Ухвала суду № 135933879, 10.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2614/26

Провадження № 1-кп/0203/1751/2026

УХВАЛА

іменем України

10 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140110005155 від 15.12.2025 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини, може переховуватися від суду. Також зазначив, що обвинувачений під загрозою тяжкості покарання може незаконно впливати на свідків. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтував тим, що обвинувачений, будучи раніше засудженим за вчинення майнових злочинів, може вчинити інше правопорушення.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтвердив існування ризиків, окрім ризику незаконного впливу на свідків .

Захисник при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду .

Вислухавши клопотання прокурора, думки учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15 квітня 2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків або потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих злочинах, може переховуватися від суду.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

У зв`язку з цим, враховуючи серйозність пред`явленого обвинувачення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу з метою уникнення кримінальної відповідальності незаконно впливати на свідків, яких ще не було допитано в судовому засіданні, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час існує.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд зазначає, що він також доведений прокурором, оскільки ОСОБА_6 вже був судимий за корисливі злочини, вчинив аналогічний злочин в період іспитового строку, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення.

Таким чином, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності встановлених судом ризиків, суд вважає, що на даному етапі судового розгляду необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до обвинуваченого, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому суд також враховує, що відповідно до приписів ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст.407 КК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 червня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Суддя: ОСОБА_1