Рішення № 135928162, 23.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/182/2026 Справа № 641/6386/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого у справі судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу 641/6386/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Харківська міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Боговського Д.Є. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому позивач просила визнати причину пропуску строку на прийняття спадщини поважною, та визначити позивачу додатковий термін тривалістю три місяці для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харків.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 13.02.1974 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач у справі ОСОБА_2 , у якої померлий ОСОБА_4 орендував квартиру, надала неправдиві відомості, що вона нібито проживала з ним однією сім`єю, та відповідно після його смерті подала заяву в нотаріальну контору щодо прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини. Позивач поховала свого чоловіка у Автономній Республіці Крим, не збиралася з ним розлучатися, та не відмовлялася від спадщини, але в силу ряду обставин, а саме хвороби, проходження лікування, та знаходження на тимчасово окупованій території в період карантину з неможливістю виїзду на територію України, пропустила строк для її прийняття. 30.11.2020 позивач приїхала у м. Харків та звернулась до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, але 03.12.2020 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею був пропущений 6-місячний строк на подання заяви про прийняття спадщини. Враховуючи вказані обставини, позивач вимушена звернутись до суду з вкзаним позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

05.11.2021 відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими. Вказала, що позивачем не надано доказів неможливості звернення до нотаріуса у встановлений законом строк з метою оформлення її спадкових прав, та наявності у неї перешкод для такого звернення. Крім того, вказала, що проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю, вела з останнім спільне господарство, та відповідно після його смерті подала заяву до нотаріальної контори як його спадкоємець.

Ухвалою суду від 16.11.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

У зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та веденням бойових дій на території Харківської області розгляд справи у судовому не відбувся. На виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу передано до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 21.09.2022 прийнято до розгляду вищевказану цивільну справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.06.2023 клопотання представника позивача задоволено, вищевказану справу передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

28.07.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказана цивільна справа передана для розгляду судді Чайка І.В.

Ухвалою суду від 31.07.2023 цивільну справу прийнято до провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.02.2024 відповідачу повернуто її заяви про витребування доказів.

Ухвалою суду від 15.04.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків, та витребувано у позивача оригінали документів, що підтверджують наявність хвороб і неможливість перетину кордону у період встановлений законом для подання документів в нотаріальну контору.

Ухвалою суду від 23.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 сина спадкодавця.

30.10.2024 представником відповідача подані заперечення на позовну заяву, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що позивачем неправильно визначено коло учасників справи, а саме невірно визначено відповідача у справі ОСОБА_2 , яка є неналежним відповідачем.

Ухвалою суду від 13.11.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи Харківську міську раду.

Ухвалою суду від 14.04.2026 задоволено клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явися, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення по справі покладався на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті позову не надав.

Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду неповідомив, письмових пояснень по суті позову не надав.

Заслухавши вступне слово представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 13.02.1974 по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.02.1974 року.

З Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 03.12.2020 вбачається, що ОСОБА_4 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки адміністрації Добрівського сільського поселення Сімферопольського раону Республіки Крим від 03.12.2020 № 313, ОСОБА_1 з 2016 року по 2020 рік була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.12.2019, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харків. Причиною смерті ОСОБА_4 відповідно до довідки ХОБСМЕ від 25.12.2019 року № 260 та лікарського свідоцтва про смерть від 23.12.2019 року № 786 став рак головного бронху лівої легені.

З довідки дозволу на транспортування труни з трупом померлого від 25.12.2020 року № 31/8450, виданої гр. ОСОБА_1 ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» вбачається, що вказана державна установа не заперечує проти перевезення труни з трупом померлого ОСОБА_4 з м. Харкова до м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Із заяви відповідача ОСОБА_2 від 22.06.2020 року, поданої до Четвертої ХМДНК вбачається, що остання виявила бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємець четвертої черги, оскільки з її слів вона проживала з померлим на протязі 13 років до його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою державного нотаріуса Четвертої ХМДНК Козелько Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.07.2020 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останньою не надано документів, що підтверджують її родинні відносини зі спадкодавцем.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 178739208 від 27.08.2019, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , на підставі договору дарування № 892 від 27.08.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Полехніною А.М.

Відповідно до довідки «Центру сімейної остеопатії» від 19.11.2020 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виданої ОСОБА_1 , остання пройшла курс лікування з 31.01.2020 по 18.03.2020 та з 10.06.2020 по 25.06.2020 у вищевказаному центрі в оспеопата з приводу гострого правобічного ішіаса.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 30.11.2020 року, поданої до Четвертої ХМДНК, остання виявила бажання прийняти спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, зазначила, що нею був пропущений встновлений законом строк на прийняття спадщини з не залежних від неї обставин.

Згідно відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України, наданої на адвокатський запит від 06.01.2021, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 291-р від 14.03.2020 «Про тимчасове припинення роботи контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» робота контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї була тимчасово припинена з 00 год. 00 хв. 16.03.2020 до 14.06.2020, окрім пропуску визначеної в розпорядженні категорії осіб.

З відповіді АТ «Укрпошта» від 14.12.2020 № 2020121010530, наданої на адвокатський запит від 08.12.2020 вбачається, що у зв`язку із блокуванням усіх відділень поштового зв`язку Укрпошти на території півострову, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом та доставку пошти в напрямку до Автномної Республіки Крим та м. Севастополя до вреглювання ситуації. Крім цього зазначено, що врегулювання проблеми доставки поштових відправлень до Автономної Республіки Крим може вібутися тільки після відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях півострова Крим та м. Севастополь.

Постановою державного нотаріуса Четвертої ХМДНК Козелько Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.12.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання на час відкриття спадщини не була зареєстрована за однією адресою з померлим та не подала заяву про прийняття спадщини за законом у встановлений законом строк, та вважається такою що пропустила строк для прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальним правилом положення про спадкування права на спадщину виникає в день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено статтями 1220, 1222, 1270 ЦК України.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом та за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її згідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що встановлено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі N 381/4482/16-ц (провадження N 61-12844св18).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суд звертає увагу, що рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними, у визначеному законом порядку, та дослідженими в судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні, та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, представник позивача зазначила про те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, зокрема, у зв`язку із знаходженням позивача ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території у Автономній Республіці Крим та неможливістю виїхати з вказаної території у зв`язку з введеними з 16.03.2020 року карантинними обмеженнями, а також у зв`язку з перебуванням її на лікуванні з 31.01.2020 року по 18.03.2020 року та з 10.06.2020 по 25.06.2020 року.

В процесі розгляду даної справи та дослідження наданих сторонами доказів встановлено, що позивач проходила курс лікування з 31.01.2020 по 18.03.2020 та з 10.06.2020 по 25.06.2020 в Центрі сімейної остеопатії у м. Сімферополі АР Крим з приводу гострого правобічного ішіасу, однак доказів тривалості хвороби позивача та відповідно неможливості її звернення до нотаріальної контори в проміжок часу коли вона не перебувала на лікуванні суду не надано.

Судом встановлено наступну хронологію подій.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Харків помер чоловік позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4

25.12.2019 року позивач отримала дозвіл на транспортування померлого ОСОБА_4 в АР Крим з метою його поховання, тобто позивач з 23.12.2019 року по 25.12.2019 року перебувала у місті Харків та мала можливість звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Доказів неможливості звернення до нотаріальної контори у зазначений період часу позивачем не надано.

З 31.01.2020 по 18.03.2020 року та з 10.06.2020 по 25.06.2020 року позивач перебувала на лікуванні.

З 16.03.2020 по 14.06.2020 року у зв`язку з карантинними обмеженнями робота контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї була тимчасово припинена з 00 год. 00 хв. 16.03.2020 до 14.06.2020, окрім пропуску визначеної в розпорядженні категорії осіб.

Таким чином, позивач після поховання чоловіка ОСОБА_4 у період з 27.12.2019 до 31.01.2020, тобто до початку проходження лікування також мала можливість звернутись до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.

Причина, на яку посилається позивач, а саме хвороба у період з 31 січня 2020 року по 18 березня 2020 року та з 10 червня 2020 року по 25 червня 2020 року, на думку суду, не є такою, яка позбавляла її можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Судом надано належну правову оцінку доводам позивача про поважність пропуску строку для прийняття спадщини з огляду на перебування позивача на амбулаторному лікуванні протягом 62 днів в різні періоди часу за весь шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, та відхилено їх, як такі, що не свідчать про наявність об`єктивних обставин, оскільки вона не була позбавлена можливості подати таку заяву у проміжок часу, коли вона не перебувала на лікуванні та її хвороба не мала такого ступеню тяжкості, що позбавляла її можливості подання заяви в нотаріальну контору.

Така позиція суду узгодзується з висновками Верховного Суду, зроблених 28.02.2018 року по справі № 318/1037/15-ц, 28.03.2019 року по справі № 145/1108/17, 08.01.2019 року по справі № 707/1023/17 та 11 грудня 2019 року по справі №533/1122/18.

Крім цього, стосовно доводів предстаника позивача щодо неможливості звернення позивача у встановлений законом строк до нотаріальної контори у зв`язку із знаходженням її на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що у зв`язку з карантинними обмеженнями робота контрольних пунктів в`їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї була тимчасово припинена з 00 год. 00 хв. 16.03.2020 до 14.06.2020, окрім пропуску визначеної в розпорядженні категорії осіб, однак доказів неможливості позивача звернутись до нотаріальної контори до введення вищевказаних обмежень, враховуючи, що її чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в період часу з 23.12.2019 року по 16.03.2020 року, суду не надано.

Частина 3 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Статтями 12 і 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. ст. 76 - 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Принцип змагальності урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього доказового матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Враховуючи, що зазначені позивачем причини пропуску строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини як окремо, так і у сукупності не можуть визнаватись об`єктивними перешкодами, труднощами, які позбавили її будь-якої можливості своєчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини відповідно до передбаченого законом порядку для реалізації своїх спадкових прав, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13,76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четверта Харківська міська нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Харківська міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900653, адреса: м. Харків, вул. Біблика, 57.

Третя особа ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Суддя І.В.Чайка