Рішення № 135927680, 23.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.04.2026

ЄУН 389/4838/25

Провадження №2/389/1712/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 квітня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Булгакова Олександра Вячеславовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, 29.12.2025 звернувся в суд, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача кошти, витрачені КНП "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь Національної служби здоров`я України в сумі 5336 грн 00 коп, які перерахувати в дохід Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.07.2024 у справі №235/868/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 3 роки, поклавши на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або проходження служби. Вирок суду набрав законної сили 12.09.2024.

Згідно з описовою частиною вказаного судового рішення, приблизно о 18 годині 20 хвилин 30.11.2023 в темний час доби, сержант ОСОБА_1 керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Mitsubishi L200», європейський реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині автошляху О-0525, сполученням «м.Покровськ с.Гришине», зі сторони м.Покровськ, у апрямку с.Гришине на території Покровської ОТГ, Покровського району, Донецької області та проїжджаючи ділянку дороги на відстані близько 500 м від м.Покровськ, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху для безпечного керування автомобілем «Mitsubishi L200», європейський реєстраційний номер DY12ZPR в результаті чого втратив керування ним та виїхав за межі проїзної частини вправо, де скоїв наїзд на дерево, в результаті чого загинув пасажир, що знаходився у вказаному автомобілі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді автотранспортної відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з наявністю саден шкіри та забійної рани м`яких тканин голови, проникаючої в порожнину черепа, крововиливів в м`які тканини голови, відкритих вдавлених фрагментально-уламкових переломів кісток обличчя, кісток склепіння та основи черепа з пошкодженням каменистого сегмента внутрішніх сонних артерій, оболонок і речовини головного мозку, вогнищ забою та розтрощення речовини головного мозку, крововиливів під м`які мозкові оболонки та у шлуночки мозку, клінічна течія якої ускладнилася значною зовнішньою кровотечею з розвитком гострої масивної крововтрати, набряком речовини головного мозку з защемленням стовбуру у великому потиличному отворі, від яких того ж дня загинув на місці ДТП та пасажир ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому тіла правої ключиці зі зсувом уламків, садна долонної поверхні лівої кисті та передньої поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які потребують для свого загоєння та лікування терміну понад двадцять один день.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 та середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2 .

У результаті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради» Дніпровської міської ради.

Так, згідно з довідкою комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології з 01.12.2023 по 02.12.2023 з діагнозом: перелом тіла ключиці МКХ-10 (S42.02). За весь період лікування пацієнта Національною службою здоров`я України (далі НСЗУ) була здійснена оплата послуг на суму 5336 грн 00 коп.

Отже, саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження, внаслідок чого останній лікувався у комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради. З врахуванням того, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з нього витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наразі механізм фінансування КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради здійснюється Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладених між лікувальними закладами та НСЗУ договорів, зокрема і тих, що діяли у період перебування на стаціонарному лікуванні потерпілого ОСОБА_2 , кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні.

Оскільки КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради витратила кошти в розмірі 5336 грн 00 коп. з державного бюджету, при наданні медичних послуг на лікування потерпілого ОСОБА_2 , зазначені кошти необхідно стягнути з відповідача та зарахувати до Державного бюджету України.

Позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в межах кримінального судочинства не заявлявся.

Також прокурор зазначив, що дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Враховуючи те, що органами, уповноваженими на захист інтересів держави у спірних правовідносинах НСЗУ не вжито заходів, спрямованих на відшкодування відповідачем коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину у даному випадку у прокурора наявні усі підстави для звернення із позовною заявою до суду в інтересах держави в особі зазначених органів. Таке звернення до суду є виправданим, оскільки захисту потребують державні інтереси.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відстуності. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явивився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримаву повному обсязі, просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не подав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов до суду не подавав, будь-які клопотання, заяви чи докази від нього також не надходили.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві прокурор. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Суд дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Рішенням Конституційного суду від 03 грудня 2025 року у справі №3-28/2024(59/24) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Частиною 3 статті 4 ЦПК України передбачено право осіб, яким законом надано повноваження звертатися до суду в інтересах інших осіб, звертатися до суду у випадках, визначених законом.

Право прокурора на звернення до суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч.3 ст.56 ЦПК України.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що сам факт незвернення до суду відповідної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

У даній справі підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що органами, уповноваженими на захист інтересів держави у спірних правовідносинах Національною службою здоров`я України не вжито заходів, спрямованих на відшкодування відповідачем коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину у даному випадку, а тому у прокурора наявні усі підстави для звернення із позовною заявою до суду в інтересах держави в особі зазначених органів.

Так, Національна служба здоров`я України, згідно з листом від 09.09.2025 № 39610/2-16-25, повідомила Донецьку спеціалізовану прокуратуру, що вищевказані витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , які понесла КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради сплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій пацієнтам. Крім того, зазначено що заходів претензійно-позовного характеру, спрямованих на стягнення з відповідача вказаних коштів не вживала, зазначаючи, що відповідно до Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно, НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень та готова до співпраці, в межах повноважень.

Відтак, прокурор правомірно, відповідно до положень законодавства звернувся до суду з даним позовом, звернення відбулося у грудні 2025 року.

Судом встановлено, що приблизно о 18 годині 20 хвилин 30.11.2023 в темний час доби, сержант ОСОБА_1 керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Mitsubishi L200», європейський реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині автошляху О-0525, сполученням «м.Покровськ с.Гришине», зі сторони м.Покровськ, у апрямку с.Гришине на території Покровської ОТГ, Покровського району, Донецької області та проїжджаючи ділянку дороги на відстані близько 500 м від м.Покровськ, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху для безпечного керування автомобілем «Mitsubishi L200», європейський реєстраційний номер DY12ZPR в результаті чого втратив керування ним та виїхав за межі проїзної частини вправо, де скоїв наїзд на дерево, в результаті чого загинув пасажир, що знаходився у вказаному автомобілі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді автотранспортної відкритої проникаючої черепно-мозкової травми з наявністю саден шкіри та забійної рани м`яких тканин голови, проникаючої в порожнину черепа, крововиливів в м`які тканини голови, відкритих вдавлених фрагментально-уламкових переломів кісток обличчя, кісток склепіння та основи черепа з пошкодженням каменистого сегмента внутрішніх сонних артерій, оболонок і речовини головного мозку, вогнищ забою та розтрощення речовини головного мозку, крововиливів під м`які мозкові оболонки та у шлуночки мозку, клінічна течія якої ускладнилася значною зовнішньою кровотечею з розвитком гострої масивної крововтрати, набряком речовини головного мозку з защемленням стовбуру у великому потиличному отворі, від яких того ж дня загинув на місці ДТП та пасажир ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому тіла правої ключиці зі зсувом уламків, садна долонної поверхні лівої кисті та передньої поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які потребують для свого загоєння та лікування терміну понад двадцять один день.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_3 та спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04.07.2024 у справі №235/868/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 3 роки, поклавши на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або проходження служби. Вирок суду набрав законної сили.

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У результаті отримання під час ДТП винуватцем якого є ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради.

КНП Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради провадить свою діяльність за рахунок коштів НСЗУ згідно укладених договорів у 2024 році про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №3675-Е124-Р000 від 04.02.2024 та №0885-Е124-Р000 від 22.01.2024.

Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради Іванов Д.С., перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології з 01.12.2023 по 02.12.2023. Діагноз: Перелом тіла ключиці МКХ-10 (S42.02). За весь період лікування пацієнта НСЗУ була здійснена оплата послуг на суму 5336 грн 00 коп.

Згідно з ч.3, 7 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно з положенням ч.1, 3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545.

Згідно з пунктом 2,3,4 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як особа, яка вчинила кримінальне правопршунення, зобов`язаний відшкодувати державі витрати на лікування потерплого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.2,4,12,13,81,89,141,223,259,263-265,274,280-282,284,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Булгакова Олександра Вячеславовича в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради, про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти, витрачені КНП "Міська клінічна лікарня №4" Дніпровської міської ради на лікування потерпілого ОСОБА_2 на користь Національної служби здоров`я України в сумі 5336 (п`ять тисяч триста тридцять шість) 00 коп, які перерахувати в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: UA 978999980313080115000026011, отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб - Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, код ЄДРПОУ/Умовний код: 39969443 юридична адреса: вул.О.Сибірцева, 168, м.Бахмут, Донецька обл., 84511, фактична адреса: вул.Дніпровська, 129«А» м.Павлоград, Дніпропетровської обл., 51400;

позивач Національна служба здоров`я України, місцезнаходження: просп.Степана Бандери, 19, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422;

відповідач ОСОБА_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 01280527, адреса вулиця Ближня, буд. 31 місто Дніпро, Дніпропетровська область,

Суддя Г.В. Берднікова