Ухвала суду № 135945885, 22.04.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1150/24

Провадження №1-кп/536/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

03 липня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , подане одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали шість місяців з дати постановлення, а саме до 03 січня 2026 року.

05 січня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_7 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 січня 2026 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії вказаної ухвали шість місяців з дати постановлення, а саме до 05 липня 2026 року.

22 квітня 2026 року надійшли відомості про затримання ОСОБА_5 22 квітня 2026 року о 07.07 годині.

Згідно ч. 1 ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор вказує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, санкція статті обвинувачення передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк до трьох років. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого покарання, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та судового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились і полягають у тому, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового росзлідування та/або суду, оскільки обвинувачений ухилився від явки в підготовче судове засідання, ухвали суду про його привід в судове засідання не виконані у зв`язку з його відсутністю за місцем мешкання, у зв`язку з чим обвинуваченого оголошено в розшук.

Також, як на думку прокурора існує ризик перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином. Так, на стадії досудового розслідування ОСОБА_5 систематично вчиняв дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки останній за місцем фактичного проживання встановив перешкоду шлагбаум, територію садової ділянки огородив високим парканом з воротами, які постійно зачинено на замок, вікна будинку забиті дошками. Ці факти вказують на вчинення ОСОБА_5 дій направлених на перешкоджанню кримінального провадження, зокрема порушення розумність строків його розгляду, що в свою чергу унеможливлює забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Окрім того, існує ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, і на обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що вироком Кременчуцького районного суду від 01.11.2021 ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення скоєно ним після ухвалення відносно нього обвинувального вироку, що в свою чергу свідчить про наявність ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

Також, наявним є ризик щодо незаконного впливу на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 знайомий із потерпілою ОСОБА_8 та свідками, проживає з ними по сусідству, застосовуючи заходи психологічного тиску може вливати на них з метою зміни своїх показань.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та вважав, що прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається в обґрунтування заявленого клопотання. Вважає, що клопотання містить лише формальний перелік ризиків, обвинувачений не мав наміру ухилятися від суду, а не з`явився у кілька судових засідань у зв`язку з тим, що не був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання. Також, стороною обвинувачення не доведено ризику впливу на свідків та можливості продовжити злочинну діяльність, оскільки за час перебування на розгляді суду даного кримінального провадження з 2024 року обвинувачений не вчиняв таких дій.

Одночасно захисник ОСОБА_4 заявив усне клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки його дружини ОСОБА_9 , яка може поручитись за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язатись за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що він не ухилявся від суду, в кілька судових засідань він не з`явився у зв`язку з тим, що не був повідомлений належним чином про судові засідання шляхом вручення йому судової повістки. Вказав, що постійно проживає в АДРЕСА_1 разом з дружиною, за весь час нікуди не виїжджав, практично увесь час знаходився вдома. Також пояснив, що територія дачного кооперативу, де він проживає, не обслуговується Укрпоштою, однак ця обставина не залежить від його волі. За час здійснення його захисту в кримінальному провадженні адвокатом ОСОБА_10 , саме останній повідомляв ОСОБА_5 про судові засідання, однак після закінчення строку дії договору на правничу допомогу, обвинувачений не спілкується із вказаним адвокатом.

Щодо виконання працівниками поліції ухвал суду про його примусовий привід, ОСОБА_5 вказав, що таке виконання було неналежним, а рапорти, які складені на виконання ухвали суду мають формальний характер. Так, обвинуваченому відомо, що працівники поліції приїжджали до його двору на автомобілі, що навіть зафіксовано на відеокамери спостереження, які встановлені на території домоволодіння. Проте, поліцейські жодним чином не намагались з`ясувати чи перебуває обвинувачений на території домоволодіння, не опитали з цього приводу сусідку, яка поралася на городі а обмежились лише фотографуванням двору та поїхали в невідомому напрямку.

Щодо встановлення високого паркану та воріт, то обвинувачений вказав, що він проживає у вказаному будинку вже понад десять років, і з того часу не встановлював нового паркану.

Також вказав, що він жодним чином не спілкується з потерпілою та свідками по справі протягом тривалого часу, що підтверджує відсутність намірів будь-яким чином впливати на їх показання. Окрім того, ані потерпіла, ані свідки не звертались до правоохоронних органів з приводу спроб ОСОБА_5 якимось чином впливати на потерпілу чи свідків.

Також, вказав, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який було застосовано до нього в ході досудового розслідування, ним не порушувався, що підтверджується відповідним листом ВНП № 2 Кременчуцького РУП.

Підтримав усне клопотання свого захисника щодо обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки його дружини.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого. В будинку на території дачного кооперативу «Схід +» в с.Щербаки вони проживають понад 10 років і з того часу ніякий новий паркан не встановлювався, перешкоди для потрапляння до домоволодіння не встановлювались. Також, за час перебування справи в провадженні суду ОСОБА_5 весь час проживав у будинку, нікуди не виїжджав, від суду не переховувався, також і не спілкувався будь-яким чином з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні. Також пояснила, що чоловік має поганий стан здоров`я, а саме гіпертонічну хворобу та хворобу нирок, у зв`язку з чим потребує постійного нагляду та лікування, які йому в домашніх умовах може забезпечити дружина.

Щодо усного клопотання захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_9 вказала, що може поручитись за виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язатись за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Так, стаття 177 КПК України встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність постійного місці роботи тощо.

Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, згідно з вимогами ст.178 КПК України, суд оцінює суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, а саме за ч. 1 ст. 122 КК України, яке є нетяжким злочином, однак умисним, вчиненим проти здоров`я особи.

Також, враховує, що ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року ОСОБА_6 було оголошено у розшук, оскільки обвинувачений ухилявся від явки до суду, що перешкоджало розгляду кримінального провадження із дотриманням розумних строків.

Суд відхиляє доводи захисника та обвинуваченого щодо неповідомлення останнього про судові засідання у кримінальному провадженні з тих підстав, що обвинувачений ОСОБА_5 був обізнаний з наявністю кримінального провадження на розгляді суду, з`являвся в декілька судових засідань. Окрім того, як він повідомив в судовому засіданні йому було також відомо і про виконання працівниками поліції ухвал суду про його примусовий привід в підготовче судове засідання.

Також, судом встановлено, що за наслідками розгляду Кременчуцьким районним судом Полтавської області кримінального провадження № 12017170220000225 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 статті 186 КК України ухвалено обвинувальний вирок, таким чином обвинувачений є фігурантом в іншому кримінальному провадженні, а отже схильний до протиправної поведінки.

Окрім того, на думку суду доведеним є ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на потерпілу та свідків, оскільки судовий розгляд не завершено, обвинуваченому відомо місце проживання потерпілої та свідків, які проживають з ним по сусідству. Окрім того, під час підготовчого судового засідання потерпіла повідомляла про конфліктний характер взаємовідносин з обвинуваченим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення було доведено достатність підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, а саме останній може переховуватися від суду, так як перебував у розшуку через ухилення від явки до суду; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які судом ще не допитувалися, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, суд вважає, що ураховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на даній стадії кримінального провадження є підтвердженою неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і особистої поруки дружини обвинуваченого, як на тому наполягає сторона захисту.

Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_5 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 920, 00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 369, 392, ст.394, ст.395 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

У задоволенні усного клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 червня 2026 року включно, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 22 квітня 2026 року та утримувати в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Визначити заставу в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 920, 00 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на рахунок: UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172.

Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_5 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

- прибувати до суду за першим викликом;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відому та для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 23 квітня 2026 року.

СуддяОСОБА_1