Рішення № 135946121, 22.04.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3412/25

Провадження № 2/545/1314/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря Пінчук З.І.,

представника відповідача- адвоката Лясковецького Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом (колишня назва АТ «Альфа-Банк») з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначивши, що відповідач звернулася до позивача з метою отримання кредиту. Між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 12.08.2019 року укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501172282, та видано кредитну картку на відкриття відновлюваної кредитної лінії, відповідно до умов якої позивач Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 200000,00 грн. зі строком дії картки 3 роки.

В порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, у результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 107145,61 грн.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24.09.2025 року позовні вимоги АТ «Сенс Банк» задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 107145 (сто сім тисяч сто сорок п`ять) грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року вказане заочне рішення скасоване та справу призначено до судового розгляду.

04.03.2026 року представником відповідачки- адвокатом Лясковецьким Д.С. надано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, поданого самим позивачем, вбачається, що останній розрахунковий період користування карткою завершився 11.03.2022 року, а остання операція за карткою- зняття 100грн. відбулася 22.02.2022 року. Саме з березня 2022 року, як вказує банк, почалося прострочення виконання зобов`язань. Таким чином, якщо останній розрахунковий період завершився 11.03.2022 року, то граничний строк звернення до суду сплинув 11.03.2025 року. Позов подано 01.08.2025 року, тобто з очевидним пропуском строку позовної давності. Жодних доказів переривання або зупинення перебігу позовної давності (статті 263-264 ЦК України) позивачем не надано. Відповідач не визнавала боргу, письмово після березня 2022 року не укладала договорів реструктуризації, не здійснювала часткових оплат, які могли б свідчити про переривання строку. Окрім цього, відповідач протягом 2019-2020 років здійснювала систематичні платежі на погашення кредитної заборгованості. Квитанції банку підтверджують численні поповнення рахунку на суми 1985 грн., 1785 грн., 2935 грн., 1000 грн., 2300 грн., тощо. Загальна сума підтверджених платежів перевищує 22000,00 грн. Ці платежі свідчать про добросовісність відповідача та належне виконання нею зобов`язань у межах її фінансових можливостей. Також, ОСОБА_1 не отримувала ні від АТ «Альфа Банк» ні від АТ «Сенс Банк» повідомлення про збільшення кредитного ліміту в супереч вимогам 3.4.1. Розділу І додатку зазначеного позивачем у позовній заяві (абз. 11). Позивач посилається на право змінювати кредитний ліміт шляхом інформування через SMS, електронну пошту або інші способи. Однак, жодних доказів фактичного отримання відповідачем таких повідомлень суду не надано. Заявлена до стягнення сума відсотків - 44 404,15 грн - є явно непропорційною щодо фактичного користування кредитом. Такий розмір відсотків може свідчити про приховану капіталізацію, застосування підвищених ставок або штрафних санкцій. Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх зміни визначаються договором. Суд має перевірити, чи відповідає розрахунок умовам договору, та чи не є нарахування надмірними.

В судовому засіданні представник відповідача-адвокат Лясковецький Д.С., просив відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Також просив застосувати строк позовної давності.

Представник АТ «Сенс Банк» на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 шляхом підписання оферти 12.08.2019 року запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 8-9). Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення угоди отримано відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис (а.с. 9 звор.бік).

Сторони дійшли до згоди, що плата за обслуговування Кредиту складає 2.40 % від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.com.ua. Дата повернення Кредиту- 12.08.2020 року. Для повернення заборгованості за Угодою пропоную використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

Кредит надається позичальнику для:

-власних потреб. Розмір - 6874,59 гривні (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 59 копійок), спосіб видачі- переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк»;

-оплати страхового платежу в розмірі 1080,00 гривень (одна тисяча вісімдесят гривень 00 копійок) згідно з умовами (1) Договір добровільного страхування життя клієнтів №007.501172282-111 від 12.08.2019 року. Спосіб оплати- переказ коштів на рахунок ПРАТ «СК «УНІКА ЖИТТЯ» № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «АЛЬФА-БАНК».

-оплати страхового платежу в розмірі 250,00 гривень (двісті п`ятдесят гривень 00 колійок) згідно з умовами Договору добровільного страхування фінансових ризиків Позичальника за програмою «Альфа-Сервіс» №107.501172282.111 від 12.08.2019 року. Спосіб оплати- переказ коштів на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Альфа-Банк»;

Умови кредитної картки наступні.

Обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми Загальної заборгованості за Відновлюваною кредитною лінією (далі-ОМП), але не менше 50 грн. (п`ятдесят гривень). Сума кредиту до 200000,00грн. Процентна ставка 26,00%. Тип ставки- фіксована. Строк дії кредитної карти 3 роки з моменту випуску- 12.08.2022.

Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами статей 526, 610, 611, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

З розділу 6 Паспорта кредиту вбачається, що процента ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту складає 26%, штраф за прострочення суми мінімального платежу- 100,00 грн. в день за виникнення прострочки, 300,00 грн.- у разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом п`яти днів (а.с. 9).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за кредитною карткою вбачається, що у період з 12.08.2019 року по 15.06.2025 року виникла заборгованість у розмірі 107145,61 грн., з яких: 16434,27 грн.- прострочене тіло кредиту; 44404,15 грн. - відсотки за користування кредитом; 46306,59 грн.- тіло кредиту (а.с. 21 звор. бік).

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З виписки по рахункам приватного клієнта вбачається, що ОСОБА_1 у період з 12.08.2019 року по21.8.2023 року користувалася кредитними коштами, здійснювала покупки, знімала готівку, поповнювала банківську картку, тощо. (а.с. 12-21). У тому числі, такі дії остання здійснювала після неодноразових підвищень кредитного ліміту, що суд розцінює як прийняття нею існуючих умов кредитування, а тому критично відноситься до доводів представника відповідачки щодо її необізнаності про підвищення кредитного ліміту.

Кінцевий залишок по картці склав: -62741,36 грн., кінцева заборгованість зі сплати комісійних та відсотків- 44404,25 грн., що у загальному розмірі складає 107145,61 грн.

Стороною відповідача не надано суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Сенс Банк», та не доведено відсутність заборгованості.

Суд також відхиляє доводи сторони відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи є порушеним право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2023 у справі №207/1892/18 констатував, що згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Разом з тим дії, що свідчать про переривання позовної давності повинні бути вчинені до спливу позовної давності. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.06.2022р. у справі № 686/23170/19.

Суд враховує, що пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності з 02.04.2020, визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який скасовано на всій території України з 01.07.2023р.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан, який триває і на час вирішення цього спору.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ ЦК України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк його дії.

По справі вбачається, що 16.06.2025 року з метою досудового врегулювання спору АТ «Сенс Банк» направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень (а.с. 22).

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір укладено 12.08.2019 року, останній платіж відповідачем здійснено 21.08.2023 року (а.с. 20 звор. бік). Позивач звернувся з цим позовом 01.08.2025 року, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 02.04.2020р. по 30.06.2023р. строк позовної давності законодавцем продовжено на час дії карантину, а з 17.03.2022р. цей строк продовжено на строк дії воєнного стану, який наразі триває.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк» у повному обсязі.

Крім того, згідно платіжного доручення, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 2), яка відповідно до ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavinandothersv. Ukraine, №4909/04, § 58).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором в сумі 107145 (сто сім тисяч сто сорок п`ять) грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб