Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 481/1803/25
Провадж.№ 2/481/73/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем У К Р А Ї Н И
заочне
23.04.2026 року м.Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,
УСТАНОВИВ:
16.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі -ТОВ "Коллект Центр") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Позов обґрунтовано тим, що 02.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі - ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 укладено Договір №103746640 в електронній формі на умовах повернення позики в кінці строку позики, шляхом підписання електронним підписом відповідача вказаного договору, на умовах якого відповідачу надано 4100,00 грн, які він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 17.09.2021 року.
Відповідно до договору №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року укладеного між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Мілоан", до ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №103746640.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року укладеного між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Вердикт Капітал", до ТОВ "Коллект Центр" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №103746640.
Крім того, 19.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75311162, на умовах якого відповідачу надано 9894,00 грн, які вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.09.2021 року.
Відповідно до договору №27/01/2022 від 27.01.2022 року укладеного між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал", до ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №75311162.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10 січня 2023 року укладеного між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Вердикт Капітал", до ТОВ "Коллект Центр" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №75311162.
Відповідач своїх зобов`язань за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви утворилась заборгованість у загальному розмірі 50015,30 грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 13525,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 36309,24 грн., інфляційні збитки у розмірі 158,30 грн., нараховані 3% річних у розмірі 22,76 грн.
Ухвалою суду від 18.12.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
02.09.2021 року ОСОБА_1 уклала із TOB "Мілоан договір про споживчий кредит №103746640, який вчинено із використанням електронного підпису відповідача, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кошти в сумі 4100,00 грн., на банківський рахунок, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору, а саме - 15 днів, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована (а.с.25-29, 79, 91).
Пунктом 1 вказаного договору визначено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитому встановлений термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №103746640 ТОВ "Мілоан" ОСОБА_1 було видано 02.09.2021 року кредит у розмірі 4100,00 грн, сума заборгованості 14185,79 грн (а.с.110-111).
Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №103746640 у сумі 4 100,00 грн. підтверджено квитанцією №1752166413 від 02.09.2021 року, платник- ТОВ "Мілоан", отримувач картка/рахунок НОМЕР_1 (а.с.109).
17.01.2022 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, у відповідності до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "Вердикт Капітал" за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Вердикт Капітал" приймає належні ТОВ "Мілоан" права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.32-41). Оплата по договору факторингу здійснена 18.01.2022 року відповідно до платіжного доручення №321370005 (а.с.42).
Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року підписано сторонами 17.01.2022 року (а.с.43-44).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №17-01/2022-54 від 17.01.2022 року, ТОВ "ФК "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№1956) за кредитним договором №103746640 у сумі 14185,79 гривень, з яких: 3631,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10554,79,06 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.45-48).
10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передає (відступає) ТОВ "Коллект Центр" за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Коллект Центр" приймає належні ТОВ "Вердикт Капітал" права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.66-76).
Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року підписано сторонами 10.01.2023 року (а.с.80, 81).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103746640 в сумі 21084,69 грн., з яких: 3631,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 17453,69 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.82-86).
Заборгованість за період з 02.09.2021 року по 28.11.2021 року за розрахунком ТОВ "Мілоан" становила 14185,79 грн., з яких 3631,00 грн. - по тілу кредиту, 10554,79 грн. - по процентам.
Заборгованість по донарахованим відсоткам за період з 17.01.2022 року по 10.01.2023 року за розрахунком ТОВ «Вердикт капітал» склала 6898,90 грн.
Вказаний договір №103746640 містить п.2.3.1.1., відповідно до якого позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови надання йому технічної можливості в особистому кабінеті та за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та певної частки заборгованості по кредиту.
Крім того договір №103746640 містить п.2.3.1.2., відповідно до якого позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Таким чином, умовами вказаних договорів позики передбачено нарахування відсотків на суму позики у межах строку кредитування з урахуванням пролонгації, а також сплату комісії за надання кредиту, що не суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Проте позивач нарахував відсотки (за період з 17.01.2022 року по 10.01.2023 року) за межами кредитного договору. Вимог про стягнення відсотків за ст.625 ЦК України не заявляв.
За такого заборгованість відповідача за кредитним договором № 103746640 від 02.09.2021 року становить 3631,00 грн. - по тілу кредиту та 10554,79 грн. - по процентам, а всього 14185,79 грн.
Крім того, 19.08.2021 року ОСОБА_1 уклала із TOB "1 Безпечне агентство необхідних кредитів договір №75311162, який вчинено із використанням електронного підпису відповідача, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кошти в сумі 9894,00 грн., на банківський рахунок, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору, а саме - 30 днів, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків: процентна ставка (базова)/день - 1,99 %, відсотків, знижена процентна ставка 0,70% в день, за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період карантину) за день - 2,70% (а.с.8).
Пунктом 1 вказаного договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За даними таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума кредиту за договором/ погашення суми кредиту 9894,00 грн, проценти за користування кредитом - 2067,35 грн.
Згідно інформації про дані по кредиту, зазначеної у розрахунку ТОВ "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів", ОСОБА_1 було видано 19.08.2021 року кредит у розмірі 9894,00 грн (а.с.19-21).
Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором №75311162 у сумі 9894,00 грн. підтверджено довідкою №КД-000083422/ТНПП від 11.11.2025 року, виданою ТОВ "Фінансова Компанія "Фінекспрес" на підтвердження завершення платіжної операції (а.с.15-17).
27.01.2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір факторингу № 27/01/2022, у відповідності до умов яком ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "Вердикт Капітал" за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Вердикт Капітал" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.50-58). Оплата по договору факторингу здійснена 27.01.2022 року відповідно до платіжного доручення №32465 (а.с.59).
Акт прийманняпередавання Реєстру Боржників за Договором факторингу № 27/01/2022 підписано сторонами 27.01.2022 року (а.с.60-61).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 року, ТОВ "ФК "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №75311162 в сумі 28749,55 грн (а.с.62-65).
10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передає (відступає) ТОВ "Коллект Центр" за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Коллект Центр" приймає належні ТОВ "Вердикт Капітал" права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.66-76).
Акт прийомупередачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 10-01/2023 підписано сторонами 10.01.2023 року (а.с.80-81).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №75311162 в сумі 28930,31 грн., з яких: 9894,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 18855,55 грн. - заборгованість за відсотками; 181,06 грн. - нараховані 3% річних та інфляційні збитки (а.с.82-85,87).
Позивач надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 20.11.2025 року складає 28930,31 грн., з яких: 9894,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 18855,55 грн. - заборгованість за відсотками; 22,76 грн. - нараховані 3% річних, 158,30 грн інфляційні збитки.
За умовами договору, розмір відсотків, що були передбачені умовами договору та погоджені сторонами становив 2067,35 гривень.
Строк кредитування з 19.08.2021 року по 18.09.2021 року.
Відповідно до пункту 5.2 договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила надання грошових коштів у позику були надані відповідачеві при укладенні договору.
Суду не надано доказів того, що відповідач був ознайомлений та погодився саме із такою редакцією цих Правил, яка була долучена до позовної заяви.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору позики й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації договору позики.
До того ж, позивачем не надано доказів звернення відповідача до позикодавця за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.
Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії.
Отже, відсотки за договором позики №75311162 від 19.08.2021 року мають бути обчислені лише за період, встановлений у цьому договорі, тобто 30 днів ( з 19.08.2021 року по 18.09.2021 року) за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,70 % за день.
Таким чином, розмір нарахованих за вказаний вище період відсотків становить 2067,35 грн.( 9894,00 грн. х 0,70 % х 30 дн.).
Тобто, за умовами даного договору нарахування відсотків після 18.09.2021 року є неправомірним.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором, відповідачем в період з 21.09.2021 року по 18.10.2021 року було здійснено часткові оплати заборгованості на загальну суму 4771,32 гривень, які відповідно мають бути враховані судом на погашення заборгованості за кредитом (процентів та тіла кредиту).
З урахуванням зазначеного заборгованість за кредитним договором №75311162 від 19.08.2021 року складає: 9894,00 грн ( заборгованість за основною сумою боргу) + 2067,35 грн ( заборгованість за відсотками) 4771,32 грн ( здійснені відповідачем оплати по кредиту), а всього 7190,03 гривень.
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року відповідачу за період з 27.01.2022 року по 23.02.2022 року нараховано 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 22,76 гривень та інфляційні втрати у розмірі 158,30 гривень.
Разом з тим суд не погоджується з розрахунком наданим позивачем, оскільки відповідачем до нарахування вищевказаних сумм було здійснено часткову оплату заборгованості, в результаті чого тіло кредитної заборгованості зменшилося з 9894,00 грн до 7190,03 грн. Відповідно розмір 3% річних за 28 днів має складати (7190,03 грн х 3% : 365 х 28 днів) 16,55 гривень. Натомість індекс інфляції має складати (7190,03 грн х 101,60 % - 7190,03) 115,04 гривень.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розмір якої встановив суд. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач уклав кредитні договори у електронній формі та підписав їх електронним цифровим підписом, зазначивши особисті дані, відповідно ознайомився з умовами кредитування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково та з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №103746640 від 02.09.2021 року: 3631,00 грн. - по тілу кредиту, 10554,79 грн. - по процентам, всього 14185,79 грн.; за кредитним договором № 75311162 від 19.08.2021 року: 7190,03 грн - тіло кредиту, 16,55 грн. нараховані 3% річних, та 115,04 інфляційні збитки, а всього 7321,62 грн; що у загальній сумі складає 21507,41 гривень.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1041,63 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 43 %).
Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 укладений між АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прас лист на послуги, заявку на надання юридичної допомоги №543 від 03.11.2025 року, витяг з акту наданих послуг від 28.11.2025 року з описом наданих послуг у розмірі 16 000,00 гривень.
За змістом частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи та ціною позову, їх необхідністю для постановлення судового рішення. Суд дійшов висновку, що написання позовної заяви здійснено у типовій категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт. Крім того суд вважає що окреме надання усної консультації з вивченням документів ( поза рамками складання позовної заяви ) тривалістю 2 години - не відповідає критерію необхідності.
Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 3500,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №75311162 від 19.08.2021 року та кредитним договором №103746640 від 02.09.2021 року у загальній сумі 21 507,41 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1041,63 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Відомості про сторін :
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», юридична адреса: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 23.04.2026 року.
Суддя
Судове рішення № 135922414, Новобузький районний суд Миколаївської області було прийнято 23.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 481/1803/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: