Рішення № 135927121, 23.04.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/400/26

2/0187/421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької областіЯкименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В

09.03.2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ТОВ«ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької областіЯкименко А.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 11.06.2021року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 61526 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ«ФК Айконс» заборгованість в розмірі 30720 грн.

Просить визнати виконавчий напис нотаріуса № 61526 від 11.06.2021року таким, що не підлягає виконанню, та визнати постанови № 66797636 про прийняття та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню, оскільки сума боргу не є безспірною, оскільки жодних договорів між сторонами укладено не було, порушений порядок вчинення виконавчого напису, оскільки вона не отримувала від відповідача письмової вимоги про усунення порушень, та кредитний договір не був посвідчений нотаріально. Жодних позовів до суду не було, рішення було прийняте без її відома та участі, не зрозуміло за яким кредитним договором, яким чином та коли було прийняте виконавче провадження.

Крім цього, вже сплив трирічний строк давності виконавчого провадження. Виконавчі документи в Україні можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років (загальний строк), а посвідчення комісій по трудових спорах та документи, де стягувачем є держава протягом трьох місяців. Сплив цього строку є підставою для закриття виконавчого провадження, якщо інше не встановлено законом. Якщо строк пропущено з поважних причин, його можна поновити через суд. Під час воєнного стануперебіг строків пред`явлення документів може мати особливості, але загальні правила (3 роки) продовжують діяти, тому змушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 року провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 34-35).

У відповідності до ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивачка ОСОБА_1 просила суд розглядати справу за її відсутності (а.с. 51).

Відповідач ТОВ «ФК Айконс», у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням, яке повернулося до суду з поштовою відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання» (а.с. 98, 100).

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням, яке повернулося до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній» (а.с. 97).

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 69),про причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особа - приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. адвокат Юхименко Ю.Ю., надіслав пояснення, в яких зазначив, що вимога позивача про визнання постанов приватного виконавця № 66797636 про прийняття виконавчого провадження до виконання та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню, є юридично необґрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає способам захисту прав, визначеним чинним законодавством України.

Зазначені постанови приватного виконавця є процесуальними актами,

прийнятими в межах виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», та не є виконавчими документами у розумінні ст. 3 цього Закону. Відтак, такі постанови не можуть бути предметом вимоги про визнання їх такими, що не підлягають виконанню, оскільки не підлягають самостійному виконанню, та визнання постанов приватного виконавця такими, що не підлягають виконанню, не передбачено ні Цивільним процесуальним кодексом України, ні Кодексом адміністративного судочинства України, ні Законом України «Про виконавче провадження».

У разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю виконавця,

законодавством передбачено інший спосіб захисту, а саме - їх оскарження в порядку, визначеному ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», тому обраний позивачкою спосіб захисту є неналежним.

У відповідності до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче

провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАСУ, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких

осіб. Виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого напису № 61526, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., який відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом.

Тобто, для оскарження дій приватних виконавців та постанов про

прийняття та про передачу виконавчого провадження, Панібудьласці В.Ю. необхідно було звертатись до суду у порядку встановленому ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, доводи позивача щодо нібито спливу строку пред`явлення

виконавчого документа до виконання є безпідставними та такими, що не

відповідають фактичним обставинам справи, оскільки виконавче провадження № 66797636 було відкрито 14.09.2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса № 61526 виданого 11.06.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Таким чином, з моменту вчинення виконавчого напису (11.06.2021) до моменту відкриття виконавчого провадження (14.09.2021) сплинуло менше шести місяців, що свідчить про пред`явлення виконавчого документа до виконання у межах встановленого законом строку.

Посилання позивачки на сплив трирічного строку є помилковим, оскільки зазначений строк обчислюється саме з моменту видачі виконавчого документа, а не з будь-яких інших довільно визначених дат, на які посилається позивачка. Чинне законодавство не передбачає автоматичного

закриття виконавчого провадження у зв`язку із спливом того чи іншого

строку після його відкриття, якщо виконавчий документ був пред`явлений

до виконання у встановлений строк.

Отже, виконавче провадження № 66797636 відкрито правомірно, з

дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи позивачки щодо незаконності виконавчого напису нотаріуса, у

тому числі посилання на відсутність безспірності заборгованості, не стосуються правомірності дій приватного виконавця та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Фактично позивачка оскаржує виконавчий напис нотаріуса, який є самостійним виконавчим документом. Водночас приватний виконавець не є суб`єктом, який вчиняв виконавчий напис, та не наділений повноваженнями щодо перевірки законності його вчинення. Приватний виконавець діє виключно в межах та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ, який відповідає вимогам ст. 4 цього Закону.

У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, такі обставини не свідчать про протиправність дій чи постанов приватного виконавця, який на момент відкриття виконавчого провадження та на момент чинення всіх виконавчих та процесуальних дій в рамках виконавчого провадження

має чинний виконавчий документ.

На примусовому виконанні у ОСОБА_3 знаходилось виконавче провадження № 66797636 з примусового виконання виконавчого напису № 61526, виданого 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють

примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність приватного виконавця зупиняється за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності.

Відповідно до ч. 5 цієї статті у разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1 4, 6 частини першої цієї статті приватний виконавець зобов`язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем.

Відповідно до пункту 4 розділу XVII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої статті 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» його заміщення здійснює інший приватний виконавець на підставі договору.

Приватний виконавець, який заміщуватиме приватного виконавця, діяльність якого зупиняється, може обиратися з приватних виконавців іншого виконавчого округу.

Наказом Міністерства юстиції України №293/7 від 16.02.2026 року зупинена діяльність приватного виконавця Сидорук Л.В. за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця.

Заміщення приватного виконавця Сидорук Л.В. здійснювалось в

установленому порядку на підставі договору, укладеного 10.02.2026 року, з приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О., що діє на підставі посвідчення № 0709, виданого 25.06.2021 року.

Стягувачем приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. подано заяву про передачу матеріалів виконавчого провадження приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» про

передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Відповідно до пункту 4, розділу V Інструкції у випадках, передбачених

пунктами 1-4, 6 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передача виконавчих проваджень здійснюється приватним виконавцем, який на підставі договору заміщує приватного виконавця, діяльність якого зупинена.

Згідно з пунктом 4 розділу V Інструкції виконавче провадження може

бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного

виконавця.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Якименко А.О. 23.02.2026 року винесено постанову про передачу виконавчого

провадження.

Того ж дня, приватним виконавцем Нордіо В.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 66797636, яке правомірно перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., тому просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в частині вимоги щодо визнання постанов № 66797636 про прийняття та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню (а.с. 73-75).

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О.,надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 99).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2021року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис за реєстровим № 61526 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ«ФК Айконс» заборгованість в розмірі 30720 грн, яка є боржником за кредитним договором № 972504 від 18.08.2020 року, укладеною між ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1-26/04/2021 від 26.04.2021 року є ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1-26/04/2021 від 26.04.2021 року є ТОВ «ФК Айконс», за період з 18.08.2020 року по 25.05.2021 року у розмірі 9000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 15390 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками, 5130 грн строкова заборгованість по несплаченим відсоткам, а також 1200 грн плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 96).

Судом також встановлено, що по виконавчому напису нотаріуса № 61526 від 11.06.2021року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66797636 від 14.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ФК Айконс» заборгованості в розмірі 30720 грн (а.с. 5).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. від 23.02.2026 року передано виконавчий документ - виконавчий напис № 61526 від 11.06.2021рокуприватному виконавцю Нордіо В.В. (а.с. 7).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. від 23.02.2026 року прийнято виконавче провадження № 66797636 з примусового виконання виконавчого напису № 61526 від 11.06.2021 року (а.с. 6).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, яким і керувався нотаріус при вчиненні виконавчого напису, що вбачається з його змісту, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, кредитний договір № 972504 від 18.08.2020 року та графік платежів, засвідчені стягувачем (копії у справі а.с. 92-96), виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів ст. ст. 16,18 ЦК України та ст. ст. 50, 87 ,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас, ч. 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач будь-яких доказів суду не подав, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК Айконс», зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся до суду одразу після того, як довідався про існування виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса, заперечив розмір боргу. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримувала, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «ФК Айконс», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди, чи не пропущено відповідачем строк позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.1 Переліку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідач доказів, які були підставою вчинення виконавчого напису, який вчинений 11.06.2021року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. за реєстровим № 61526 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ФК Айконс» заборгованості за кредитним договором № 972504 від 18.08.2020 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_5 , не долучив.

Також з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримував від ТОВ «ФК Айконс» первинні бухгалтерські документи щодо видачі (перерахування) кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

У матеріалах справи відсутні копії заяви та додатків до неї, з якими відповідач звертався до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Також суду не представлено і детального розрахунку заборгованості, яка стягується з позивачки по виконавчому написі, як і не надано жодних доказів (наприклад, платіжних доручень, квитанцій, чеків тощо) отримання нею кредиту чи перерахування кредитних коштів від її імені.

Тобто, з установлених судом обставин справи не вбачається, що, звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості позивачки надав, з урахуванням положень Переліку документів, належні докази на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Також, ні нотаріально посвідченого кредитного договору, ні заяви про вчинення виконавчого напису з вказівкою на документи, які були представлені нотаріусу на його вчинення, суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовної вимоги про визнання постанови № 66797636 про прийняття та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню, слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, тому в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 року позивачку ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору (а.с. 32-33).

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору (згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), а позов задоволено повністю або частково, судовий збір стягується з відповідача на користь держави.

Оскільки позовні вимоги задоволені, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн, належить стягнути з відповідача ТОВ «ФК Айконс» на користь держави.

На підставі викладеного, статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 61526 від 14.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» заборгованості в розмірі 30720 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» (код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: вул. Зарічна, 1Б, офіс 236, м. Київ, 02132) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн), на користь держави.

В частині вимог про визнання постанови № 66797636 про прийняття та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя І.М. Іщенко