Рішення № 135947046, 22.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1338/26

2/705/2182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за Договором №2937150 від 14.02.2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.02.2022 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2937150 в електронній формі.

Після здійснення відповідачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі і заповнення електронної заявки на отримання споживчого кредиту, ТОВ «ЛІФНЕУРА УКРАЇНА» 14.02.2022 було здійснено ідентифікацію і верифікацію ОСОБА_1 , який надав згоду, погодившись з умовами договору (оферти). Відповідно до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2937150 від 14.02.2022, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 500 грн., шляхом їх перерахування на карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів. Кредит надавався строком на 20 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99% на день, знижена процентна ставка 1,39% в день.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило до виникнення простроченої заборгованості, яка складала в загальному розмірі 65 947,16 грн.

В подальшому, 23.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» нині ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого та відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2937150 від 14.02.2022 року на загальну суму 65 947,16 грн.

Станом на 04.03.2026 (дату подання позовної заяви) за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2937150 від 14.02.2022 загальна заборгованість становить 65 947,16 грн., з яких: 13 500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 52 447,16 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Уманського міськрайонного районного суду Черкаської області від 13.03.2026 року було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали рекомендованим повідомленням. Поштове відправлення, яке було направлено відповідачу ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 14.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір №2937150 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Після здійснення відповідачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі і заповнення електронної заявки на отримання споживчого кредиту, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 14.02.2022 було здійснено ідентифікацію і верифікацію ОСОБА_1 , який надав згоду, ознайомившись з умовами договору (оферти).

Відповідно до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2937150 від 14.02.2022, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 500 грн., шляхом їх перерахування на карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів.

Відповідно до умов кредитного договору, строк кредиту складає 20 днів; стандартна процентна ставка становить 1,99% за кожен день користування кредитом. В окремих випадках може застосовуватись знижена процентна ставка, яка становить 1,39%

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання належним чином, не сплачував поточні щомісячні платежі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, що вбачається з розрахунку заборгованості станом на 23.03.2023 року загальний розмір заборгованості складає 65 947,16 грн.

23.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» нині ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого та відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2937150 від 14.02.2022 року на загальну суму 65 947,16 грн.

Станом на 04.03.2026 (дату подання позовної заяви) за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2937150 від 14.02.2022 загальна заборгованість становить 65 947,16 грн., з яких: 13 500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 52 447,16 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови вищевказаного договору і тому має заборгованість. До теперішнього часу відповідач заборгованість за вищевказаним договором не сплатив, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернув у повному обсязі, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАСН» заборгованість у сумі 65 947,16 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» подана через «Електронний суд». Тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2 662,40 грн..

Керуючись ст.ст.2,12,13,81,89,141,142,247,259,263-265,268, 274, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором №2937150 від 14.02.2022 року в розмірі 65 947,16 грн. (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко