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором прийнято рішення від 28.12.2021 № РВ-1202298142021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (т. 1, а.с. 212-213).
Підставою для такої відмови став перетин земельної ділянки лісового фонду площею 9,5376 га з земельною ділянкою з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335. Площа перетину склала 99,8097 %.
Встановлено, що на замовлення ПСП "Березники" у 2021 році ТОВ "Інформаційно довідкове бюро "Реформування земельних відносин" виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ємільчинської селищної територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області (м. Київ-2021) на підставі якої сформовано (присвоєно кадастровий номер та визначено площу), у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га (т. 1, а.с. 120-126).
У подальшому, державним реєстратором Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області 19.12.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ПСП "Березники" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га. Підставами для державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ПСП "Березники" стали протокол від 12.07.2022 № 1/22 зборів власників ПСП "Березники" та протокол від 21.07.2022 № 2/22 зборів власників ПСП "Березники", державний акт на право колективної власності на землю серії ЖТ № 14-04.0012 від 27.12.1995 (т. 1, а.с. 249-250).
На запит прокурора сертифікованим інженером-геодезистом Розубаєвою М.М. здійснено накладення меж земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ПСП "Березники" з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га на межі земельної ділянки лісового фонду, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" (квартал 6 виділ 34 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК"). При цьому, під час виготовлення схеми накладання земельних ділянок інженером-геодезистом використовувались дані Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" загальною площею 2608,5334 га, на території Ємільчинської селищної ради (Березниківський старостинський округ) Новоград-Волинського району Житомирської області (за межами населених пунктів) та Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ємільчинської селищної територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області (м. Київ-2021), а саме каталоги координат кутів зовнішніх меж землекористування, координати поворотних точок земельних ділянок т. 1, а.с. 241-248).
Наданим викопіюванням підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 та частково сформована за рахунок земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 9,5376 га (квартал 6 виділ 34 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК"), площа перетину яких становить 9,5194 га.
Однак, реєстрація права приватної власності ПСП "Березники" на спірну земельну ділянку порушила право комунальної власності Житомирської обласної ради в частині землі лісогосподарського призначення площею 9,5194 га та право комунальної власності Ємільчинської селищної ради на решті сільськогосподаської землі площею 51,7272 га, з яких сформовано спірну ділянку.
З витягу з картографічної бази даних матеріалів лісовпорядкування з нанесеними межами кварталу 6 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2016 року та межами їх таксаційних виділів і межами земельної ділянки з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335, виготовленого ВО «Укрдержліспроект» вбачається, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га частково сформована за рахунок кварталу 6 виділу 34 Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" (т. 2, а.с. 247-248).
Обставини щодо наявності лісових насаджень на спірній земельній ділянці підтверджується також актом обстеження від 22.07.2025, складеними комісією у складі головного лісничого, інженера з охорони та захисту лісу ДП "Ємільчинський лісгосп АПК» та лісничого Сербівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК". Зокрема, при обстеженні лісових ділянок у виділі 34 кварталу 6 Сербівського лісництва загальною площею 9,5 га, встановлено наявність лісових насаджень, а саме захисні ліси віком 29 років, що додатково підтверджується фотознімками, доданими до вказаних актів обстеження (т. 1, а.с. 235-240).
З викладеного вбачається, що земельна ділянка 1821780600:03:000:0335 частково сформована за рахунок земель лісового фонду і, відповідно до вимог Земельного та Лісового кодексів України та Порядку ведення Державного земельного кадастру, не могла бути віднесена до земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, інвентаризація та подальша реєстрація земельної ділянки 1821780600:03:000:0335 як землі сільськогосподарського призначення комунальної власності, була проведена з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до норм статті 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №910/8298/21, від 25.07.2023 у справі №914/106/22.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 та постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №910/9990/21, від 30.08.2023 у справі №909/171/21, від 30.11.2022 р. у справі №906/779/21, у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 915/690/19, від 09.02.2023 у справі № 904/4140/21, від 21.03.2023 у справі №925/1288/20, від 25.07.2023 у справі № 917/1058/22.
Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га, зареєстрована на праві приватної власності за ПСП "Березники" в порушення вимог земельного та лісового законодавства вибула з власності Ємільчинської селищної ради (в частині площі сільськогосподарських угідь 51,7272 га) та Житомирської обласної ради (в частині земель лісогосподарського призначення площею 9,5194 га) поза їх волею, позов прокурора в частині витребування вказаних земельних ділянок підлягає задоволенню.
Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації всіх речових прав на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр".
Частиною 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Оскільки суд встановив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області порушено положення законодавства при затвердженні документації з інвентаризації земель та реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466га, як землі сільськогосподарського призначення, а також те, що вищевказана земельна ділянка накладається на землі лісового фонду, що перебувають в постійному користуванні ДП "Ємільчинський лісгосп АПК", державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га в Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню.
Одночасно підлягає скасуванню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га, припинивши право приватної власності приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" (11233, с. Березники, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 03745781) та обтяження від 19.07.2024 номер 55947397 у виді податкової застави, зареєстровані на вказану земельну ділянку.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури у розмірі 18801,49грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Витребувати з незаконного володіння приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" (11233, с. Березники, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 03745781) на користь Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 1, код ЄДРПОУ 13576948) земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 в межах, координатах та конфігурації її накладення площею 9,5194 га на землі лісогосподарського призначення, а саме на виділ 34 кварталу 6 Сербівського лісництва Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради, відповідно до схеми земельної ділянки та каталогу координат, наданих сертифікованим інженером-геодезистом Розубаєвою М.М., а саме:
Номер точкиВнутрішній кутДирекційний кутВідстань (м)Координати в метрах XУ1172°55 48"306°26'39"69.8075 631 448.2923 161 109.9052179°59'35"306°27'04"119.8215 631 489.7603 161 053.7503074°31'32"051°55'31"158.9295 631 560.9503 160 957.3704146°42'36"085°12'55"164.6045 631 658.9603 161 082.4805164°11'21"10*0*34"97.3575 631 672.6903 161 246.5106135°17'09"145°44'25"119.1065 631 654.0703 161 342.0707179°59'54"145°44'31"131.2265 631 555.6303 161 409.1208064°51'05"260°53,26"80.3435 631 447.1703 161 482.9909194°50'44"246°02'42"145.4375 631 434.4503 161 403.66010135°57'13"290°05'30"121.2535 631 375.4003 161 270.75011093°01'56"017°03'34"4.2815 631 417.0533 161 156.87612257°41'07"299°22'27"55.3425 631 421.1463 161 158.1321 5 631 448.2923 161 109.905 1800°00'00" 1 267.506
периметр землекористування - 1267,5100 м, площа землекористування - 9,5194 га.
3. Витребувати з незаконного володіння приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" (11233, с. Березники, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 03745781) на користь Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області (11201, вул. Соборна, 18А, сел. Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04347605) земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 51,7272 га за виключенням частини земельної ділянки в межах, координатах та конфігурації її накладення площею 9,5194 га на землі лісогосподарського призначення, а саме на виділ 34 кварталу 6 Сербівського лісництва Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, відповідно до схеми земельної ділянки та каталогу координат, наданих сертифікованим інженером- геодезистом Розубаєвою М.М., а саме:
Номер точкиВнутрішній кутДирекційний кутВідстань (м)Координати в метрах XY1172°55'48"306°26'39"69.8075 631 448.2923 161 109.9052179°59'35"306°27'04"119.8215 631 489.7603 161 053.7503074°31'32"051°55'31"158.9295 631 560.9503 160 957.3704146°42'36"085°12'55"164.6045 631 658.9603 161 082.4805164°11'21"10*0*34"97.3575 631 672.6903 161 246.5106135°17'09"145°44'25"119.1065 631 654.0703 161 342.0707179°59'54"145°44'31"131.2265 631 555.6303 161 409.1208064°51'05"260°53'26"80.3435 631 447.1703 161 482.9909194°50'44"246°02'42"145.4375 631 434.4503 161 403.66010135°57'13"290°05'30"121.2535 631 375.4003 161 270.75011093°01'56"017°03'34"4.2815 631 417.0533 161 156.87612257°41'07"299°22'27"55.3425 631 421.1463 161 158.1321 5 631 448.2923 161 109.905 1800°00'00" 1 267.506
периметр землекористування - 1267,5100 м, площа землекористування - 9,5194 га.
4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав та обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2672442518080), припинивши право приватної власності приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" (11233, с. Березники, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 03745781) та обтяження від 19.07.2024 номер 55947397 у виді податкової застави, зареєстровані на вказану земельну ділянку.
5. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1821780600:03:000:0335 площею 61,2466 га.
6. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Березники" (11233, с. Березники, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 03745781) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. С. Ріхтера, 11, ЄДРПОУ 02909950):
- 18801,49 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 24.04.26
Суддя Давидюк В.К.
Відправити сторонам - через електронний кабінет.
Судове рішення № 135958756, Господарський суд Житомирської області було прийнято 14.04.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/1041/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: