Рішення № 135949616, 23.04.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/10033/25

Провадження № 2/489/754/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В грудні 2025 АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501370131 від 11.10.2021 в розмірі 74 062,74 грн., витрат на правничу допомогу в 6 531,80 грн. та судового збору в сумі 2 422,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11.10.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 501370131 шляхом підписання відповідної оферти. Згідно умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 30 000,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит в порядку та на умовах, що визначені договором, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Однак, станом на 30.06.2025 відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 74 062,74 грн., з яких: 29 354,49 грн. заборгованість за кредитом, 44 708,25 грн. заборгованість по відсотках.

18.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Посилаючись на викладені обставини, АТ «Сенс Банк» звернулось із даним позовом до суду - в зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2025, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

В судове засідання представник позивача АТ «Сенс Банк» не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. 22.04.2026 від представника банку надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, а також додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

11.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» із офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501370131, на підставі якої просила видати кредит на момент подання цієї оферти в сумі 30 000,00 грн., на умовах сплати процентів за користування кредитом 45,00 % річних строком на 60 місяців (а.с. 28-32).

Також сторонами 11.10.2021 було підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с. 33).

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується меморіальним ордером від 11.10.2021 (а.с. 34).

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідач порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 (а.с. 7-24), внаслідок чого станом на 30.06.2025 утворилась заборгованість в сумі у сумі 74 062,74 грн., з яких: 29 354,49 грн. заборгованість за кредитом, 44 708,25 грн. заборгованість по відсотках (а.с. 35-36).

АТ «Сенс Банк» направлено відповідачу ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена без задоволення (а.с. 26).

У справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв`язку з укладенням кредитного договору. Вищенаведене свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору, умови якого кредитодавцем були виконані. Відповідач свої зобов`язанні за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи наведені вище норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами в справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов.

АТ «Альфа Банк», який в подальшому змінив назву на АТ «Сенс Банк», виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит. Натомість відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушила, кредитні кошти у встановлені строки не повернула.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 74 062,74 грн.

Щодо вимог про стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 531,81 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025; довіреність від 22.07.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено, що розмір витрат АТ «Сенс Банк» на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 6 531,81 грн., що підтверджується вищепереліченими доказами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 по справі № 275/150/22.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню 6 531,81 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги задоволено судом в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 501370131 від 11.10.2021 станом на 30.06.2025 в розмірі 74 062,74 грн. (сімдесят чотири тисячі шістдесят дві гривні 74 копійки), з яких: 29 354,49 грн. заборгованість за кредитом, 44 708,25 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 531,81 грн. (шість тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 81 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.04.2026.

Суддя Г.А. Микульшина