Рішення № 135942154, 23.04.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 684/116/26

Провадження № 2/684/183/2026

23 квітня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №79412609 від 17.06.2024 року, в розмірі 47985,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 червня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 79412609, згідно з умовами якого відповідач отримав 7000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору №79412609 від 17 червня 2024 року, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідачем підписано договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши кредит на вказану суму, однак відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 47985,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 37485,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 0,00 грн, прострочена заборгованість за штрафами становить 3500,00 грн, а також 2662,40 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте, при звернені до суду з позовом подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подавала.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, ухвалою суду від 23 квітня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 17 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №79412609. Із умов договору встановлено, що предметом договору є надання позивачем відповідачу грошових коштів у формі фінансового кредиту у сумі 7000 грн строком на 360 календарних днів, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити платежі, передбачені договором (п.п.1.10 договору).

Згідно з умовами договору, базова (стандартна) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 % річних (п.1.6 договору).

Із договору також вбачається, що пільговий період користування кредитом становить 30 календарних днів з 17.06.2024 року по 17.07.2024 року, протягом якого процентна ставка за користування кредитом становить 1,4%. Крім того, договором визначено стандартний період користування кредитом тривалістю 330 календарних днів з 18.07.2024 по 12.06.2025, протягом якого процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% (п.2.2.3 договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника. Договір укладено в електронній формі, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що свідчить про погодження його істотних умов.

Крім того, до договору про споживчий кредит № 79412609 додано графік платежі (Додаток №3), який є його невід`ємною частиною та містить інформацію про строки виконання зобов`язань за договором, розмір платежів і черговість погашення заборгованості, який також підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Умови договору сторонами обумовлено також і в паспорті споживчого кредиту продукту №79412609, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Укладення кредитного договору та ідентифікації відповідача підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», з якої вбачається, що ОСОБА_2 була ідентифікована позивачем, а акцепт договору про споживчий кредит підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У довідці зазначено, що одноразовий ідентифікатор ce5dpria був надісланий на номер телефону позичальника 17.06.2024 року о 15:24:24 +380987732782.

Виконання позивачем зобов`язання щодо надання кредитних коштів підтверджується довідкою платіжного сервісу EasyPay від 19.12.2025 року, з якої вбачається, що 17.06.2024 року на платіжну картку НОМЕР_1 , було перераховано грошові кошти у сумі 7000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №79412609 за період з 17.06.2024 року по 11.06.2025 року, вбачається, що станом на 11.06.2025 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 47985,00 грн, яка складається з: тіла кредиту 7000 грн, нарахованих процентів за користування кредитом 37485,00 грн, штрафних санкцій 3500,00 грн. Вказаний розрахунок містить відомості про щоденні нарахування та відображає структуру заборгованості за договором, нарахування відсотків проводилося за пільговою ставкою 30 днів та за стандартною відсотковою ставкою.

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» направлено на адресу ОСОБА_1 претензію за вих. №23717632/496 від 02.02.2026 року щодо погашення заборгованості за договором в розмірі 47985,00 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

Так, у відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору №79412609 а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс».

ОСОБА_1 , уклавши договір про споживчий кредит №79412609 від 17.06.2024 року із ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн та відсотками, розмір яких згідно розрахунку заборгованості 37485,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №79412609 від 17 червня 2024 року, загальна заборгованість станом на 26 листопада 2025 року становить 47985,00 грн. з яких 7000,00 грн заборгованість за кредитом, 37485,00 грн заборгованість за нарахованими процентами

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалось за 360 днів з дати видачі кредиту 17 червня 2024 року до 11 червня 2025 року, при цьому застосовувалась процентна ставка 1,4 % до 17 липня 2024 року та з 18 липня 2024 року в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її ч. 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом становить 27195,00 грн, виходячи із наступного розрахунку: 6405,00 грн - відсотки за період з 17 червня 2024 року по 20 серпня 2024 року (7000,00 грн х 1,4 % х 30 днів + 7000,00 грн х1,5% х 33 дні), 20790,00 грн відсотки за період з 21 серпня 2024 року по 11 червня 2025 року (7000,00 грн х 1,0 % х 297 днів).

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 34195,00 грн, з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості кредитом, 27195,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за штрафами в сумі 3500,00 грн, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан.

Отже, оскільки відповідачем укладено кредитний договір в період дії воєнного стану 3500,00 грн заборгованості за штрафами до стягнення із відповідача не підлягають.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7941609 від 17 червня 2024 року розмірі 34195,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1897,23 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 71,26 %).

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які складають 8000 грн.

Між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та Адвокатським об`єднанням "Апологет", в особі Адвоката, Керуючого партнера Усенка М.Г. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року. Відповідно до умов договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надавє правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених договором.

Відповідно до розділу 2 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами, ціна вказується у акті наданих послуг.

Згідно з актом № 496 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 06 лютого 2026 року та детальним описом наданих послуг до даного акту за договором №0207 від 02 липня 2025 року, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 8000 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 6000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 43561909, р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №79412609 від 17 червня 2024 року в розмірі 34195,00 грн, з яких: 7000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 27195,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Тайгер-Фінанс» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 43561909, р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1897,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, а всього 7897,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне заочне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.