Рішення № 13592760, 16.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р. Справа № 19/208-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми “Ферокерам”, м. Біла Церква

до

Відкритого акціонерного товариства “Муліт”, м. Богуслав

про

стягнення 176233,33 грн.

за участю представників:

позивача:

Куряченко Ю.М. –дов. від 30.09.2010р. № 458

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми “Ферокерам” (далі –Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Муліт” (далі –Відповідач) про стягнення 176233,33 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач в період з січня по жовтень 2008р. по наказам-накладним № 3098 від 23.01.2008р. на суму 49183,20 грн., № 3242 від 13.02.2008р. на суму 93255,62 грн., № 3545 від 02.04.2008р. на суму 71789,26 грн., № 3633 від 16.04.2008р. на суму 49629,49 грн., № 3848 від 26.05.2008р. на суму 72573,60 грн., № 4129 від 04.07.2008р. на суму 9657,65 грн., № 4517 від 12.09.2008р. на суму 32416,56 грн., № 4627 від 03.10.2008р. на суму 119149,98 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 497655,36 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії ЯОВ № 225912 від 23.01.2008р., серії ЯОВ № 225930 від 12.02.2008р., серії ЯОВ № 225969 від 02.04.2008р., серії ЯОВ № 225979 від 16.04.2008р., № 8 від 26.05.2008р., серії ЕАЖ № 185184 від 03.07.2008р., серії ЯПЗ № 602212 від 11.09.2008р., серії ЯПЗ № 602220 від 03.10.2008р. вказаний товар отримав.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 176233,33 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Оскільки відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 03.02.2009р. № 59 з вимогою погасити наявну заборгованість за поставлений товар в розмірі 176233,33 грн. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 114140, з якого вбачається, що повноважена особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 12.02.2010р. Завірена копії повідомлення залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, в порушення своїх зобов’язань не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 176233,33 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 176233,33 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 176233,33 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Муліт” (09700, Київська область, м. Богуслав, вул. Окружна, 1, код ЄДРПОУ 14311910) на користь Закритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма “Ферокерам” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, код ЄДРПОУ 14310891) 176233 (сто сімдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн. 33 коп. заборгованості, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.