Рішення № 13592627, 25.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р. Справа № 12/089-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Дьоміної С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України

по Київській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення державного майна

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору: державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»

за участю представників сторін:

від позивача: Чигирин К.Є. представник (довіреність №3 від 10.01.2011 року);

від відповідача: не зявився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Рєзнік О.В. юрисконсульт (довіреність №3364-НЮ від 29.11.2010 року);

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення державного майна.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №862 від 28.07.2009 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме частину привокзальної площі ст. Миронівка, площею 7,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, Київська обл. (далі майно).

Зазначене майно знаходиться на балансі відокремленого підрозділу державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №2.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, і становить за базовий місяць оренди 212,53 грн.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

П. 5.3 договору закріплений обовязок відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Відповідач у повному обсязі орендну плату не сплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість, розірвати договір оренди та зобовязати відповідача повернути державне майно.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.11.2010 року, справу призначено до розгляду 09 грудня 2010 року.

09 грудня 2010 року представники сторін у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних ухвалою суду документів не надали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судовому засіданні заявила клопотання про заміну третьої сторони Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №2 на державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця», відокремленим підрозділом якого є Козятинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №2. Зазначене клопотання підлягало задоволенню, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця».

Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 23 грудня 2010 року.

23 грудня 2010 року представники сторін у судове засідання не зявилися, витребуваних ухвалою суду документів не надали. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11 січня 2011 року.

11 січня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявила клопотання про продовження строку розгляду спору. Зазначене клопотання судом задоволено, на підставі вимог ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на необхідність витребування нових доказів.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

29 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14 січня 2011 року.

14 січня 2011 року відповідач та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не зявилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні заявила клопотання про уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача 237,63 грн. боргу та 26,42 грн. пені.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 25 січня 2011 року.

25 січня 2011 року відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце розгулу справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долучених до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просила позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

28 липня 2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №862 від 28.07.2009 року, відповідно до якого орендодавець (далі позивач) передає, а орендар (далі відповідач) приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме частину привокзальної площі ст. Миронівка, площею 7,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, Київська обл. (далі майно).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України закріплено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено серед істотних умов договору оренди орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, і становить за базовий місяць оренди 212,53 грн.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

П. 5.3 договору закріплений обовязок відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Такий обовязок закріплений ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якими орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

10 грудня 2010 року на адресу суду відповідач направив копію квитанції на підтвердження оплати ним заборгованості у розмірі 1136,79 грн.

14 січня 2011 року у судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про уточнення позовних вимог, у звязку з тим, що за період розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті орендної плати перед позивачем збільшилась.

З урахуванням коштів, перерахованих відповідачем позивачу, у розмірі 1136,79 грн., що підтверджується квитанцією №2732 від 06.12.2010 року, позивач просив стягнути з відповідача 237,63 грн. боргу та 26,42 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України закріплено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд вважає, що, враховуючи борг відповідача за період з листопада 2010 року до січня 2011 року у розмірі 237,63 грн., облікову ставку Національного Банку України у розмірі 7,75 %, а також те, що відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 237,63 грн. боргу та 26,42 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України закріплено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

25 січня 2011 року у судовому засіданні представник позивача пояснила, що при укладенні договору з відповідачем, позивач розраховував на належне виконання сторонами умов договору і вчасне перерахування орендної плати за користування державним майном відповідачем. У звязку з тим, що відповідач вчасно та у повному обсязі орендну плату не вносить, позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

П. 10.10 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається відповідачем позивачу.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди та повернення державного майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 3 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1062,97 грн. боргу та 73,82 грн. пені припинити за відсутності предмету спору.

Позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення боргу в розмірі 237,63 грн. та 26,42 грн. пені, розірвання договору оренди та зобовязання повернути державне майно задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08800, АДРЕСА_1, Київська область, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України 237,63 грн. (двісті тридцять сім грн. 63 коп.) боргу, 26,42 грн. (двадцять шість грн. 42 коп.) пені, які перерахувати: р/р 31119094700001, одержувач ГУ ДКУ по Київській області, код установи 24074109, код доходу 22080300.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №862 від 28.07.2009 року.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (08800, АДРЕСА_1, Київська область, реєстраційний номер НОМЕР_1) повернути державне майно частину благоустрою привокзальної площі станції Миронівка, загальною площею 7,0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, Миронівський район, Київська обл., та перебуває на балансі Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08800, АДРЕСА_1, Київська область, реєстраційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

СуддяДьоміна С.Ю.