Рішення № 135927469, 21.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3767/25

Провадження № 2/345/999/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

17.07.2025 р. представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович звернувся до суду з вищенаведеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року в загальному розмірі 60 314,16 грн. на користь позивача, судовий збір в сумі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2872627, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив виникнення заборгованості. Вищевказаний кредитного договір було укладено в електронній формі та з дотриманням ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані відповідачу шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок. 08.04.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимог № 66-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Суму заборгованості за кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року було визначено первинним кредитором ТОВ «Мілоан», який передав позивачу відповідний розрахунок заборгованості згідно договору відступлення прав вимоги № 66-МЛ від 08.04.2021 р. Сума заборгованості відповідача становить 60 314,16 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 14 550,00 грн.; заборгованість за процентами 45 314,16 грн.; заборгованість за комісією 450,00 грн. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості. За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у вищевказаному розмірі 60 314,16 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі.

13.01.2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року у справі № 345/3767/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У своїй заяві та клопотанні представник заявника просить поновити строк та скасувати зазначене заочне рішення.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.01.2026 року заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.09.2025 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

11.02.2026 року представник позивача Усенко М.І. через підсистему "Електронний суд" системи ЄСІТС подав заяву, в якій зазначив, що на підставі аналізу матеріалів справи відбулося автоматичне продовження (пролонгація) кредитного договору № 2872627 від 30.12.2020 на стандартних умовах у зв`язку з неповерненням кредитних коштів у встановлений строк. Вказав, що відповідно до умов договору та правил кредитування, у разі подальшого користування кредитними коштами після спливу строку кредитування застосовується механізм автоматичної пролонгації, що супроводжується нарахуванням відсотків за базовою ставкою. Також зазначив, що відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідно до умов договору - на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування коштами, а збільшення суми боргу зумовлене переходом від пільгової процентної ставки до стандартної після спливу первісного строку кредитування та подальшим простроченням виконання зобов`язання. Крім того, представник позивача вказав на правомірність нарахування одноразової комісії у розмірі 450,00 грн., передбаченої умовами кредитного договору, з якими відповідач погодився при його укладенні, а також зазначив, що відповідна інформація була належним чином розкрита позичальнику до укладення договору. Щодо судових витрат, представник позивача зазначив, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., які підтверджуються договором про надання правничої допомоги, актом наданих послуг та детальним описом виконаних робіт. При цьому звернув увагу суду на правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких відсутність документів, що підтверджують фактичну оплату правничої допомоги, не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за наявності інших належних доказів їх надання. Представник позивача вважає, що подані до суду докази є достатніми для вирішення справи по суті, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а також долучити подані письмові пояснення до матеріалів справи

01.04.2026 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначив, що ознайомившись з розрахунком заборгованості, який був наданий кредитором до позовної заяви вбачається, що нарахування відсотків відбувалися з 30.12.2020 року по 02.04.2021 року, в той час коли кредитний договір був укладений на 30 днів і нарахування відсотків повинні були відбуватися з 30.12.2020 року по 29.01.2021 рік., таким чином первинний кредитор порушив принцип строковості зобов`язання, намагаючись необґрунтовано продовжити строк дії договору та нарахування боргу без законних підстав. Також зазначила, що якщо в кредитному договорі товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту), то положення кредитного щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту) є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Також зазначила, що вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям розумності і співмірності. У відзиві вказано, що дана справа є малозначною, не відзначається складністю фактичних обставин і правових питань, а її розгляд не потребував значних витрат часу чи зусиль з боку представника позивача. Обсяг наданих правничих послуг є типовим для справ такої категорії та не свідчить про виконання складної чи тривалої роботи. Крім того, представник відповідача зазначила, що заявлений розмір витрат є явно завищеним і не відповідає принципу співмірності, визначеному нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та характеру виконаної правничої допомоги. У зв`язку з викладеним, частково погоджується із заявленими позовними вимогами, а саме у частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року: тіла кредиту в розмірі 14 450,00 грн, відсотків у розмірі 1 710,00 грн, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явилася, однак подав клопотання, у якому просить розгляд справи провести без участі представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Водночас представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.12.2020 року ОСОБА_1 заповнив заяву анкету клієнта на отримання споживчого кредиту.

30.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2872627 відповідно до якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000,00 грн. у валюті: Українські гривні.

1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 30.12.2020 (строк кредитування).

1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 29.01.2026.

1.5. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2 160,00 грн. в грошовому виразі та 175,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 17 160,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. позичальник розуміє та погоджується, наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 450,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,38 відсотків від суми кредиту одноразово.

1.5.2. Проценти за користування кредитом: 1 710,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

1.7. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.

2.3.1. Продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

4.2. У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 2872627 від 30.12.2020 року визначено графік платежів за договором про споживчий кредит.

У паспорті споживчого кредиту № 2872627 визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення 36628265 від 30.12.2020 року платник ТОВ «Мілоан» перераховано отримувачу ОСОБА_1 на кредит рах. № 473121*48 15 000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 2872627.

Відомість про щоденні нарахування та погашення містить інформацію, щодо надання кредиту за договором № 2872627, нарахування комісії, нарахування процентів, сплату процентів по кредиту, сплату тіла кредиту, сплату комісії за пролонгацію.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 66-МЛ від 08.04.2021 року на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Мілоан» кредитор передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Платіжною інструкцією № 28520 від 08/04/2021 підтверджено сплату ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 3 888 933,81 грн. ТОВ «Мілоан», призначення платежу: оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п. 17 договору відступлення права вимоги № 66-МЛ д 08.04.2021 р. без ПДВ.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 66-МЛ д 08.04.2021 р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2872627 від 30.12.2020 сума виданого кредиту 60 314,16 грн., залишок по тілу кредиту 14 550,00 грн., залишок по відсотках 45 314,16 грн., залишок по комісії 450,00 грн.

Згідно досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 10.07.2025 року № 20627143 ОСОБА_1 проінформовано про відступлення права вимоги за її кредитним договором та повідомлено, що у разі невиконання вимог справу буде передано до суду.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Докази у справі вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором J4392 (одноразовим паролем), направленим ТОВ «Мілоан» на його телефонний номер НОМЕР_2 30.12.2020.

Отже, ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти (15 000,00 грн.) на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчить платіжне доручення № 36628265 від 30.12.2020 року, яке відповідно до статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року №1591-ІХ «Про платіжні послуги» відповідає вимогам платіжного документа.

Надалі ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

За умовами п. 1.3., 1.4 кредитного договору № 2872627 від 30.12.2020 року сторони погодили строк кредитування 30 днів з 30.12.2020 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 29.01.2021 року.

Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом складають 1 710,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,38 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

В п. 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування а саме: п.п. 2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах наступним чином:

П.2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua (далі сайт товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору.

Пунктом 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

В силу пункту 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

При цьому відсутні докази, що відповідач припинив користуватися кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду. Таким чином відбулась пролонгацію договору на підставі пункту 2.3.1.2. (тобто не більше ніж на 60 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду) та нараховані відсотки на підставі пунктом 1.6 договору, яким передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У зв`язку з тим, що відповідач продовжив користуватись кредитними коштами, відповідно до пункту 2.3.1.2 договору автоматично щодня здійснювалась пролонгація - збільшено строк користування кредитом на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Відповідно до п. 1.6 кредитного договору за користування кредитом на стандартних (базових) умовах передбачена процентна ставка 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день.

Представник позивача просить стягнути з відповідача 60 314,16 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 14 550,00 грн.; заборгованість за процентами 45 314,16 грн.; заборгованість за комісією 450,00 грн.

Водночас матеріали справи не містять належного та зрозумілого розрахунку нарахування процентів саме у такому розмірі, що свідчить про невідповідність поданого позивачем розрахунку умовам договору.

Крім того, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем 28.01.2021 року було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 1 110,00 грн. Однак із зазначеного розрахунку встановлено, що зарахування відбулось наступним чином: сплата комісії за пролонгацію 450,00 грн., сплата процентів по кредиту 210,00 грн., сплата тіла кредиту 450,00 грн.

Водночас, з урахуванням того, що позивачем заявлено до стягнення 14 550,00 грн. основного боргу, а також відсутні докази належного зарахування здійснених платежів, сплачені відповідачем кошти у розмірі 1 110,00 грн. підлягають врахуванню при визначенні залишку заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 13 890,00 грн. (15 000,00 грн. 1 110,00 грн.), що спростовує доводи позивача про наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 550 грн.

Ураховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне здійснити перерахунок суми заборгованості за кредитом і нарахованими процентами.

В період з 30.12.2020 року по 28.01.2021 рік включно щоденна відсоткова ставка 0,38% від суми кредиту 15 000,00 грн. (пільговий період 30 днів).

Отже розмір нарахованих відсотків за цей період складає 1 710,00 грн. (15 000,00 грн. х 0,38% = 57,00 грн. в день х 30 днів).

З 29.01.2021 по 01.02.2021 рік включно щоденна відсоткова ставка 0,38% від суми кредиту 13 890,00 грн. (пільговий період 4 днів, визначений з урахуванням положень п. 2.3.1.1 кредитного договору щодо пролонгації на пільгових умовах).

Отже розмір нарахованих відсотків за цей період складає 211,12 грн. (13 890,00 грн. х 0,38% = 52,78 грн. в день х 4 днів).

З 02.02.2021 року по 02.04.2021 рік, щоденна відсоткова ставка, застосована кредитором відповідно до п. 1.6 кредитного договору 5,00 %.

Отже розмір нарахованих відсотків за цей період, тобто за 60 днів, складає 41 670,00 грн. (13 890,00 грн. х 5,00 % = 694,50 грн. в день х 60 днів).

Таким чином розмір заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитними коштами складає 43 591,12 грн. (1 710,00 грн. + 211,12 грн. + 41 670,00 грн.).

Щодо стягнення комісії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до п. 1.5.1 договору № 2872627 від 30.12.2020 року комісія за надання кредиту 450,00 грн., яка нараховується одноразово.

Отже, сума одноразово нарахованої при видачі кредиту комісії в розмірі 450,00 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки таку комісію передбачено умовами договору, а доказів її погашення відповідачем не надано.

Викладені у відзиві на позов заперечення представника відповідача щодо позовних вимог про стягнення комісії стосуються його мотивації необґрунтованості нарахування кредитодавцем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Натомість в даній справі позивачем пред`явлено вимогу про стягнення комісії за видачу кредиту, тобто іншого виду комісії.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач порушив умови укладеного ним кредитного договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року у загальному розмірі 57 931,12 грн. з яких: 13 890,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 43 591,12 грн. заборгованості за відсотками, 450,00 грн. - комісія за видачу кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн., та підтверджується платіжною інструкцією № 14393 від 04.07.2025 року.

Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 60 314,16 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 57 931,12 грн. А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 326,68 грн. (2 422,40 грн. х 57 931,12 грн. / 60 314,16 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет», копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, копію акту наданих послуг правової (правничої) допомоги копію детального опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року копію ордера на надання правничої (правової) допомоги.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000,00 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 000,00 грн.

На підставі ст.ст. 207, 509, 512, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 - 1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором № 2872627 від 30.12.2020 року в загальному розмірі 57 931,12 грн., з яких: 13 890,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 43 591,12 грн. заборгованості за відсотками, 450,00 грн. - комісія за видачу кредиту

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 326,68 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: