Ухвала суду № 135927834, 23.04.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1227/26

Провадження № 2-а/401/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м. Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Охріменко Валерій Броніславович, до Інспектора відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Єрмолаєва Володимира Миколайовича та Відділення поліції (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року через електронний кабінет в електронній системі "Електронний суд" представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Інспектора відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Єрмолаєва Володимира Миколайовича та Відділення поліції (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Владні управлінські функції слід розуміти як владні повноваження, які здійснюються державою, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими державою суб`єктами в результаті їхньої діяльності та спрямовані на прийняття обов`язкових до виконання рішень, а також забезпечення їх виконання особами, яким ці рішення адресовані.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно із ч. 1 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У даній справі позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка винесена інспектором відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію", територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення (постанова Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а).

Отже, належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, яке є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.

Відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, як структурний підрозділ ГУНП у Кіровоградській області, не є належним відповідачем у справі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч. 2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав доказів направлення примірника позовної заяви та копій доданих документів зазначеним у позові відповідачам, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 161 КАС України.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Документів на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви не долучено, клопотання про звільнення від сплати судового збору не подано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно із п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (сума судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою через електронну систему "Електронний суд" становить 1 064,96 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 064,96 грн. та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату чи зазначити докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (при їх наявності).

Згідно із ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Охріменко Валерій Броніславович, до Інспектора відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Єрмолаєва Володимира Миколайовича та Відділення поліції (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність впродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

- уточнити відповідача по справі;

- надати докази направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- надати до суду документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Судовий збір у сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. сплатити на рахунок:

Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Світловодськ

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230

Рахунок отримувача UA248999980313151206000011563

Код класифікації 22030101

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова