Рішення № 135956786, 23.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №204/10193/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнія Н.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Сенс Банк»

(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

ЄДРПОУ: 23494714; e-mail: smartlex.sensbank@gmail.com),

в особі представника адвоката Цимбала Вадима Ігоровича,

(04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7;

РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи:

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до Чечелівського районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 133090 грн 77 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 11047 грн 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». 04.09.2021 ОСОБА_1 через інтернет сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено) на сайті банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та публічно доступною). 04.09.2021 року між банком та відповідачем було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», за наступними умовами: максимальний ліміт кредиту (кредитної лінії) - 200000 грн; сума встановленої кредитної лінії - 78900 грн; процентна ставка - 35,99 % за користування кредитною лінією для торгових операції та/або зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатора позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристику запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. Банк виконав взяті на себе зобов`язання, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активувала та активно користувалась кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Однак, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим загальна заборгованість за угодою становить 133090 грн 77 коп., з яких: прострочене тіло кредиту - 85590 грн 32 коп.; відсотки за користування кредитом - 47500 грн 45 коп.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі.

Представником відповідача адвокатом Зачепіло З.Я. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими. Зокрема, представник вказує, що надані позивачем письмові докази не свідчать та не містять підтвердження того, що на момент отримання відповідачем кредитних коштів укладений кредитний договір містив умови щодо сплати заборгованості за простроченим тілом кредиту, у зазначених банком розмірах і порядку нарахування. Також, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписанням споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його зміст. Окрім цього, зазначає, що з аналізу розрахунку заборгованості та виписки по рахунку наданим банком, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості: списував з рахунка відсотки за використання кредитного ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту. Крім того, відповідач являється внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф їй довелось покинути свою домівку, все нажите майно і переїхати в інше місце проживання. Відтак, відповідач залишилась без заробітку, в чужому місті, що зумовило погіршення фінансового стану. Також вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокату у розмірі 11047 грн 63 коп. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та наданим адвокатом обсягу послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення становитиме надмірним тягар для відповідача.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 18.12.2025 року цивільну справу №204/10193/25 передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2026 року прийнято провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, відповідно до наявного у матеріалах справи клопотання, просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні факт укладення договору та отримання кредитних коштів визнала. Також, відповідач вказала, що є внутрішньо-переміщеною особою, не має постійного місця роботи у зв`язку з чим просила відстрочити виконання рішення суду. Крім того, зазначила, що банк безпідставно збільшив ліміт коштів за кредитом, а тому розмір заявленого боргу є необєктивним.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 04.09.2021 ОСОБА_1 підписанням оферти на укладання угоди про надання про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», на зазначених в такому умовах.

04.09.2021 шляхом підписання акцепту пропозиції на укладання угоди про надання про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії та довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача на укладання угоди про надання про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії.

У п.1, 2, 3 акцепту пропозиції на укладення угоди про надання про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії сторонами визначено умови споживчого кредиту: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення кредитної лінії; сума кредиту - 78900,00 грн; процентна ставка - 43599% річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 5 років.

Відповідно до п.2 акцепту, для повернення заборгованості за угодою використовується рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у банку.

ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7052» від 04.09.2021, що підтверджується довідкою про ідентифікацію АТ «СЕНС БАНК».

З паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту - 78900,00 грн, строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії, процентну ставку - 35,99 % річних.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого станом на 19.05.2025 заборгованість становить 133090,77 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 85590,32 грн; відсотки за користування кредитом - 47500,45 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта №538367-2025/0529 та розрахунком заборгованості станом на 19.05.2025.

12.02.2025 АТ «СЕНС БАНК» на електронну адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушень, в якій останню повідомлено про наявну у неї заборгованість за кредитним договором №631788706 від 04.09.2021 в розмірі 137968,26 грн та порядок сплати такої.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У свою чергу, щодо тверджень сторони відповідача про безпідставне автоматичне збільшення позивачем кредитного ліміту, суд зазначає, що такі доводи самі по собі не спростовують розрахунок заборгованості та підтверджують факт укладення договору.

Так, відповідно до п. 4.3.14 Договору про банківське обслуговування, банк має право у разі відкриття Рахунків за цим Договором змінювати встановлений розмір ліміту Відновлювальної кредитної лінії відповідно до умов цього Договору.

Згідно акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії, максимальний ліміт кредиту - 200000 грн.

Відповідно до п. 2.3.1 додатку № 4 до Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», банк має право змінювати встановлений розмір ліміту Відновлювальної кредитної лінії.

Варто також відзначити і те, що об`єктивних даних про те, що відповідач була обмежена у можливості отримання інформації від банку щодо виконання відповідних договірних зобов`язань в ході розгляду справи не встановлено.

Таким чином, наведені доводи сторони відповідача є необґрунтованими.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалась кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконала не у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов АТ «СЕНС БАНК» є підставним та він підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на розмір задоволених вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, суд присуджує позивачеві в повному розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний

представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» укладено Договір про надання послуг від 28.01.2025. Відповідно до договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «СЕНС БАНК» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» (виконавець), виконавець зобов`язався надавати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних і фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

У Договорі про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 міститься визначення термінів.

Так, боржник юридична особа, фізична особа, фізична особа-підприємець споживач фінансових послуг, зазначених в Реєстрі Боржників, що неналежним чином виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, а також представники Боржника, повірені, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі, та/або інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання з повернення заборгованості за Кредитним договором замість Боржника, дані про яких передані Виконавцю відповідно до умов цього Договору.

Реєстр Боржників список Боржників Замовника згідно з формою, викладеною в Додатку № 1 до Договору.

Розділом 3 договору визначено винагороду виконавця (гонорар) та порядок розрахунків. Так, передбачено, що гонорар за підготовку і подання позовної заяви до суду становить 375,00 грн, за отримання рішення суду - 225,00 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%. З метою розрахунку винагороди сторони визначили порядок обміну документами: щомісячно замовник передає виконавцю звіти про результати погашеної заборгованості боржників, на підставі яких виконавець надає замовнику завірені акти прийому-передачі наданих послуг, після підписання яких замовником виплачується винагорода виконавцю.

Водночас, суд звертає увагу, що крім вказаного договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, позивачем не надано жодних інших належних доказів на підтвердження отримання таких послуг саме у вказаній цивільній справі, а зі змісту договору неможливо встановити щодо яких саме боржників стосується вказана угода. Крім того, сам зміст договору (п. 3.3.4,3.3.5 договору), передбачає підписання актів прийому - передачі наданих послуг, які є підставою для проведення розрахунків за договором.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що договір 28.01.2025 року укладено між АТ "Сенс банк" та АО "СмартЛекс", однак довіреність банком видана адвокату Цимбал В.І., який діє на підставі довіреності №024539/25 від 22.07.2025 року. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що представник позивача - адвокат Цимбал В.І. є членом адвокатського об`єднання " СмартЛекс", з яким позивач уклав Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.

Тому, враховуючи викладене, з досліджених доказів, судом не встановлено достатніх підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу на користь позивача.

Щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні (п. 2 ч. 7 ст. 265, ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для відстрочення виконання рішення суду, тому слід застосувати положення статті 435 ЦПК України.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 926/4693/23.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Таким чином, відстрочка рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках (у даному випадку з належним підтвердженням матеріального становища та захворювання особи), оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Зважаючи на введення в Україні воєнного стану, виходячи зі складної безпекової ситуації, викликаної збройною агресією росії проти України, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою; приймаючи до уваги дані про її стан здоров`я та наявність обґрунтованих підстав щодо необхідності отримання медичної допомоги, що зумовлює матеріальні витрати на медичні процедури та медикаменти; беручи до уваги те, що сума боргу в порівнянні із доходами відповідача є значною, а вона не має змоги одразу сплатити всю суму, суд приходить до переконання про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення, оскільки існують обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим, відтак виконання рішення Галицького районного суду м. Львова слід відстрочити на 12 місяців з дня його ухвалення. При цьому, суд також приймає до уваги позицію відповідача, яка не ухиляється від виконання зобов`язання, а лише клопоче про відстрочення задля надання їй можливості нормалізувати життєвий уклад та фінансове становище, яке значно погіршилось внаслідок вимушеного переселення у зв`язку із військовою терористичною невиправданою агресією з боку російської федерації.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 435 ЦПК України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у розмірі 133090 гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання судового рішення від 23.04.2026 року у цивільній справі № 204/10193/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», в особі представника адвоката Цимбала Вадима Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором терміном на дванадцять місяців, тобто до 23.04.2027 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач - Акціонерне товариства «Сенс Банк»

(03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

ЄДРПОУ: 23494714; e-mail: smartlex.sensbank@gmail.com);

представник позивача - Цимбал Вадим Ігорович,

(04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7;

РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

відповідач - ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи:

АДРЕСА_1 )

представник відповідача - Зачепіло Зоряна Ярославівна

( АДРЕСА_2 ;

79005, м. Львів, пл. Петрушевича, 3, офіс 233).

Повний текст рішення складено 23.04.2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький