Ухвала суду № 135921173, 22.04.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/131/26

Провадження № 2/634/225/26

"22" квітня 2026 р.

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача, яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 07.04.2024 року у розмірі 37350 гривень та витрати по сплаті судового збору.

20.04.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластікова Л.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Код ЄДРПОУ: 14360570, а також на рахунках в інших банківських та фінансових установах, у межах суми фактично отриманого Відповідачем тіла кредиту 8300,00 грн.

На обґрунтування заяви посилається на те, що на виконання ухвали суду про витребування доказів отримано банківську виписку по рахунку відповідача № НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), відкритому в Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"», аналіз руху коштів свідчить про те, що відповідач дійсно отримав кредитні кошти на цей рахунок, що підтверджує факт укладення договору. Відповідач свідомо не здійснює погашення заборгованості перед позивачем, що свідчить про недобросовісну поведінку. Враховуючи, що відповідач обізнаний про наявність судового спору, а також той факт, що позивачу та суду стали відомі реквізити його активного банківського рахунку, існує обґрунтоване припущення, що відповідач вчинить дії, спрямовані на приховування коштів (зняття готівки, переказ на рахунки третіх осіб, закриття рахунку). Без накладення арешту саме зараз, існує високий ризик того, що на момент набрання рішенням суду законної сили, грошові кошти на рахунках будуть відсутні, це призведе до необхідності ініціювання позивачем нових судових процесів або тривалої процедури примусового виконання, що суперечить принципу процесуальної економії та ефективності судочинства.

Позивач, діючи добросовісно та розумно, демонструючи максимальну зваженість, просить накласти арешт виключно в межах суми фактично отриманого Відповідачем тіла кредиту 8300,00 грн.(вісім тисяч триста гривень).

Такий підхід гарантує повну співмірність заходу, не блокує господарську діяльність чи життєдіяльність відповідача понад міру, необхідну для забезпечення виконання майбутнього рішення суду, та відповідає принципу пропорційності. Арешт грошових коштів є менш обтяжливим заходом, ніж арешт нерухомого чи рухомого майна, і є найбільш ефективним способом у спорах про стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву представника позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластікової Л.В. про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема арешт.

Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. У даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 910/16370/20, від 24 червня 2022 року у справі № 904/3783/21, від 26 вересня 2022 року у справі № 911/3208/21.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та доданих до позову доказів слідує, що між сторонами наявний спір щодо стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту від 07.04.2024 року у розмірі 37350 гривень.

Отже, зважаючи на предмет позову, яким є стягнення боргу за договором споживчого кредиту, суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на її його рахунку, відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Тому, є доцільним забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", у межах зазначеної представником позивача суми 8300,00 гривень, що не перевищує розмір позовних вимог.

Належність зазначеного рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» відповідачу підтверджена наданими АТ КБ «ПриватБанк» відомостями від 16.04.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Такий вид забезпечення позову є співмірним та відповідає змісту заявлених позовних вимог з метою захисту прав позивача, та недопущення необґрунтованих обтяжень для відповідача. Крім того, арешт майна є тимчасовим заходом, майно продовжуватиме перебувати у володінні власника, і обмежується тільки можливість розпорядження ним, істотної шкоди інтересам відповідача та інших осіб завдано не буде. Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача у частині забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 на будь-яких інших рахунках, що будуть виявлені в ході виконання ухвали, з огляду на таке.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору від 07.04.2024 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_4 .

Відповідно до ухвали Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.03.2026 у АТ КБ «ПриватБанк» було витребувано інформацію по рахунку за карткою № НОМЕР_4 , яка належить відповідачу, та яка вказана в пункті 2.1. договору.

Представник позивача в клопотанні про забезпечення позову жодним чином не обґрунтував необхідність накладення арешту, як заходу забезпечення позову на будь-які інші карткові рахунки відповідача, які знаходяться поза межами спірних кредитних відносин, представником позивачем не наведено відомостей щодо наявності у відповідача інших банківських рахунків, такі вимоги представника є абстрактними, оскільки не містять конкретних даних щодо наявних у відповідача банківських рахунків та грошових коштів, способів реалізації.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача.

Керуючись статтями 149-151, 247 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» Сластікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Код ЄДРПОУ: 14360570, у межах суми фактично отриманого відповідачем тіла кредиту 8300,00 грн., окрім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: