Рішення № 135955604, 23.04.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2063/25

Номер провадження № 2/0186/243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 квітня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі Кравченко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.08.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №99/2011-Р, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 104 985,00 грн. зі сплатою 15,5 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором - 20,5% річних.

Цей кредит разом зі сплатою процентів ОСОБА_1 зобов`язувався повертати щомісяця з 1-го по 10те число починаючи з 10.04.2011 до 10.08.2016 шляхом внесення періодичних платежів згідно графіку погашення.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, цього ж дня між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язувалась солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов`язань позичальником за кредитним договором.

Крім цього, в забезпечення зобов`язань за кредитним договором в заставу банку, згідно договору застави від 11.08.2011, було передано транспортний засіб легковий автомобіль марки Nissan, модель ALMERA, 2011 року випуску, р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .

У 2018 році у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №99/2011-Р від 11.08.2011 та стягнути понесені витрати на сплату судового збору.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц, залишеним в силі постановою Луганського апеляційного суду від 23.09.2019 позов банку задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором нараховану за період з жовтня 2015 по 10.08.2016 в сумі 28 576,03 грн., стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором нараховану до вересня 2015 в сумі 33 149,80 грн., стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту та відсоткам що підлягала стягненню згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц, своєчасно боржниками не погашена.

Обставини щодо укладення ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, щодо отримання кредитних коштів за цим кредитним договором, щодо порушення умов цього кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим кредитним договором встановлено рішенням суду, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи триваюче невиконання підтвердженого рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц зобов`язання ОСОБА_1 ОСОБА_2 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, у банку виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України та інфляційних втрат.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за кредитним договором, позивачем нараховано за період з 21.05.2019 по 23.02.2022: заборгованість за несвоєчасне погашення суми боргу в розмірі 28 576,03 грн. що підлягала стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц - 7 302,84 грн., з яких: 2 369,85 грн. - 3% річних, 4 932,99 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції; заборгованість за несвоєчасне погашення суми боргу в розмірі 33 149,80 грн. що підлягала стягненню з ОСОБА_1 згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц - 8 471,70 грн., з яких: 2 749,16 грн. - 3% річних, 5 722,54 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 4.2. Договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.4 цього Договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого Заставодавець порушував вимоги п. 3.3.4. цього Договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього Договору, який збільшується на 0,75 п. п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.

Станом на 22.09.2025 за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити банку, як заставодержателю, штраф у розмірі 32468,31 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за несвоєчасне погашення суми боргу в розмірі 28 576,03 грн. що підлягала стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц - 7 302,84 грн., з яких: 2 369,85 грн. - 3% річних, 4 932,99 грн. - збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», заборгованість за несвоєчасне погашення суми боргу в розмірі 33 149,80 грн. що підлягала стягненню з ОСОБА_1 згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц - 8 471,70 грн., з яких: 2 749,16 грн. - 3% річних, 5 722,54 грн. збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» штраф за порушення зобов`язання щодо страхування предмету застави за період з 01.05.2017 по 29.02.2020 в сумі 32 468,31 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви.

У судове засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, та прохав їх задовільнити, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чотири рази у судові засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 11.08.2011 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Украгазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №99/2011-Р.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 104985,00 грн. на придбання автомобіля марки Nissan, моделі ALMERA, 2011 року випуску.

Відповідно до п. 1.3.2. кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 10.08.2016 повернути кредит у розмірі 104985,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 15,5% річних.

Згідно п. 1.4.2. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 20,5% річних.

З метою забезпечення виконання грошового зобов`язання 11.08.2011 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Украгазбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, який був посвідчений приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області Феденко М.В. та зареєстрований у реєстрі за №1212.

Відповідно до п.1.1 Договору застави цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору №99/2011-Р від 11.08.2011, укладеного між заставодержателем та заставодавець згідно якого заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 10.08.2016 повернути кредит у розмірі 104985,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 15,5% річних, сплатити проценти за користування кредитним коштами , що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість) виходячи з 20,5% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором.

Згідно п. 2.1. предметом застави є автомобіль марки Nissan, моделі ALMERA, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_2 , колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР м. Ровеньки УДАІ УМВС в Луганській області 06.08.2011.

Також зобов`язання за кредитним договором були забезпечені договором поруки №99/2011-Р/П від 11.08.2011.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки №99/2011-Р/П ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №99/2011-Р від 11.08.2011, укладеному між банком та позичальником, за умовами якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 10.08.2016 повернути кредит у розмірі 104985,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 15,5% річних п. 1.4.1. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 20,5% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим договором.

Протягом строку користування кредитними коштами відповідачі неодноразово допускали порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, через що ПАТ АБ «Украгазбанк» було вимушено звернутися до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково, та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №99/2011-Р від 11.08.2011, яка утворилась за період з жовтня 2015 року по 10.08.2016 в сумі 28576,03 грн., яка складається із: боргу за кредитом в розмірі 28576,03 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №99/2011-Р від 11.08.2011, строк сплати якої настав за період до вересня 2015 року у сумі 33149,80 грн., яка складається із: боргу за кредитом - 25823,67 грн.; відсотків за користування кредитом - 7326,13 грн., також стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Відповідачі неналежно виконували свої зобов`язання перед позивачем на умовах укладених договорів, за якими по закінченню строку користування кредитними коштами не погасили усю заборгованість по кредиту та процентам за його користування.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини щодо укладення кредитного договору, щодо отримання кредитних коштів за кредитним договором, щодо порушення умов кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим договором встановлено рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

З ухваленням рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц зобов`язання відповідачів за кредитним договором не припинилися, оскільки ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду). Зазначене рішення суду підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором.

Заборгованість згідно вказаного вище рішення суду остаточно погашена відповідачми не була.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 у справі No758/1303/15- ц надано висновки про правильне застосування норм права, де зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у гривневому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки це є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Враховуючи триваюче невиконання підтвердженого рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.052019 по справі №408/5194/18-ц зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, у банку виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України та інфляційних втрат.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2018 по справі №910/10156/17. При розгляді даної справи Верховний Суд підтримав висновок Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц вказано, що відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16- ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 по справі № 910/11249/17, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 4.7. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. 4.8. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Звертає на себе увагу й висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 02.02.2021 по справі №570/2309/15-ц, предметом розгляду якої були вимоги банку про стягнення з позичальника та поручителів, зокрема 3% річних за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зазначеній постанові вказується, що аргументи касаційної скарги про те, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, не заслуговують на увагу, так як наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання. Разом з тим поручителі не оскаржили рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з них інфляційних втрат.

Враховуючи тривале невиконання підтвердженого рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 по справі №408/5194/18-ц зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України відповідачі зобов`язані окрім суми боргу також сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), позивачем нараховано: 3 % річних за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 за несвоєчасну сплату кредитного боргу у загальному розмірі 28576,03 грн. 2369,85 грн.; сума індексу інфляції, за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 за несвоєчасну сплату кредитного боргу у загальному розмірі 28576,03 грн. 4932,99 грн.; 3 % річних за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 за несвоєчасну сплату кредитного боргу у загальному розмірі 33149,80 грн. 2749,16 грн.; сума індексу інфляції, за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 за несвоєчасну сплату кредитного боргу у загальному розмірі 33149,80 грн. 5722,54 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.4 цього Договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого Заставодавець порушував вимоги п. 3.3.4. цього Договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього Договору, який збільшується на 0,75 п. п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.

За порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету застави ОСОБА_1 (кредитний договір №99/2011-Р від 11.08.2011) зобов`язаний сплатити банку, як заставодержателю, штраф у розмірі 32468,31 грн.

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором поруки, та договору застави позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 11.08.2011 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами кредитного договору №99/2011-Р, договору застави, договору поруки №99/2011-Р/П.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №99/2011 від 11.08.2011 в розмірі 7302 (сім тисяч триста дві) гривні 84 копійки, з яких: 3% річних за несвоєчасне погашення кредитного боргу в розмірі 28576,03 грн. за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 2369,85 грн.; сума індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредитного боргу в сумі 28576,03 грн. за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 4932,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №99/2011 від 11.08.2011 в розмірі 8471 (вісім тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 70 копійок, з яких: 3% річних за несвоєчасне погашення кредитного боргу в розмірі 33149,80 грн. за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 2749,16 грн.; сума індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредитного боргу в сумі 33149,80 грн. за період з 21.05.2019 по 23.02.2022 5722,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» штраф за нестахування предмета застави за договором застави від 11.08.2011 в розмірі 32468 (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» судовий збір по справі в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» судовий збір по справі в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», адреса: місто Київ, вулиця Єреванська, буд.1, ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Демиденко.