Постанова № 135949499, 16.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2677/26

3/760/2064/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Солом`янським РВ ГУДМС України в м. Києві, працевлаштованої митним брокером у ТОВ «Глобал Брок», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З 01.09.2025 по теперішній час (час складання протоколу про адміністартивне правопорушення 26.01.2026) в СЗШ № 174, що за адресою: м. Київ, вул. Академіка Шалімова, 43, малолітній ОСОБА_2 , 2014 року народження, по відношенню однокласниці, учениці 5-Б класу, ОСОБА_3 , 2015 р.н., систематично вчиняв булінг психологічного характеру, а саме:систематично обзивав нецензурними словами, обпльовував її та речі, викидав рюкзак та речі в смітник, зачиняв в туалеті, малював принизливі малюнки, які несуть "збочений" та сексуалізований характер, який був підписаний ім`ям ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_1 , яка являється матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-4 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні правопорушення та пояснила, що самостійно виховує сина, приділяє йому значну увагу, зокрема проводить із ним виховні бесіди, а також забезпечила йому роботу з психологом. Під час приватної розмови син повідомляв про випадки образ на адресу однокласниці ОСОБА_3 , водночас зазначаючи, що, на його думку, її поведінка інколи провокувала його, зокрема через кривляння та використання нецензурної лексики. Разом із тим, у навчальному закладі було проведено засідання відповідної комісії, за результатами якого вжито заходів для врегулювання конфлікту між учнями; наразі сину призначено індивідуальні заняття, і він не підтримує спілкування з однокласниками.

Заслухавши, пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 879605 від 26.01.2026 (а.с.1), заяву про вчинене правопорушення від 15.01.2026 (а.с.2-4), довідку по матеріалу ЄО №3431 від 15.01.2026 (а.с.5-9), письмові пояснення ОСОБА_3 від 20.01.2026 (а.с.10-12); письмові пояснення ОСОБА_5 від 26.01.2026 (а.с.13-14); письмові пояснення ОСОБА_6 від 28.01.2026 (а.с.15-16); письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.02.2026 (а.с.17-18); протокол №3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в середній загальноосвітній школі №174 м. Києва від 22.01.2026 (а.с.19-20), лист директора СЗШ №174 м. Києва № 05-06/24 від 27.01.2026 (а.с.21), малюнок (а.с.22), копію паспорту ОСОБА_1 (а.с.23), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.24), копію постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП (а.с. 25-26); копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 23.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП (а.с. 27, суд дійшов висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 173-4 КУпАП встановлено відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст.173-4 КУпАП передбачено відповідальність за діяння передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Суб`єктом відповідальності за вчинення адміністартивного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП є батьки, або особи, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

У п.4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 28 грудня 2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключаютъ приниження честі та гідності дитини.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлюється, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Згідно об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, що стосується булінгу (цькування) у сфері освіти, до основних складових даного правопорушення належать: умисне вчинення будь-яких діянь психологічного, фізичного, економічного чи сексуального насильства, в тому числі із застосуванням електронних комунікацій, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, або з боку такої особи стосовно інших учасників освітнього процесу. Згідно з вимогами закону, обов`язковим є також доведення наслідків таких дій у вигляді шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілого, а також наявність причинного зв`язку між діями правопорушника та наслідками, які виникли.

Систематичність (повторюваність) діяння є однією з ознак булінгу, яка є ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості чи недисциплінованості.

Згідно копії заяви ОСОБА_7 про вчинення правопорушення до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 12.01.2026 (а.с.2-4), щодо її малолітньої доньки - ОСОБА_8 , учениці 5-Б класу СЗШ №174 м. Києва, учнями цього ж класу вчиняються систематичні дії психологічного та фізичного насильства. Протягом 2025-2026 років ОСОБА_3 неодноразово зазнавала принижень, образ, погроз; систематичного психологічного тиску; ізоляції та групового тиску з боку однокласників; дії фізичного характеру, спрямовані на приниження дитини, зокрема, плювання на неї, викидання особистих рече у сміття, забруднення одягу; в присутності інших учнів та вчителів ОСОБА_3 неодноразово зазнавала образ, принижень та вербальних атак сексуального характеру з боку однокласників. Одним з проявів цькування стало створення та передача ОСОБА_3 малюнка, на якому зображена дівчинка з підписом «Маша», що прямо вказує на ОСОБА_3 . Зміст малюнка є принизливим, вульгарним та містить графічні зображення, що мають явно сексуалізований характер, не сприятливий для шкільного середовища. У зв`язку з вказаним ОСОБА_7 звернулась до адміністрації СЗШ №174 м. Києва зі скаргою на вчинення булінгу щодо її доньки.

За п. 2 Розділу 2 «Порядку реагування на випадки булінгу (цькування)» керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобов`язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать, зокрема визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування).

Відповідно до протоколу № 3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в середній загальноосвітній школі №174 м. Києва (а.с.19-20), ОСОБА_1 , мама ОСОБА_9 , учня 5-Б класу, відмовилась коментувати ситуацію і просила послухати ОСОБА_10 не заперечував свою причетність до малюнка, постійних образ ОСОБА_4 , однак не вважає себе винним і не розуміє за що йому вибачатися.

Комісія ухвалила, вважати, що випадки, що сталися між учнями: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - є конфліктами. Випадки, що сталися між ОСОБА_11 та кривдником ОСОБА_15 - є проявом ознак булінгу, у зв`язку з чим рекомендували ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , заступникам директора з навчально-виховної роботи, звернутися до Служби у справах дітей та ювенальної превенції щодо вивчення житлово-побутових умов ОСОБА_9 та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП. Зокрема, встановлено, що малолітній ОСОБА_2 систематично вчиняв щодо однокласниці ОСОБА_3 дії, які мають ознаки психологічного, фізичного та сексуалізованого насильства, що виражались у приниженні, образах, ізоляції, псуванні особистих речей, а також створенні принизливих зображень.

Суд враховує, що систематичність протиправної поведінки, наявність потерпілої сторони, а також характер вчинених дій свідчать про наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення у вигляді булінгу. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок таких дій могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої, що узгоджується з вимогами диспозиції ч.3 ст. 173-4 КУпАП.

Разом із тим, відповідно до ч.3 ст. 173-4 КУпАП, адміністративна відповідальність у даному випадку покладається на батьків малолітньої особи, яка вчинила булінг. ОСОБА_1 , як мати та законний представник, не забезпечила належного виховання та контролю за поведінкою свого сина, що призвело до вчинення ним систематичних протиправних дій щодо іншої дитини.

Матеріали справи містять належні докази на підтвердження систематичності (повторюваності) дій ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , що є ключовою ознакою булінгу та відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості чи недисциплінованості.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які є батьками малолітніх, що вчинили відповідне правопорушення відповідає принципу пропорційності та справедливого балансу між інтересами малолітнього потерпілого, який став жертвою булінгу і потребує захисту та інтересами батьків малолітнього кривдника, оскільки останні повинні відповідати за належну соціальну поведінку своєї малолітньої дитини та зобов`язані вживати заходів для її виховання, навчання, духовного і морального розвитку у дусі поваги до гідності інших людей.

Доводи ОСОБА_1 про вжиття нею заходів виховного впливу, зокрема проведення бесід та залучення психолога, суд враховує однак, оскільки такі заходи були вжиті вже після вчинення правопорушення, то такі не спростовують встановленого факту систематичного булінгу. Посилання на нібито провокуючу поведінку малолітньої потерпілої також не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує наступне.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом визнано щире каяття.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 39-1, 40-1, ч. 3 ст. 173-4, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: УК у Солом`янському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко