Ухвала суду № 135948650, 07.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18299/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025,- В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 року прокурор четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 20.03.2026, в період з 15 год 00 хв до 19 год 27 хв, на підставі ухвали

слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі №757/14349/26-к квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Прокурор в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, подав заяву про розгляд справи у відсутність та просив задовольнити з підстав викладених в ньому. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Головним слідчим управлінням Національної поліції України

за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 42025000000000854 від 29.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362,

ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Відповідно до отриманих відомостей встановлено, що службові особи Державної податкової служби України, її територіальних та структурних підрозділів, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, зловживають своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, які контролюють фінансово-господарську діяльність ризикових/транзитних підприємств, шляхом не проведення відповідних заходів реагування, що призвело до тяжких наслідків.

Згідно відомостей. що надійшли від оперативних співробітників 3 відділу 1 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України у відповідь на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України встановлено, що на території м. Києва та інших регіонів України невстановлені особи, які є членами організованого злочинного угрупування, діяльність якого спрямовано на впровадження протиправного фінансового механізму, з метою ухилення від сплати обов`язкових податкових платежів та зборів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах, а також виведення валютних цінностей за межі території України.

За наявними відомостями, встановлено, що організованою групою осіб, а саме т.зв. групою « Turbo Finance », організатором якої є - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за попередньою змовою з невстановленими службовими особами банківських та фінансових установ, організовано протиправний фінансовий механізм з використанням ряду суб`єктів господарської діяльності (далі - СГД) та вчинення дій, пов`язаних з проведенням фінансових операцій, направлених на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та їх легалізації (відмивання).

Також, в ході виконання доручення, встановлено, що основними напрямами протиправної фінансової діяльності т.зв. групи «Turbo Finance» поза податковою та банківською системою є:

- надання послуг по зменшенню податкових зобов`язань, документального прикриття безтоварних операцій підприємствам реального сектору економіки, шляхом переведення безготівкових коштів у готівку;

?отримання валютного б/н - видача готівкової валюти;

?оптовий обмін валют;

?купівля/продаж криптовалюти (Tether (USDT);

?т.зв. «перестановки» грн/валюти між містами України;

?SWIFT/SEPA відправки Китай, Європа, Америка тощо (товар, транспортні послуги, ІТ, СГ, текстиль, електроніка, будівництво та інше);

?здійснення інкасації (наявність боксів для інкасаторських автомобілів або автомобілів супроводу).

Окрім цього, за наявними відомостями встановлено, що отримані фінансовими групами від протиправної діяльності безготівкові грошові кошти спрямовуються на їх легалізацію (відмивання) через т.зв. групу «Turbo Finance», учасники якої у змові з невстановленими службовими особами банківських та фінансових установ організували протиправний фінансовий механізм, а саме реєстрацію на підставних осіб комерційних структур з метою надходження на відкриті рахунки в низці банківських установ безготівкових грошових коштів від вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання в особливо великих розмірах, в тому числі, які фінансуються з Державного бюджету України.

В подальшому, шляхом здійснення незаконних фінансових операцій, грошові кошти переводяться у готівку та розподіляються між усіма учасниками протиправної оборудки.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у своїй діяльності використовує автомобіль: MERCEDES-BENZ E 400, д.н.з: НОМЕР_3 .

За наявними відомостями встановлено, що організатором протиправної фінансової схеми ОСОБА_5 , залучено до вищевказаної незаконної фінансової діяльності підконтрольних осіб, які також входять до структури

т.зв. групи «Turbo Finance» з відповідним розподілом обов`язків, а саме:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - менеджер по обміну валюти з оптовими клієнтами, використовує автомобіль KIA OPTIMA, ДНЗ: НОМЕР_4 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - менеджер по обміну валюти з оптовими клієнтами.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - менеджер центрального офісу;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ,- кур`єр з перевезення не облікованих готівкових коштів.

Окрім цього, за наявними відомостями встановлено, що т.зв. група «Turbo Finance» здійснює свою протиправну діяльність за сприяння третіх осіб, які надають останнім вказівки щодо необхідності прийому, видачі, та прихованого перевезення грошових коштів через підконтрольних перевізників та партнерську мережу обмінників.

За наявними даними, протиправний механізм функціонує шляхом реалізації за участю власників зазначених обмінників так званих «перестановок» або непрямих переказів, коли при фактичному обміні грошових коштів на віртуальні активи, проводяться «р2р» перекази (перекази особа-особі) на українську карту (замовнику послуги надаються реквізити картки, емітованої українським банком), а переказ віртуальних активів здійснюється з електронного гаманця обмінника на електронний гаманець замовника і

в зворотному напрямку.

Разом з цим, на наявними відомостями встановлено, що т.зв. групою «Turbo Finance» на території України організовано незаконну діяльність ряду підконтрольних інтернет ресурсів, яка направлена на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти), електронних грошей на фіатні кошти з використанням заборонених платіжних систем без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Також встановлено, т.зв. група «Turbo Finance» використовує щонайменш 11 підконтрольних ФОП: ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_13 ), ФОП ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_14 ), ФОП ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_15 ) та ФОП ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_16 ).

Згідно відомостей. що надійшли від оперативних співробітників 3 відділу 1 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України у відповідь на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України встановлено, що т.зв. група «Turbo Finance» в протиправній діяльності у своїй злочинній діяльності використовує наступні приміщення, що розташовані за адресами:

АДРЕСА_2 , - місцезнаходження центрального офісу, де знаходяться більшість співробітників, а також здійснюється операційна діяльність, крипто-обмін та обслуговування VIP-клієнтів;

АДРЕСА_3 , - місцезнаходження центрального відділення;

АДРЕСА_4 , - місцезнаходження офісу, де здійснюється обмін валют.

Заходами оперативного характеру встановлено, що для зберігання речей і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні використовується квартира за адресою:

АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно з отриманими відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_17 .

Для забезпечення ефективності досудового розслідування, з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню, стороною обвинувачення проведені слідчі (розшукові) дії, спрямовані на збирання доказів.

20.03.2026, в період з 15 год 00 хв до 19 год 27 хв, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі №757/14349/26-к проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з отриманими відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_17

При проведенні вказаного обшуку серед іншого вилучено речі, що не входять у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою Печерського районного суду м. Києва, а саме:

?грошові кошти: 160 купюр по 100 доларів США, 2 купюри по 1 долару США, 1 купюра 500 Ірпінь, які упаковано до спец.пакету PSP1193765;

?1 картка Монобанк, визитівка, коробка в середині з 2 картками марки Tangem, упаковано до спец.пакету Psp1193762;

?посвідчення ЦРТЗВЗСУ та документи до нього на ім`я ОСОБА_4 , які упаковано до паперового конверту та опломбовано наліпками NPU-6810091, NPU-6810092, NPU-6810093;

20.03.2026 постановою слідчого вищевказані грошові кошти, документи визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 170 КПК України арешт накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, тощо. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 98 КПК України встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені під час обшуку нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41, право власності на які згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради ЄДРПОУ 22883141, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ТОВ "ГРАНД ЛУОЛ", ЄДРПОУ: 32109850, ОСОБА_23 , ТОВ "Інвест-Шляхбудмеханізація» ЄДРПОУ 38003076, та фактично використовуються ОСОБА_5 , грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того, згідно обставин досудового розслідування наявні підстави вважати, що вищевказані грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з частиною 11 ст. 170 КПК України, заборона користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що її незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Здобуття доказів, інакше як внаслідок проведення обшуку та притягнення до кримінальної відповідальності осіб в інший спосіб неможливо, оскільки організатори незаконної діяльності обізнані про методи роботи правоохоронних органів, а тому отримати їх у інший спосіб неможливо у зв`язку із реальним ризиком знищення, приховування або спотворення цих речей, метою чого є ухилення організаторів від передбаченої законом відповідальності, у зв`язку з чим обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 20.03.2026, в період з 15 год 00 хв до 19 год 27 хв, на підставі ухвали

слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі №757/14349/26-к квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховання, відчуження, у кримінальному провадженні необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 20.03.2026, в період з 15 год 00 хв до 19 год 27 хв, на підставі ухвали

слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 у справі №757/14349/26-к квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з отриманими відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_17 , з забороною його відчуження та використання, а саме на наступні речі: грошові кошти: 160 купюр по 100 доларів США, 2 купюри по 1 долару США, 1 купюра 500 Ірпінь, які упаковано до спец.пакету PSP1193765;1 картка Монобанк, визитівка, коробка в середині з 2 картками марки Tangem, упаковано до спец.пакету Psp1193762; посвідчення ЦРТЗВЗСУ та документи до нього на ім`я ОСОБА_4 , які упаковано до паперового конверту та опломбовано наліпками NPU-6810091, NPU-6810092, NPU-6810093;

Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1