Ухвала суду № 135926810, 21.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2221/13-ц

Провадження № 6/0203/99/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, заінтересовані особи Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про надання дозволу та звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстрована малолітня дитина,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене подання приватного виконавця Русецької О.О., в якій остання посилалась на те, що в неї на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №68006678 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 17.08.2021 року у справі №203/2221/13-ц про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по Генеральному договору про надання кредитних послуг №112333278000 від 12 жовтня 2007 року, що виникла станом на 09 серпня 2010 року та становить 3440580 грн. 07 коп., а саме: заборгованість за Додатковою угодою №1 (11237049000) від 19 жовтня 2007 року в сумі 1595975 грн. 64 коп., (у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту в сумі 807427 грн. 10 коп., заборгованість за процентами по користуванню кредитом в сумі 647063 грн. 11 коп., заборгованість по комісії в сумі 13813 грн. 50 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 79621 грн. 29 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 46726 грн. 32 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 1324 грн. 32 коп.); заборгованість за Додатковою угодою №2 (11273145000) від 20 грудня 2007 року в сумі 1844604 грн. 43 коп. (у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту в сумі 969499 грн. 95 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 718507 грн. 17 коп., заборгованість по комісії в сумі 9695 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 95603 грн. 47 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 50342 грн. 81 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 956 грн. 03 коп.).

27.12.2021 року було відкрито виконавче провадження та 14.01.2022 року винесено постанову про арешт майна боржника. Також встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З урахуванням цього, 02.09.2025 року на адресу служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради було направлено листи з проханням розглянути питання про надання дозволу на примусову реалізації житла, правом користування яким має малолітня дитина. Листом від 01.10.2025 року за №03/17-3317 приватному виконавцю було відмовлено в наданні такого дозволу.

Посилаючись на вказані обставини, що ускладнюють виконання рішення, приватний виконавець у поданому поданні просив надати дозвіл та звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , в якій зареєстровано малолітню дитину.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19.02.2026 року подання було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 26.03.2026 року до участі у справі було залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 .

В призначене на 21.04.2026 року судове засідання приватний виконавець та його представник, а також заінтересовані особи та їх представники не з`явились.

Представник АТ «УкрСиббанк» в наданій заяві просив розглядати справу без його участі, зазначивши про підтримання подання приватного виконавця.

Приватний виконавець та його представник, представник Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, а також заінтересована особа ОСОБА_2 , про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Від представника іншої заінтересованої особи боржника ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості врегулювати спір в позасудовому порядку.

Враховуючи предмет розгляду, обізнаність сторін про розгляд судом даної справи, не повідомлення про поважність причин своєї неявки, а також наведення причин представником боржника, які не є поважними та не перешкоджають розгляду справи по суті, суд у відповідності до положень ст.ст.211,247 ЦПК України, визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в поданні доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи №203/2221/13, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування Центральний районний суд міста Дніпра) від 25.08.2020 року, яке набрало законної сили, окрім іншого, було вирішено в рахунок погашення заборгованості по Генеральному договору про надання кредитних послуг №112333278000 від 12 жовтня 2007 року, що виникла станом на 09 серпня 2010 року та становить 3440580 грн. 07 коп., а саме: заборгованість за Додатковою угодою №1 (11237049000) від 19 жовтня 2007 року в сумі 1595975 грн. 64 коп., (у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту в сумі 807427 грн. 10 коп., заборгованість за процентами по користуванню кредитом в сумі 647063 грн. 11 коп., заборгованість по комісії в сумі 13813 грн. 50 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 79621 грн. 29 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 46726 грн. 32 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 1324 грн. 32 коп.); заборгованість за Додатковою угодою №2 (11273145000) від 20 грудня 2007 року в сумі 1844604 грн. 43 коп. (у т.ч.: заборгованість за тілом кредиту в сумі 969499 грн. 95 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 718507 грн. 17 коп., заборгованість по комісії в сумі 9695 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 95603 грн. 47 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 50342 грн. 81 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 956 грн. 03 коп.) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11233278000/З/1 від 12 жовтня 2007 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_3 (на теперішній час м.Дніпро), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною за процедурою, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження», на рівні не нижчому за звичайної ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не нижче початкової ціни продажу в сумі 1066343 грн.

На виконання вказаного рішення 17.08.2021 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, який стягувачем пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., постановою якої від 27.12.2021 року було відкрито виконавче провадження №68006678.

Постановою приватного виконавця від 14.01.2022 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно витребуваної приватним виконавцем інформації з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради встановлено, що за вказаною вище адресою зареєстровані ОСОБА_4 (з 28.05.2004 року по теперішній час), ОСОБА_2 (з 28.05.2004 року по теперішній час) та малолітній син останньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 21.02.2017 року по теперішній час).

З урахуванням цього, 02.09.2025 року на адресу служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради приватним виконавцем було направлено листа з проханням розглянути питання про надання дозволу на примусову реалізації житла, правом користування яким має малолітня дитина.

Листом від 01.10.2025 року за №03/17-3317 управлінням-службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради на адресу приватного виконавця було направлено розпорядження голови адміністрації №310-р від 01.10.2025 року про відмову в наданні дозволу на реалізацію арештованої квартири АДРЕСА_1 , де право на проживання має дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядку реалізації майна), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.

Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від ід 25.11.2019 року в справі №718/482/15-ц (провадження №61-16089св19), від 10.10.2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження №61-12151св19).

Поряд з цим, суд також враховує наступне.

У пункті 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає можливість реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції з прав людини (далі - Конвенція), також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №754/15589/14-ц (провадження №61-3066св19).

Виключна правова проблема щодо необхідності отримання державним (приватним) виконавцем дозволу органу опіки і піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти вже була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №755/12052/19 (провадження №14-113цс21).

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Виходячи з вищевикладеного, згода органу опіки та піклування при виконанні судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, законом не вимагається.

В ході розгляду подання приватного виконавця встановлено, що в рамках виконавчого провадження виконується виконавчий лист, виданий у цивільній справі №203/2221/13 на виконання рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.08.2020 року в частині звернення стягнення на іпотечне майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №11233278000/З/1 від 12.10.2007 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною за процедурою, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження», на рівні не нижчому за звичайної ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не нижче початкової ціни продажу в сумі 1066343 грн.

Тобто, зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, вже було вирішено звернути стягнення на квартиру та встановлено спосіб реалізації останньої, а тому реєстрація в квартирі малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є членом сім`ї власника майна ОСОБА_1 , проведена 21.02.2017 року, тобто після укладення договору іпотеки, за відсутності згоди іпотекодержателя та під час розгляду спору судом, за вказаних вище обставин не може бути обставиною, яка перешкоджає виконанню рішення у встановлений у ньому спосіб та не потребує згоди на його виконання від органу опіки, або ухвалення, за відсутності такої згоди, додаткового судового рішення.

В зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання приватного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1,33,39,41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10-13,18,211,223,247,258-261,435 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, заінтересовані особи Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про надання дозволу та звернення стягнення на нерухоме майно, в якому зареєстрована малолітня дитина.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 21 квітня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак