Ухвала суду № 135932069, 23.04.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1273/26

23 квітня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору позивачем заявлено Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

09.04.2026 до суду від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові надійшли пояснення, в яких представник зазначає, що спір у цій справі стосується визнання протиправними та скасування рішень ІНФОРМАЦІЯ_3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та зобов`язання відповідача виключити позивача зі списів особового складу.

Вказує, що сам по собі факт наявності в управління повноважень щодо здійснення досудового розслідування у межах кримінальних проваджень щодо вчинених військовослужбовцями кримінальних правопорушень, не створює правового (процесуального) зв`язку із предметом даного адміністративного спору.

Визначаючись щодо наведеного суд виходить з наступного.

В адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з`ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

При цьому участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналіз положень статті 49 КАС України свідчить про те, що підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Вищенаведене узгоджується із висновками наведеними Верховним Судом у постанові від 29.01.2026.

У позовній заяві позивач вказує, що за результатами проведеного органами ДБР - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові (ТУ ДБР у м. Львові), розслідування в рамках кримінального провадження № 62023140140000140, слідчим ДБР 11 березня 2025 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження щодо позивача у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що спір у цій справі стосується визнання протиправними та скасування рішень ІНФОРМАЦІЯ_3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та зобов`язання відповідача виключити позивача зі списів особового складу. У цих правовідносинах Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові не приймало участь у прийнятті оскаржуваних рішень та взагалі, з огляду на положення Закону України "Про Державне бюро розслідувань".

Тому суд погоджується із покликанням представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові на те, що сам по собі факт наявності в управління повноважень щодо здійснення досудового розслідування у межах кримінальних проваджень щодо вчинених військовослужбовцями кримінальних правопорушень, не створює правового (процесуального) зв`язку із предметом даного адміністративного спору. Рішення у даній справі не вплине на права такої третьої особи.

При цьому, позивачем до позову долучено постанову про закриття кримінального провадження від 11.03.2025, а тому, обставини кримінального провадження можна встановити без участі такої особи.

У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові із складу учасників адміністративної справи №500/1273/26.

Керуючись ст.ст. 49, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Виключити Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові із складу учасників адміністративної справи №500/1273/26.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 23 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.