Ухвала суду № 135933883, 22.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3894/26

Провадження № 1-кп/0203/2006/2026

УХВАЛА

22 квітня 2026 року м. Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12026042110000272 від 19.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завидо-Борзенко, Добропільського району, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в підготовчому судовому засіданні подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник з приводу задоволення клопотання заперечила, зазначив, що прокурором до клопотання не долучено доказів на підтвердження зазначених в клопотанні ризиків, свідки або представник потерпілої особи не зверталися з заявами про погрози, примус, відтак, прокурором допущено формальний підхід до обґрунтування клопотання. Крім того, прокурором не враховано, що обвинувачений має неповнолітню дитину, тяжкі захворювання, має проходити лікування, працював до затримання вантажником, може перебувати під цілодобовим домашнім арештом, що з огляду на обмеження прав і свобод людини прирівнюється до тримання під вартою.

Обвинувачений підтримав думку захисника. На запитання суду пояснив, що має дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном якої є його мама, яка приживає в Полтавські області. В місцях позбавлення волі отримував лікування, після звільнення на обліки до лікарні не звертався. В м. Дніпро орендував кімнату в знайомого, прізвище якого не знає, однак, вважає, що може проживати в нього під дією домашнього арешту.

Заслухав думку учасників та, дослідив матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Зокрема, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, лише в липні 2025 року звільнився з місць позбавлення волі і знов обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що мало місце 18.02.2026, постійного місця проживання, роботи не має, не одружений. І хоча обвинувачений зазначає про наявність в нього неповнолітньої дитини, однак яким чином він утримував дитину за тривалий час відбування покарання суду не пояснив.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке визначено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від суду.

Ризик, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та представника потерпілої особи, з метою зміни ними показань або відмовитись від них, оскільки йому стали відомі їх анкетні дані та контакти.

Також, продовжує існувати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, обвинувачений офіційно не працевлаштований, офіційного джерела доходів не має, раніше судимий, в тому числі, за злочини проти власності, але на шлях виправлення не став.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Аналізуючи наведені обставини, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що встановлені щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням відомостей про його особу та обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли, а продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть їм запобігти, що підтверджує необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, його майнового та сімейного стану, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених даним кодексом, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25.02.2025 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Рішення суду в даному випадку повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли, а продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть їм запобігти, що підтверджує необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 314, 315, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 червня 2026 року, включно, з утриманням в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави, відповідно до ухвали Центрального районного суду міста Дніпра від 25.02.2025 року.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожним викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

3) утримуватися від спілкування з представником потерпілої особи та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Суддя ОСОБА_1