Ухвала суду № 135949503, 09.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №761/38036/23 1-кп/760/1540/26

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі колегії суду : головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.27ч.3, 28 ч.2,111-1ч.4, 27 ч.3,28 ч.2,111-2, 27 ч.3, 28 ч. 2,ч.1 258-3, ч.3, ст.27, 28 ч.2, ч.1,114-1 КК України, у провадженні ,що внесено до ЄРДР за № 22023000000000773 від 31.07.2023 року,-

за участі прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинуваченого - ОСОБА_5

встановив :

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про звільнення з-під варти свого підзахисного після внесення застави.

Обгрунтовував своє клопотання тим, що після проголошення Солом`янським районним судом м.Києва 11.02.2026 року ухвали про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 строком до 11.04.2026 року та встановленням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 200 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка набрала чинності одразу після проголошення, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України 19.02.2026 року на спеціальний депозитний рахунок надійшли кошти, внесені в якості застави відносно ОСОБА_5 , в сумі 665 600 гривень.

Захисник ОСОБА_8 вказує, що у відповідності до вимог ст. 202 ч.4 КПК України, після внесення застави та перевірки документа, що це підтверджує,уповноважена службова особа повинна була негайно звільнити особу з-під варти.

20.02.2026 адвокат ОСОБА_8 звертався із заявою до державної установи "Київський слідчий ізолятор» про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, однак всупереч вимогам законодавства ув`язненого не було звільнено.

Отже, захисник ОСОБА_8 вважає подальше утримання під вартою ОСОБА_5 незаконним і тому просив звільнити останнього в залі суду у зв`язку із внесенням застави.

Також захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 подав до суду заперечення на допит у даному кримінальному провадженні свідка сторони обвинувачення - ОСОБА_10 .

Сторона захисту вважає, що вказаний свідок не може бути допитаним у суді в якості свідка. Обгрунтував свою позицію тим, що прокурор в своєму клопотанні щодо допиту вказаного свідка вказав,що останній може повідомити суду інформацію щодо висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, однак не зазначає які саме конкретні обставини та які саме факти може повідомити ця особа.

Отже, вважають,що прокурор просить допитати свідка для підтвердження власної обвинувальної версії.

Також захист в своїх запереченнях вказує, що оскільки ОСОБА_10 не був в статусі свідка в даному провадженні в ході досудового слідства, а був співобвинуваченим в межах даного провадження. Отже, його показання як свідка не існували та стороні захисту не відкривались.

В подальшому, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.03.2025 р. виділено з кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 в окреме провадження матеріали в частині обвинуваченого ОСОБА_10 , у зв`язку з необхідністю вирішення питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між ним та прокурором.

Вироком Солом`янського районного суду м.Києва від 20.03.2025 року у справі 761/38036/23 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 18.03.2025 між прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_10 за обвинуваченням його за ст.ст.28 ч.2,11-1 ч.4, 28 ч.2,111-2 ,28 ч.2, 258-3 ч.1 КК України та призначено останньому покарання, із застосуванням ст.69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки.

Крім того, захист посилався на те,що в угоді про визнання винуватості умовами її підписання вказано, що обвинувачений ОСОБА_10 мав повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зобов`язувався викривати інших учасників групи осіб, які вчинили інкриміновані йому злочини, мав з`явитись до суду по першому виклику та надати показання, які викривають обвинуваченого у кримінальному провадженні ОСОБА_5 .

Отже, сторона захисту вважає,що ОСОБА_10 бажаючи отримати покарання із застосуванням ст.69 КК України,тобто більш м`якого покарання,ніж передбачено законодавством, фактично під примусом погодився надавати показання щодо ОСОБА_5 , які влаштовують сторону обвинувачення.

Вирок постановлений судом відносно ОСОБА_12 ,ухвалений на підставі угоди про визнавання винуватості, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб.

Отже,сторона захисту посилається на вимоги ч.2, ст.89 КПК України, якою встановлено, що в разі встановлення очевидної недопустимості доказу суд визнає його недопустимим та тягне за собою неможливість дослідження такого доказу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 також подав заперечення щодо допиту в якості свідка ОСОБА_10 з аналогічних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників по обом питанням.

Прокурор ОСОБА_7 не погодилась із клопотанням сторони захисту щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку із внесенням в якості застави суми 665 600 гривень.

Вказала,що сторона захисту обізнана про те,що судом визначено в якості застави розмір у 200 000 розмірів прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб і в грошовому еквіваленті ця сума складає 665 600 000 гривень, а вказана сума в короткому тексі ухвали суду від 11.02.2026 року була опискою, яка виправлена судом.

Також прокурор просила врахувати,що захист звертався до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою, в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст.206 КПК України та ухвалою від 05.03.2026 р. скаргу було залишено без задоволення.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 30.03.2026 р. ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 днів, а також із встановленням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 200 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 000 гривень залишена без змін.

Щодо заперечення сторони захисту про допит в якості свідка ОСОБА_10 вказала,що сторони кримінального провадження мають рівні права та подання до суду речей,документів, інших доказів,клопотань,скарг,а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Тому прокурор вважає,що заперечуючи проти допиту свідка сторони обвинувачення, сторона захисту порушує вищезазначені вище принципи.

Також прокурор вважає,що визнання доказів недопустимими віднесено виключно до компетенції суду і захисники виходять за межі своїх процесуальних повноважень.

Тому,прокурор вказала, що на їх думку, сторона захисту штучно створює судову тяганину у справі, намагається дискредитувати суд, тим самим створюючи у стороннього спостерігача думку про бездіяльність як сторони обвинувачення так і суду, свідомо перекручує факти у кримінальному провадженні і тому просять відмовити в запереченні захисту щодо допиту свідка ОСОБА_10 .

Суд, вислухав клопотання та заперечення сторони захисту, думку інших учасників приходить до наступного висновку.

Суд вважає,що стороною захисту вже було реалізовано своє право на вирішення скарг щодо звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави шляхом подачі до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва скарги, тому що це є компетенцію саме слідчого судді.

Також суд вважає, що достеменно встановлено,що внесена сума застави в інтересах ОСОБА_5 у розмірі 665 600 гривень не є повною відповідно до ухвали суду від 11.02.2026 року, тобто не відповідає 200 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також ухвалою Київського апеляційного суду від 30.03.2026 року ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 11.02.2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та виправлення описки залишені без змін.

Отже, суд вважає,що відсутні жодні підстави для звільнення обвинуваченого в залі суду, ухвали про продовження запобіжного заходу продовжують свою дію.

Також на підставі клопотання сторони обвинувачення в судове засідання був викликаний свідок ОСОБА_10 .

Суд, вивчивши надані відомості як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, констатує, що дійсно ОСОБА_10 був підозрюваним по провадженню за № 22023000000000773 від 31.07.2023 року, по якому обвинуваченим визнаний ОСОБА_5 , а в подальшому і обвинуваченим

В ході судового розгляду ОСОБА_10 уклав угоду про визнання винуватості зі стороною обвинувачення, матеріали відносно нього були виділені в окреме провадження (1-кп/760/2811/25).

Вироком від 20.03.2025 року угода була затверджена та ОСОБА_10 був засуджений за ст.ст. 28 ч.2,11-1 ч.4, 28 ч.2,111-2 ,28 ч.2, 258-3 ч.1 КК України та призначено останньому покарання, із застосуванням ст.69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки.

Суду невідомі обставини, які свідок буде давати в судовому засіданні і робити наперед висновки щодо їх недопустимості не має права.

Кожен свідок перед допитом його судом попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від дачі показань без передбачених на то підстав КПК України. Кожен свідок перед допитом судом приводиться до присяги .

Отже, суд має право оцінити показання свідка, які почує безпосередньо та усно в суді, в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення по провадженню.

Судова колегія вважає, що окрім наділення таким правом, має також можливості оцінити показання свідка в суді щодо їх достовірності та правдивості.

Припущення сторони захисту,які вона називає реальними, щодо нібито можливого здійснення впливу органу досудового розслідування на свідка через укладення з ним угоди, судом оцінюється виключно як припущення, тому що фактів стороною захисту не наведено.

При допиті свідка в суді сторона захисту має можливість поставити свідку питання щодо можливих фактів вчинення на нього впливу чи тиску будь ким.

Отже, суд не задовольняє заперечення сторони захисту і вважає можливим допитати свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення.

Керуючись ст.350 КПК України ,-

Ухвалив:

В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про звільнення з-під варти обвинуваченого в залі суду - відмовити.

В задоволенні заперечень захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 щодо проведення судом допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_10 - відмовити.

Ухвала в частині розгляду питання про звільнення з-під варти обвинуваченого може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді -